Постанова № 38382314, 20.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р. Справа № 804/16901/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-діловий центр" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Культурно-діловий центр» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області у якому просить суд визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення № 0003672202 від 06.12.2013 року з податку на прибуток підприємств на суму 450689,00 грн. - за основним платежем та 112672,25 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивачем не допущено порушення вимог п.п 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, а тому у відповідача відсутні правові підстави для віднесення до складу доходів суми 2146137,80 грн. та відповідно відсутні правові підстави для висновку про зниження податку на прибуток на загальну суму 450689,00 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2012 р. на суму 450689,00 грн. За таких обставин висновок відповідача викладений в акті перевірки є таким, що не ґрунтуються на господарських, первинних бухгалтерських документах, звітних даних - товариства, вимогах діючого податкового та цивільного законодавства України, а тому податкове повідомлення - рішення прийняте на його підставі підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Крім того, висновки податкового органу про те, що сума заборгованості належить до безнадійної заборгованості, оскільки минув строк позовної давності по її стягненню, вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що у ТОВ «КДЦ» рахується протермінова кредиторська заборгованість по непогашеним облігаціям, строк погашення яких минув на загальну суму 2146137,80 грн., яка не віднесена до складу інших доходів декларацій з податку на прибуток на 2012 року, як безнадійна. Отже, вартість цільових облігацій не пред'явлені власником до викупу емітенту, не погашені ним, та є безнадійною кредиторською заборгованістю емітента, а тому така вартість (сума) повинна включатися до складу доходів останнього та відповідно має оподатковуватись. Відповідач вважає висновки перевірки правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право розглянути справу у порядку письмового провадження якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

У судовому засіданні представники сторін зазначили, що ними подані усі докази та надані осі пояснення, які в них є, а тому не заперечували проти розгляду справи у письмовому провадженні.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.11.2013 р. фахівцями ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу № 317 від 21.10.2013р. згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1., ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-Діловий Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 12.11.2013р. №880/22-02/32495829 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Культурно-Діловий Центр» (код за ЄДРПОУ 32495829) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з цінними паперами за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013р.».

У ході перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ «Культурно-Діловий Центр» п.п 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2012 р. на суму 450689 грн.

На підставі акту перевірки та виявлених у ньому порушень, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0003672202 від 06.12.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 563361,25 грн., з яких - 450689,00 грн. за основним платежем та 112672,25 грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КДЦ» виступає замовником будівництва об'єкту «Група житлових будинків» за адресою АР Крим, смт. Кореїз, вул. Південна, будинки 68,66,64. З метою фінансування будівництва проведено емісію цільових облігацій всього на суму 135309660,20 грн.

Фінансові ресурси, залучені від розміщення цінних паперів, використані для спрямування на будівництво вищезазначеного житлового комплексу.

Згідно з проспектом емісії, одна облігація надає інвестору право на отримання у власність 0,01 квадратних метра загальної будівної площі.

Будівництво здійснювалось на протязі 2005-2009 років. В 2009 році закінчено та введено в експлуатацію 16-ти поверховий житловий будинок з прибудованими гаражами (перша черга будівництва), будівництво другої черги зупинено.

У зв'язку з призупиненням будівництва та неможливістю виконання повністю зобов'язань по цільовим облігаціям тобто повного їх погашення, прийнято рішення про викуп облігацій.

Викуп облігацій здійснювався через торгівців ТОВ «Оферта» та ТОВ «Аванті».

Для зберігання облігацій, які повернуті, підприємством ТОВ «КДЦ» відкрито рахунки в цінних паперах у таких суб'єктів господарювання-зберігачів цінних паперів, як ПАТ «Банк Восток» та ПАТ «Національний депозитарій України».

З матеріалів перевірки податковий орган доходить висновку, що з 29.12.2012р. руху по рахункам у цінних паперах ТОВ «КДЦ» не відбувалось, що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства ТОВ «КДЦ» по рахунку 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті». Тобто, станом на 01.01.2013р. ТОВ «КДЦ» погашено та викуплено облігацій на загальну суму 133163531,40 грн. Заборгованість по облігаціям, які не пред'явлені становить 2146137,80 грн. При цьому зазначає, що термін обороту облігацій скінчився. ТОВ «КДЦ» припинило будівництво житлового комплексу, а заборгованість по непогашеним облігаціям залишилась, а з п. 13.4 проспекту емісії вбачається, що «Інвестор, який з будь-яких причин не перерахував належні йому облігації на рахунок Емітента в депозитарії або не підписав акту прийому-передачі об'єкту за Інвестиційним договором, має право укласти з Емітентом договір купівлі-продажу квартири/нежитлового приміщення, а Емітент зобов'язаний сприяти в укладанні договору купівлі-продажу в будь-який робочий день, але не пізніше шістьох місяців після закінчення строку погашення облігацій.

Отже, податковий орган доходить висновку, що після дати погашення облігацій минуло більше ніж шість місяців, а до перевірки не було надано жодних документів, які б підтверджували діяльність ТОВ «КДЦ» щодо сприяння в погашенні (пред'явленні) облігацій, а саме: листування з інвесторами, повідомлення, оголошення в пресі та інше, а тому у підприємства ТОВ «КДЦ» рахується протермінова кредиторська заборгованість по непогашеним облігаціям, строк погашення яких вже минув на загальну суму 2146137,80 грн., яка не віднесена до складу інших доходів декларації з податку на прибуток за 2012, як безнадійна.

Податковий орган в обґрунтування правомірності свого рішення посилається на п.п 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, яким встановлено, що інші доходи включають зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Порушення ТОВ «КДЦ» вимог п. 135.5.4, п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 450689,00 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2012 р. на суму 450689,00 грн., оскільки зазначена сума є безнадійною кредиторською заборгованістю, тобто доходом позивача внаслідок проведення останнім операцій з розміщення та наступного неповного викупу (погашення) емітованих товариством цільових облігацій (доход на суму не викуплених облігацій).

Суд не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено реєстрацію проспектів емісій цільових облігацій Серії А (строком погашення 31.01.2010 p.), Серії В (строком погашення 31.01.2010 p.), Серії С (строком погашення 31.12.2011 p.), Серії D (строком погашення 31.12.2011 p.), Серії Е строком погашення 31.12.2011 p.).

Відповідно до п.13.2 зареєстрованих проспектів емісій цільових облігацій в розділі «Відомості щодо умов запланованого продажу товарів», зазначено «Одна облігація надає право на отримання 0,01 квадратних метрів загальної площі приміщень. Інвестор, за наявності в нього інвестиційного договору, зобов'язаний надати до погашення у встановленому цією інформацією порядку повний пакет облігацій, що відповідає площі закріпленого на підставі інвестиційного договору за інвестором об'єкту нерухомості. Погашення облігацій відбувається на підставі зведеного облікового реєстру. Для пред'явлення облігацій до погашення інвестор повинен у терміни погашення облігацій перерахувати належні йому облігації на рахунок емітента в депозитарії, після чого інвестор отримає у зберігача виписку з рахунка в цінних паперах. Кожен інвестор обов'язаний надати для здійснення процедури погашення облігацій надати Емітенту: виписку з рахунку в цінних паперах. Виконання сторонами своїх зобов'язань оформлюється актом прийому-передачі об'єкту за інвестиційним договором.».

Таким чином, випущені емітентом цільові облігацій надавали інвестору право на отримання відповідної кількості квадратних метрів загальної площі збудованих емітентом (позивачем) приміщень. Облігації розміщено в повному обсязі.

Внаслідок впливу світової фінансової кризи, позивач зупинив подальше будівництво об'єктів, під фінансування будівництва яких і були випущені вищевказані цільові облігації. Відповідно позивач розпочав процедуру викупу цих облігацій.

Викуплені облігації зараховано на рахунок позивача. Не викупленими, станом на 29.12.2012 p., залишились облігації на суму 2146137,80 грн.

Зазначені обставини справи також не заперечуються відповідачем.

Саме зважаючи на таку обставину як наявність не викуплених позивачем вищезазначених облігацій, відповідачем зроблено висновок про виникнення у позивача доходу в 4 кварталі 2012 р. на всю суму не викуплених облігацій, яка визнана відповідачем як «безнадійна кредиторська заборгованість».

Проте, згідно з вимогами п.22.1. ст.22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.11 п.14.11 ст.14 даного Кодексу, безнадійна заборгованість має відповідати одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

г) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», викуп цінних паперів - придбання емітентом або особою, що видала цінний папір, розміщених ним або виданих нею цінних паперів, а погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів щодо припинення обігу боргових емісійних цінних паперів, виплати їх власникам номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом емісії цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг) у строки, передбачені проспектом емісії цінних паперів, та анулювання цінних паперів.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом. Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.

У свою чергу, цільові облігації, це облігації, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг відповідно до вимог, встановлених проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення), а також шляхом сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення). Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Згідно з вимогами ст.4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», порядок емісії, обігу та викупу цільових облігацій підприємств встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Реєстрацію випуску облігацій підприємств здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Нормативно-правовий акт, яким регулює порядок емісії, обігу, тощо цільових облігацій є Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 липня 2003 року N 322.

Главою 4 даного положення визначено, що емітент цільових облігацій може провести погашення облігацій виключно після пред'явлення всіх облігацій до погашення їх власниками або внаслідок викупу емітентом всіх випущених облігацій. При пред'явленні до погашення/викупі всіх випущених облігацій контролюючим органом (НКЦПФР) виноситься розпорядження про скасування реєстрації випуску облігацій певної серії, що відповідно є підставою для припинення всіх прав та обов'язків за цінним папером, випуск якого анульовано.

Враховуючи те, що не всі облігації були придбані емітентом, проведення операції з їх погашення та анулювання випусків, є неможливим. За таких обставин права та обов'язки сторін за придбаними інвесторами облігаціями та укладеними ними інвестиційними договорами та відповідно обов'язок емітента-позивача щодо передачі квадратних метрів збудованої площі таким інвесторам, є діючими.

Отже, посилання представника відповідача, що в даному випадку належить враховувати виключно дані виписок з депозитарного рахунку позивача, на якому обліковуються випущені позивачем цільові облігації, не ґрунтується на вимогах діючого податкового законодавства, а також зроблено без врахування вимог цивільного та спеціального законодавства, яким регулюється обіг цінних паперів (цільових облігацій).

Відповідно з вимог п.п.153.4.1 п.153.4 ст.153 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам - дебіторам, отриманням частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу.

За таких обставин, податковим законодавством для цінних паперів, які засвідчують відносини позики (боргові зобов'язання), не передбачено включення основної суми залучених коштів до оподатковуваного доходу платника податку коштів.

Отже, цільові облігації, випущені позивачем є борговими вимогами, які підтверджують виникнення відносин позики між власником облігацій (інвестором) та їх емітентом (позивачем), а у емітента таких облігацій виник обов'язок передати власнику облігації відповідно кількість товару (квадратних метрів збудованої площі) у в'язку з чим кошти, залучені емітентом внаслідок проведення операції з розміщення таких цінних паперів не можуть бути включені до складу доходів та не підлягають оподаткуванню доки тривають відносини позики.

Можливість для сторін діяти відповідно до інших вимог цивільного законодавства передбачена проспектами п.13.4.

Так, умовами п.13.4 зареєстрованих проспектів емісій облігацій, передбачено наступне: «У разі, якщо інвестор не пред'явив належні йому облігації на дату закінчення погашення облігацій, то право на придбання квартири/нежитлового приміщення зберігається до особистого звернення Інвестора. Інвестор, який з будь - яких причин не перерахував належні йому облігації на рахунок Емітента в депозитарії або не підписав акт прийому-передачі об'єкту за Інвестиційним договором, має право укласти з Емітентом договір купівлі-продажу квартири/нежитлового приміщення, а Емітент зобов'язаний сприяти в укладанні договору в будь який робочий день, але не пізніше шістьох місяців після закінчення строку погашення облігацій.».

Умовами зареєстрованих проспектів емісій передбачено, що у випадку непред'явлення облігацій до погашення, інвестор, за умови його особистого звернення, має право отримати проінвестовані ним квадратні метри площі, а тому сплив строку, протягом якого емітент сприяє інвестору в укладенні договору купівлі-продажу квартири/нежитлового приміщення, не є по його завершенні підставою для припинення цивільних прав та обов'язків сторін.

Згідно з вимогами ст.12 Цивільного кодексу України, нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, вищевказані норми не передбачають умови за якою непред'явлення цінних паперів (облігацій) до погашення у визначений проспектом емісії строк погашення облігацій та відсутність розпорядження про скасування випуску цих цінних паперів, припиняє права власника облігації на отримання квадратних метрів площі, які будуються і мають бути передані інвестору відповідно до умов укладених інвестиційних договорів.

Відповідачем зазначено, що сума не викуплених емітентом (позивачем) облігацій складає 2146137,80 грн. При цьому, відповідачем не враховано, що на виконання вимог п.3.14 проспектів емісій облігацій, інвестори, які не пред'явили облігації до погашення у встановленому порядку, але звернулись до емітента (позивача) особисто, уклали з емітентом (позивачем) відповідні договори на підставі яких набули право власності на нерухоме майно (квадратні метри загальної площі) раніше оплачене за рахунок придбання цільових облігацій емітента.

Так, до числа інвесторів, які внаслідок особистого звернення до позивача набули право власності на збудовані квадратні метри площі (квартири) відносяться інвестори - ОСОБА_2 номінальна сума цільових облігацій 638388,00 грн., право власності на передану йому квартиру зареєстровано 15.09.2011 p. та інвестор ОСОБА_3 номінальна сума цільових облігацій 638388,00 грн., право власності на передану йому квартиру зареєстровано 11.10.2011 р.

Інвестор ОСОБА_4 після особистого звернення та відповідно з домовленістю з позивачем, підписав договір про розірвання інвестиційного договору від 16.06.2011 р. Грошові кошти в сумі 340349,40 грн. перераховано інвестору платіжними дорученнями позивача № 1018 від 18.10.2011 p., № 1019 від 19.10.2011 p., № 1025 від 24.10.2011 p., № 1030 від 26.10.2011 p., № 1033 від 27.10.2011 p., № Ю35 від 08.11.2011 p., № 1040 від 14.11.2011 p., № 1041 від 14.11.2011 р. наявні в матеріалах справи.

Також, відповідачем не враховано наявність судового спору ТОВ «КДЦ» з інвестором ОСОБА_5 (номінальна вартість облігацій та інвестиційного договору складали 340349,40 грн.). Внаслідок виникнення судового спору, згідно з судовим рішенням по справі № 2/519/86/12 від 24.04.2012 р. розірвано інвестиційний договір № 03/08-3/284-И про резервування (придбання) квартири та на користь інвестора підлягають сплаті 890639,28 грн., в т.ч. номінальна вартість квадратних метрів площі, підтверджена придбаними ним цільовими облігаціями. Судове рішення набрало чинності на підставі ухвали апеляційного суду Донецької області від 01.03.2013 p. Загальна сума припинених зобов'язань позики складає 1957474,00 грн.

Інші інвестори, цінні папери яких не перераховано на рахунок позивача або з якими не укладено відповідні договори купівлі-продажу квартири чи розірвання інвестиційних договорів, особисто до Емітента (позивача) не звертались, а тому є передчасним висновок відповідача щодо припинення прав та обов'язків сторін.

За таких обставин, відповідачем при здійсненні висновків викладених в акті перевірки не враховано вимог цивільного законодавства, якими регулюються питання припинення/розірвання зобов'язань за укладеними правочинами (інвестиційними договорами, тощо).

Таким чином, враховуючи вимоги п/п 14.1.11 п.14.1 ст.14, п. 22.1 ст.22, п/п.153.4.1 п.153.4 ст.153, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», у відповідача були відсутні правові підстави для висновку, що номінальна вартість не викуплених емітентом цільових облігацій відповідає ознакам безнадійної кредиторської заборгованості відносно якої сплив строк позовної давності, оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст..257 Цивільного кодексу України), облігації серії А мали строк погашення до 31.01.2010 p., облігації серії В - строк погашення до 31.01.2010 p., облігації серії С - строк погашення до 31.12.2011 р.

Тобто, навіть від кожної із вищезазначених дат погашення облігацій не сплив трирічний строк позовної давності, встановлений цивільним законодавством.

За таких обставин, грошові кошти, залучені позивачем на умовах позики від інвесторів під випущені позивачем боргові цінні папери (цільові облігації), станом на дату перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не стали об'єктом оподаткування.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що висновки та твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-діловий центр» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання нечинним скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372202 від 06.12.2013р. Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, яким ТОВ «Культурно-діловий центр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 563361,25 грн. з яких за основним платежем на суму 450689, 00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями на суму 112672,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-діловий центр» судові витрати у розмірі 450,80 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2014 року.

Суддя О.С. Луніна