Рішення № 38381417, 24.04.2014, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/1462/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої Стріжакової Г.В.

при секретарі Долинській Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Шахтарську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення сплачених грошових коштів за нікчемним правочином , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення сплачених грошових коштів за нікчемним правочином. Свої вимоги мотивував тим, що 19.02.2014 року в м. Горлівка позивач уклав з ТОВ «Авто Просто» Договір № 705320 з двома додатками - Додаток № 1 та Додаток №2, предметом якого є надання особі, що уклала договір - учаснику, послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля, зокрема: включення учасника у групу; проведення розподілу товару; адміністрування групи; придбання та розподіл автомобілів між учасниками групи та інші послуги. Позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу грошові кошти в загальній сумі 8500,80 грн., з яких в день укладання угоди позивач сплатив обумовлену договором винагороду в розмірі 5500,80 грн., а також 26.02.2014 року сплатив щомісячний платіж в розмірі 3000грн. Відповідно до розділу 2 договору виконання відповідачем послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах полягає в тому, що після сплати учасником коштів, передбачених договором, ТОВ «Авто Просто» формує групу за рахунок платежів яких здійснюється придбання товару. Позивач вважає, що від подач ввід його в оману щодо цього договору, оскільки він не містить строків або термінів отримання учасником автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Авто Просто» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість умовами договору встановлено, що у випадку відмови учасника від договору йому не повертається платіж за винагороду, а повернення решти платежів здійснюється лише по мірі повернення платежів іншими учасниками програми. Просить застосувати наслідки недійсності нікчемного договору № 705320 від 19.02.2014 року, укладеного між ТОВ «Авто Просто» та позивачем; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені позивачем грошові кошти за договором № 705320 від 13 лютого 2014 року в розмірі 8500,80грн.

Позивач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі (а.с.5).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглянути у його відсутність, надав заперечення проти позову, згідно яких угода, яку оспорює позивач відповідає вимогам закону, містить повний опис послуг, що надає відповідач та в угоді відсутні будь-які ознаки обману і пірамідальної схеми (а.с.16-22).

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 19.02.2014 року позивач уклав з ТОВ «АВТО ПРОСТО» Договір № 705320 з двома додатками - Додаток № 1 та Додаток №2, предметом якого є надання фінансових послуг, спрямованих на придбання автомобіля в групах (а.с.3-7).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 705320 позивач отримав право на придбання автомобіля марки «КІА», модель «РІО», 152800,00грн. (а.с.8).

Відповідно до додатку № 2 до договору № 705320, учасник, який протягом строку дії договору належним чином та у встановлений договором строк виконував усі свої зобов'язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою, вирішив сплатити авансові внески, має право на сплату 50% від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового внеску (а.с.8).

Статтею 2 Договору передбачено зобов'язання відповідача щодо організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками програми АвтоТак, здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.

Відповідно до ст.3 Договору учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені Договором, у порядку та строки, визначені ним; у ст.5 визначено, що договір діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених договором.

На виконання договору ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Авто Просто» сплатив щомісячні платежі у сумі 2870 грн. 41 коп. та 2580 грн. 26 коп. (а.с.9,10).

Відповідно до чч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п.7 ч.3 ст.19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, ЗУ "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п.7 ч.3 ст.19 ЗУ "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом Договору сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання товарів у групах "Авто Так", є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом України в рішенні від 11 вересня 2013 року по справі № 6-40цс13, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів.

Відповідно до ст.5.1 договору учасник, який належним чином виконує свої зобов'язання за даним договором, отримує автомобіль через визначені договором механізми надання права на отримання автомобіля.

Згідно ст.8.1., 8.2. договору постачальник не пізніше 30 календарних днів з дня отримання замовлення повинен передати автомобіль учаснику, який отримав право на отримання автомобіля. Учасник, якому надано право на отримання автомобіля, має право одержати автомобіль у власність, якщо він на момент такого одержання належним чином виконує свої зобов'язання за договором.

Передбачені договором умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками.

Отже, споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати в ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок фонду групи, створеного за рухунок щомісячних внесків учасників групи.

За таких обставин твердження позивача про те, що діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" за договором є функціонуванням "пірамідальної схеми", суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання товару кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, як зазначив Верховний Суд України для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Авто Просто» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч.5 ст.1 ЗУ "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02.06.2011 року № 3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 09.01.2012 року) внесено зміни до ч.1 ст.4 ЗУ "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п.111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган) (далі - Нацкомфінпослуг), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012 року № 1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах") (далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Згідно з п.1.2 ч.1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Відповідно до визначення термінів договору «АвтоТак» - це торгівельна марка, що зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення фінансової послуги, що надається Авто Просто з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (Автомбілів) в групах. Кожний договір включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер в групі (п.4.1. ст.4 Договору). Додатком №1 визначається конкретна кількість учасників групи 168. Право на отримання автомобіля здійснюється згідно з порядком, передбаченим договором і в відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності "пірамідальної схеми" згідно з п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору.

Отже, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення "пірамідальної схеми".

Наведене дозволяє визнати, що висновок суду щодо пірамідальності схеми придбання товарів у групах, який ґрунтується тільки на факті неотримання автомобілів усіма учасниками групи одночасно, а лише окремими учасниками й у певній послідовності, є помилковим. При цьому судом установлено, що деякі учасники отримали товар раніше за інших, оскільки сплатили внесків більше за інших учасників групи, частково сплачені внески й позивачем.

Помилковим є твердження про введення позивача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача. Таке твердження суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч. 5 ст. 1 ЗУ "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення Договору позивач ОСОБА_1 отримав примірник Договору та додатки до нього, які містять опис послуг позивача. Він підписав заяву, що ознайомлений із внутрішніми правилами надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ТОВ «Авто Просто». Терміни, визначення, умови внутрішніх правил йому зрозумілі (а.с.7).

Згідно з п. 12.1.5 Договору учаснику надається 14 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з Договором та прийняти його чи відмовитись від участі в програмі «Авто Так». При цьому в разі розірвання Договору протягом 14 днів з дати його підписання учаснику повертається вся сума коштів, сплачена за договором про адміністрування. Для цього необхідно письмово повідомити відповідача про розірвання Договору. Однак, як установлено судом, позивач із заявою про розірвання Договору в чотирнадцятиденний термін до відповідача не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Договору.

Таким чином, твердження позивача про наявність обману та ознак "пірамідальної схеми" у діях відповідача під час укладення Договору є помилковим і не узгоджується з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з нормами Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг".

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України в рішенні від 11 вересня 2013 року по справі № 6-40цс13 про визнання угоди недійсною та стягнення коштів.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч. 2 ст. 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Існування таких ознак в Договорі суд не встановлено. А тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 60 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Г.В. СТРІЖАКОВА