Вирок № 38383346, 24.04.2014, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

Унікальний № 261/2748/13-к

Провадження № 1-кп/261/9/14

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 24 квітня 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Жупанової О.О., при секретарі Дівів'євій Я.О., за участю прокурора Дюміна О.В., потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050000000177 від 02.02.2013 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта середня, уродженця м. Донецька, громадянина України, неодружений, не працює, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2013 року приблизно о 07 год. 20 хв., обвинувачений ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рух по правій смузі проїзної частини вулиці Вуглегірська з боку вулиці Чернишевського в напрямку площі Правди у Петровському районі міста Донецька, проїжджаючи навпроти вантажної прохідної шахти ім. Челюскінців Донецької вугільної енергетичної компанії, що розташована за адресою: м. Донецьк, площа Правди, буд.1, маючи об'єктивну можливість спостерігати пішохода, яка перетинала проїжджу частину дороги, в порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 р., діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні небезпеки для руху аж до зупинки автомобіля чи безпечного об'їзду, в результаті чого, скоїв наїзд лівою передньою бічною частиною кузову керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частину вулиці Вуглегірської, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху вказаного автомобілю.

В результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху потерпілій ОСОБА_1 були спричинені шкірна рана лобової області та волосистої частини голови, закритий перелом крила правої кубової кістки, оскольчатий перелом тіла правої кубової кістки, оскольчатий перелом передньої стінки вертлюжної впадини праворуч, тіла лонної кістки, крайовий перелом задньої стінки вертлюжної впадини зі зміщенням, двійний перелом седалищньої кістки зі зміщенням, перелом бокової маси хрестця, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у злочинному порушенні правил безпеки дорожнього руху заснований на наступних доказах, досліджених у судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 01 лютого 2013 року о 07 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки « ВАЗ 2103» по вул. Вуглегірська з боку вулиці Чернишевського в напрямку площі Правди, навпроти вантажної прохідної шахти ім. Челюскінців ДВЕК, побачивши пішохода, яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху його автомобілю, розраховуючи, що зможе її об'їхати з правої сторони, своєчасно не загальмував, в результаті чого за межами проїжджої частини, скоїв наїзд керованим ним автомобілем на пішохода ОСОБА_1, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається. Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в розмірі 3507, 10 грн. визнав повністю, з розміром процесуальних витрат в сумі 734,40 грн. згоден.

Свої свідчення обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив у процесі проведеного за його участю слідчого експерименту (а.с.98-107).

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала , що 01 лютого 2013 р., приблизно о 07-20 год., знаходячись навпроти вантажної прохідної шахти ім. Челюскінців ДВЕК, маючи намір перейти дорогу, щоб потрапити до прохідної, вийшла з узбіччя на проїжджу частину вул. Вуглегірська і почала її переходити, вона йшла повільним шагом, не міняючи траєкторію, коли фактично закінчила перехід дороги, раптово почула удар в область нижньої частини тулубу та біль по всьому тілу, після чого впала на асфальтове покриття. Коли прийшла до тями, побачила обвинуваченого та зрозуміла, що він на своєму автомобілі скоїв на неї наїзд. Наїзд на неї було вчинено за межами проїзної частини. Обвинувачений допоміг їй дійти до прохідної шахти, де лікарі надали їй медичну допомогу. У результаті цієї події вона отримала тілесні ушкодження, з приводу яких тривалий час перебувала на лікуванні.

Викладені показання потерпіла ОСОБА_1 підтвердила в процесі проведення з нею слідчого експерименту, в ході якого продемонструвала обставини і механізм дорожньо-транспортної події, а також вказала місце, де відносно меж проїжджої частини відбувся на неї наїзд автомобілем марки « ВАЗ 2103» під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с. 108-114).

Викладенні показання потерпілої ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3 також узгоджуються з наданими в процесі проведення слідчого експерименту поясненнями свідка ОСОБА_5, щодо місця та механізму скоєння наїзду автомобілем марки « ВАЗ 2103», під керуванням водія ОСОБА_3 на потерпілу ОСОБА_1 (а.с. 115-124).

Згідно з висновком експерта потерпілій ОСОБА_1 заподіяні наступні тілесні ушкодження: шкірна рана лобової області та волосистої частини голови, закритий перелом крила правої кубової кістки, оскольчатий перелом тіла правої кубової кістки, оскольчатий перелом передньої стінки вертлюжної впадини праворуч, тіла лонної кістки, крайовий перелом задньої стінки вертлюжної впадини зі зміщенням, двійний перелом седалищньої кістки зі зміщенням, перелом бокової маси хрестця, які потребували оперативного лікування, виникли від дій тупих предметів, чи при ударі о такі якими могли бути виступаючи частини автотранспортного засобу, що рухається та дорожнє покриття, що могло мате місце в умовах дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.02.2013р., і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які потребували для свого лікування тривалий час, строком понад три тижні (більш як 21 день). В момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла вірогідніше за усе перебувала у вертикальному положенні правою стороною тіла відносно транспортного засобу який рухався. Під час первинного контакту могли утворитися множені переломи правої половини кісток тазу після чого потерпіла могла впасти на капот транспортного засобу с утворенням рани лобної області та волосистої частини голови зсуненням тіла потерпілої з капота та падіння на дорожнє покриття.

Висновок суду про місце вчинення злочину і механізм дорожньо-транспортної пригоди об'єктивно підтверджений даними, що містяться в протоколі огляду місця події, в якому зафіксовані місця дорожньо- транспортної події, стан дорожнього покриття, слідова інформація, розташування автомобіля марки « ВАЗ 2103» після скоєння дорожньо-транспортної події, а також в протоколі огляду транспортного засобу, в якому зафіксовані пошкодження автомобілю марки « ВАЗ 2103», що утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з даними висновку експерта № 1712-1713 від 25 квітня 2013р. у дорожній обстановці, що склалась, дії водія ОСОБА_3 регламентувались вимогами п. 12.3. Правил дорожнього руху України. З моменту виникнення небезпеки для руху, водій ОСОБА_3 повинен був негайно вжити заходів для зниження швидкості аж до зупинки. В умовах дорожньої обстановки, що склалася, водій автомобілю марки « ВАЗ 2103» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди шляхом гальмування з зупинкою автомобілю до місця наїзду, тобто шляхом своєчасного виконання з його боку вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди дії водія не відповідали нормативним вимогам п 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Сукупність наведених доказів не залишає сумнівів у винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Разом з цим суд вважає за необхідним виключити з висунотого обвинувачення обставину щодо порушення обвинуваченим ОСОБА_3 вимог п.п. 1.5, 1.7., 2.1.г, 2.3.б Правил дорожнього руху, які, на думку органу досудового розслідування, полягає в прямому причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди і наступними суспільно небезпечними наслідками виходячи з наступного.

Згідно з вищезазначеним висновком експерта в даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 регламентувалися вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., відповідно до яких у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Дії водія ОСОБА_3 не відповідали зазначеним вимогам і знаходилися в причинному зв'язку з настанням події. У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений дійсно допустив порушення п.п. 1.5, 1.7., 2.1.г, 2.3.б Правил дорожнього руху, однак ці порушення не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо - транспортної пригоди і наступними суспільно небезпечними наслідками.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює. Висновком судово-психіатричної експертизи встановлено, що в період інкримінованого правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 хронічним психічним захворюванням не страждав, за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є вчинення злочину, щодо особи похилого віку.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, характер і ступінь тяжкості наслідків кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Проте, з урахуванням позиції прокурора, який вважав, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування покарання з застосуванням ст. 75 КК України, приймаючи до уваги усі обставини справи, у тому числі, тяжкість злочину, скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення вперше, молодий вік обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за доцільне надати обвинуваченому можливість виправлення та перевиховання шляхом звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, в даному випадку є справедливим.

У кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я «Обласна травматологічна лікарня» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь закладу охорони здоров'я витрат, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі - 3507 грн. 10 коп. З урахуванням положень ст. 1206 ЦК, п. 12 ч. 2 ст. 36, ч. 3 ст. 128 КПК, суд вважає вказаний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки його розмір та вартість підтверджено довідкою з вказаної лікарні про вартість лікування, а також приймаючи до уваги, що позов повністю визнаний обвинуваченим ОСОБА_3

Враховуючи заяву потерпілої ОСОБА_1, суд вважає необхідним заявлений останньою цивільний позов залишити без розгляду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 118, 122, 124 КПК України суд вважає за необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення автотехничної експертизи в розмірі 734 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2( два) роки, з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов прокурора відділу управління нагляду прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я «Обласна травматологічна лікарня» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3507 грн.( три тисячі п'ятсот сім гривень) 10 коп. (десять копійок) в порядку відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, зарахувавши у дохід Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я «Обласна травматологічна лікарня» (р/р 35429004002483 в УДКСУ в Донецькій області. Код ЄДРПОУ 20366499, МФО 834016).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово автотехничної експертизи в розмірі 734 грн. (сімсот тридцять чотири гривні) 40 коп.(сорок копійок).

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 переданий обвинуваченому ОСОБА_3 на зберігання - залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.О.Жупанова