Рішення № 38381166, 24.04.2014, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2208/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року місто Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі Максімовій Н.О., за участю представника відповідача Гайдаржиєва О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_2 з позовом до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

В позовній заяві позивач посилається на те, що вона по 01.08.2013 року працювала на Костянтинівському державному хімічному заводі. На день звільнення підприємство мало перед нею заборгованість по заробітній платі, яка була погашена лише 11.03.2014 року. Просила стягнути на свою користь з відповідача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Гайдаржиєв О.П., який діє на підставі довіреності від 20.11.2013 року, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації в зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_2 звільнена з Костянтинівського державного хімічного заводу з 01.08.2013 року за власним бажанням, що підтверджується копіями наказу №58-к від 31.07.2013 року та трудової книжки.

На день звільнення Костянтинівський хімічний завод мав заборгованість по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_3; заборгованість була погашена 11.03.2014 року, що підтверджується витягом з особового рахунку у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 р. N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", відповідно до яких, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні останнього до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до довідок Костянтинівського державного хімічного заводу №117 від 01.04.2014 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 98,14 грн., кількість робочих днів за період з 01.08.2013 року по 11.03.2014 року включно складає 155 днів.

Суд не може врахувати посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012 встановлено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за затримку розрахунку при звільненні, виходячи з такого розрахунку:

- з 01.08.2013 року по 11.03.2014 року: 98,14 грн. * 155 днів = 15211,70 грн.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 44, 75, 115, 116, 117 КЗпП України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Костянтинівського державного хімічного заводу про стягнення заборгованості компенсації за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу (ЄДРПОУ 05766362) на користь ОСОБА_2 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.08.2013 року по 11.03.2014 року включно в сумі 15211,70 грн.(п'ятнадцять тисяч двісті одинадцять грн. 70 коп.)

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу (ЄДРПОУ 05766362) на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: