Рішення № 38381569, 18.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/513/2014(м)

265/751/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Козлов Д.О.

Категорія 5 Доповідач Баркова Л.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б.

при секретарі Бєльченка Б.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа - Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області про визнання права власності на автомобіль та зняття арешту

за апеляційною скаргою ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Зазначав, що у липні 2004 року отримав від ОСОБА_4 довіреність на право управління, користування та розпорядження автомобілем «MITSUBISHI COLT», зареєстрованого у ВРЕР ДАІ міста Маріуполя, а 13 січня 2005 року уклав з ним біржовий контракт купівлі-продажу автомобіля, передав останньому 12000 грн. та набув на нього права власності. Однак, 20 серпня 2013 року дізнався, що його транспортний засіб арештовано державним виконавцем Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ в рамках виконавчого провадження за боргами ОСОБА_4 перед ПАТ «Приватбанк». Оскільки цими діями порушені його права, просив визнати за ним право власності на транспортний засіб та звільнити автомобіль з-під арешту.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», 3-я особа: Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту задоволені. Визнано за ОСОБА_3 право власності на транспортний засіб: автомобіль марки - «MITSUBISHI COLT», 1985 року випуску, двигун V = 1796 см.куб., кузов НОМЕР_3, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований ВРЕВ № 1 міста Маріуполя при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області та звільнено цей автомобіль з-під арешту, накладеного за постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області від 15 серпня 2013 року за виконавчим провадженням №37943939 шляхом скасування заборони на його відчуження, із виключенням автомобілю із акту опису та арешту майна від 20 серпня 2013 року та з внесенням відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору по 115 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення

норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відповідності з положеннями ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідача ОСОБА_4, який направив заяву про розгляд справи за його відсутності та представника Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи на направив до суду заперечення.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк», Шишелову Н.В., яка просила скаргу задовольнити, позивача ОСОБА_3, який просив скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення скасуванню, з ухваленням нового рішення з таких підстав.

У відповідності із ч.1 статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того,

що позивач набув право власності на автомобіль за біржовим контрактом купівлі-продажу від 13 січня 2005 року та виданої йому продавцем довіреності на право розпорядження автомобілем, що нездійснення останнім реєстрації придбаного транспортного засобу в органах ДАІ не впливає на набуття права власності.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо) , які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк» - Шишелову Н.В., яка просила скаргу задовольнити, позивача ОСОБА_3, який просив скаргу відхилити, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Проте зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «MITSUBISHI COLT» зареєстрований за НОМЕР_1 у МРЕВ міста Маріуполя 26 грудня 2003 року за ОСОБА_4 на підставі біржової угоди від 10 вересня 2003 року (а. с. 63).

За нотаріально посвідченою 31 липня 2004 року генеральною довіреністю, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 безстроково керувати, користуватися та розпоряджатися зазначеним автомобілем, у тому числі з правом передоручення.

За біржовим контрактом купівлі-продажу № ПР-457А від 13 січня 2005 року «MITSUBISHI COLT» ОСОБА_4 продав автомобіль ОСОБА_3 за 12 000 грн. та підтвердив факт отримання грошей розпискою від 13 січня 2005 року. (а. с. 6, 7, 8, 9).

Постановами державного виконавця Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ від 15 серпня 2013 року на виконання рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 23.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 23043 грн., на автомобіль «MITSUBISHI COLT» державний номерний знак НОМЕР_1, який до цього часу зареєстрований у ВРЕР міста Маріуполя при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області за ОСОБА_4, було накладено арешт із забороною здійснювати його відчуження та оголошено його у розшук із внесенням відомостей про арешт до державного реєстру обтяжень рухомого майна. (а.с.11,12, 13, 14).

Постановою державного виконавця Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ від 20 серпня 2013 року після розшуку, автомобіль «MITSUBISHI COLT» н/з НОМЕР_1 було описано, вилучено у користувача та передано з ключами, технічним паспортом представнику ПАТ «КБ «Приватбанк» на зберігання. (а. с. 15-18).

Позивач при розгляді справи в апеляційному суді не заперечував, що він до цього часу продовжує підтримувати стосунки з ОСОБА_7 і той його права не порушував, оскільки за наявністю генеральної довіреності підстав для перереєстрації автомобілю на його ім'я не було, що біржовий контракт купівлі-продажу автомобіля укладався на Азовській товарній біржі, де він з липня 2001 року працює генеральним директором.

Як вбачається із ксерокопії біржового контракту, що міститься в матеріалах справах (а.с.7) та тексту першого примірника, наданого позивачем при розгляді справи апеляційному суді, він має виправлення та дописки, які не оговорені. (а.с.140), сам журнал реєстрації біржових контрактів за повідомленням товарної біржі не зберігся. (а.с. 163)

У відповідності із положеннями статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортні засоби, в тому числі легкові автомобілі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2,7,8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок) передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обов»язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

За цим Порядком власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки - рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.

Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до п.40 цього Порядку, зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

Згідно із положеннями ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Таким чином, для пред'явлення позову про визнання права власності необхідними умовами є дві безумовні обставини: 1) особа, яка звертається до суду повинна бути власником майна; 2) це право повинно оспорюватися.

За правилами статті 220 ЦК України , в судовому порядку може бути визнаний дійсним лише договір, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

В той же час законом не передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину, нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

З урахуванням встановлених обставин справи та положень закону, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що сторони в установленому законом порядку вжили заходи до продажу і Державної реєстрації автомобіля, що відповідач ОСОБА_4 оспорював право власності позивача на автомобіль та порушив його права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову не має.

Тому, оскільки суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував положення матеріального закону і дійшов помилкового висновку щодо набуття позивачем права власності на цей автомобіль та наявності у нього права вимоги щодо зняття з автомобілю арешту, накладеного на виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, апеляційна скарга ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з позивача підлягають стягненню на користь ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору 121грн.80 коп. за подачу апеляційної скарги. (а.с.120)

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України , колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2014 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль «MITSUBISHI COLT», 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та звільнення його із під арешту, накладеного постановою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області від 15 серпня 2013 року, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» у відшкодування судових витрат сто двадцять одну гривню 80 коп.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржене протягом двадцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до касаційної інстанції.

Судді