Постанова № 38382059, 24.04.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року справа №811/3642/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградоблагрошляхбуд»» (далі - Підприємство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Підприємство звернулося до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2013 року, якими: збільшені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 45894 грн. та накладено штрафну санкцію - 22947 грн., з податку на прибуток - 86005 грн. та накладено штрафну санкцію - 43003 грн. і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень, травень 2012 року на 27271 грн.

Представник позивача підтримав вимоги заяви.

Стверджував, що від укладення договорів поставки товарів з ТОВ «Алікон» (далі - Товариство), ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс» (далі - Підприємство 2), ТОВ «Базисстандарт» (далі - Товариство 2), ТОВ «Біанс» (далі - Товариство 3) впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

На його думку, Підприємство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту та включило до валових витрат відповідних звітних періодів кошти, котрі сплачені згаданими контрагентами.

Представники відповідача заперечили стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклало Підприємство з Товариством, Підприємством 2, Товариством 2, Товариство 3, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважають вони, є акти перевірок діяльності вказаних контрагентів.

17 квітня 2014 року суд прийняв рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 3 а.с.37-38).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 25 січня 2012 року Підприємство (покупець) та Товариство (продавець) уклали договір поставки котельного коксохімічного палива (Том 1 а.с.128-129).

У січні 2012 року Товариство поставило Підприємству продукцію на суму 230571 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 38428,50 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Підприємство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткові та податкові накладні від 25 січня 2012 року (Том 1 а.с.130-135).

Перевезенням товару займалося ТОВ «Юджин» за рахунок Товариства відповідно до змісту товарно-транспортних накладних (Том 1 а.с.136-137).

Підприємство розрахувалось з Товариством за придбану продукцію у безготівковій формі (Том 1 а.с.138-140).

Суму податку на додану вартість Підприємство включило до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість у відповідному періоді.

01 лютого 2012 року Підприємство (покупець) та Підприємство 2 (продавець) уклали договір про поставку запасних частин до автотранспорту (Том 1 а.с.147).

У березні 2012 року Підприємство 2 поставило Підприємству продукцію на суму 3596,70 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 599,45 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Підприємство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткові та податкові накладні від 20 березня 2012 року (Том 1 а.с.148-154).

Перевезення товару здійснювало Підприємство 2 власним транспортним засобом (Том 2 а.с.56).

Підприємство розрахувалось з Підприємством 2 за придбану продукцію у безготівковій формі (Том 1 а.с.155-156).

Суму податку на додану вартість Підприємство включило до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість у відповідному періоді.

26 квітня 2012 року Підприємство (покупець) та Товариство 2 (продавець) уклали договір поставки бітуму та котельного коксохімічного палива (Том 1 а.с.162).

Упродовж травня-липня 2012 року Товариство 2 поставило Підприємству продукцію на суму 273248,09 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 54649,61 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Підприємство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткові та податкові накладні від 07 травня, 26, 27 червня, 26 липня 2012 року (Том 1 а.с.163-164, 174, 179-180, 184-185).

Перевезенням товару займалося ТОВ «Юджин» за рахунок Товариства 2 відповідно до змісту товарно-транспортних накладних (Том 1 а.с.165, 181, 186).

Підприємство розрахувалось з Товариством 2 за придбану продукцію у безготівковій формі (Том 1 а.с.166-167, 175-178, 182-183, 187-188).

Суму податку на додану вартість Підприємство включило до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість у відповідні періоди.

18 липня 2012 року Підприємство (покупець) та Товариство 3 (продавець) уклали договір поставки котельного коксохімічного палива (Том 1 а.с.203).

У липня 2012 року Товариство 3 поставило Підприємству продукцію на суму 426202,02 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 71033,67 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Підприємство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткові та податкові накладні від 18, 27 липня 2012 року (Том 1 а.с.204-205, 209-210).

Перевезенням товару займалося Товариство 3 відповідно до змісту товарно-транспортних накладних (Том 1 а.с.206, 211,).

Підприємство розрахувалось з Товариством 3 за придбану продукцію у безготівковій формі (Том 1 а.с.207-208, 212-213).

Суму податку на додану вартість Підприємство включило до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість у відповідному періоді.

Судом встановлено, що у ТОВ "Юджин" та Товариство 3 здійснювали перевезення транспортними засобами, які перебували у їх володінні на законних підставах (оренда) (Том 2 а.с.128, Том 3 а.с.27,32-35).

В період з 11 по 15 липня 2013 року податковим органом здійснено планову невиїзну перевірку діяльності Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з січня, травня - липня 2012 року (Том 1 а.с.29-44).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочини, котрі уклало Підприємство з Товариством, Підприємством 2, Товариством 2, Товариством 3, є недійсними (нікчемним), так як не спрямовувалися на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

На їх думку, доказами того є акти перевірок діяльності Товариства, Підприємства 2, Товариства 2, Товариства 3.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2013 року, якими: збільшені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 45894 грн. та накладено штрафну санкцію - 22947 грн., з податку на прибуток - 86005 грн. та накладено штрафну санкцію - 43003 грн. і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень, травень 2012 року на 27271 грн. (Том 1 а.с.45-47).

08 лютого 2013 року відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку діяльності Товариства з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 року - вересень 2012 року (Том 1 а.с.76-80).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Товариством впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

27 травня 2013 року відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку діяльності Підприємства 2 з питань щодо правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість з ТОВ «Логістичний Центр «Укравтовантаж», ТОВ «Арагон торг», ТОВ «Браво СРЛ», ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «АКОПТ», ТОВ «Арагон торг» за період січень-вересень 2012 року (Том 1 а.с.64-71).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Підприємством 2 впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

08 лютого 2013 року відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку діяльності Товариства 2 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з квітня по листопад 2012 року (Том 1 а.с.72-75).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Товариством 2 впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

06 червня 2013 року відповідачем проведено невиїзну документальну позапланову перевірку діяльності Товариства 3 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством 2, ТОВ «Браво СРЛ»», ТОВ «Аквалон М» за період із липня-жовтень 2012 року (Том 1 а.с.81-84).

Акт перевірки містить висновок про відсутність факту реального вчинення Товариством 3 господарських відносин впродовж строку, який перевірявся податковим органом.

За результатом проведення перевірки діяльності згаданих контрагентів позивача керівник податкового органу не прийняв жодного рішення негативного характеру стосовно платників податків.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності Товариства, Підприємства 2, Товариства 2, Товариства 3 податови орган не прийняв жодних рішень та не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Підприємством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

А тому, суд зробив висновок, що керівник відповідача не погодився з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали Товариство, Підприємство 2, Товариство 2, Товариство 3.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання Товариства, Підприємства 2, Товариства 2, Товариства 3 з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Підприємством.

Проводячи перевірку діяльності Підприємства, податкові ревізори посилались на акти перевірок діяльності згаданих контрагентів як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Підприємство з Товариством, Підприємством 2, Товариством 2, Товариством 3.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Підприємства (податкові, видаткові накладні, докази транспортування, платіжні доручення).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Підприємство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договорами, укладеними з контрагентами, відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит та включення коштів до валових витрат є дата отримання платником податку товару, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправними.

А тому, їх належить скасувати, а позов - задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 29 липня 2013 року, яким дочірньому підприємству «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградоблагрошляхбуд»» збільшені суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 45894 грн. та накладено штрафну санкцію - 22947 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 29 липня 2013 року, яким дочірньому підприємству «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградоблагрошляхбуд»» збільшені суми грошових зобов'язань з податку на прибуток - 86005 грн. та накладено штрафну санкцію - 43003 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 29 липня 2013 року, яким дочірньому підприємству «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградоблагрошляхбуд»» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень і травень 2012 року на 27271 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Управління виробничо-технологічної комплектації Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шляхо-будівельних підприємств «Кіровоградоблагрошляхбуд»» судові витрати в сумі 519,06 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей