Ухвала суду № 38379641, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4886/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.13р. у справі №810/4886/13-а за позовом Приватного підприємства «Макса 3000» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.13р. №0001732205 та №0001722205.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали товарного характеру, що встановлено актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.13р. №1005/22-10/30782038 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛТІС» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Транс Логістик», ПП «Росціус», ВКФ «Віта - Авто» у формі ТОВ, ПП «Мерком», ТОВ «Мірідан», ТОВ «ТВК Рамос», ТОВ «Укрпартнер Трейд», ПП «Інтер-транс груп» за період з 01.01.12р. по 30.11.12р.».

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Елтіс» за період з 01.01.12р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 30.04.13р. №430/22-00/37649807.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від23.05.13р.:

№0001732205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 266 919 грн., в т.ч. основний платіж 213 535 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 53 384 грн.;

№0001722205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 254 210 грн., в т.ч. основний платіж - 203 367 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 50 843 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого вставлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 213 535 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2012 року - 25 486 грн., півріччя 2012 року - 144 822 грн. (ІІ квартал 2012 року - 119 336 грн.), 3 квартали 2012 року 156 027 (3квартал 2012 року 11 205 грн.), 2012 рік - 213 535 грн. (4 квартал 2012 року -57 508 гр.);

п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 203 367 грн., в т.ч. по періодах: січень 2012 року - 4 149 грн., лютий 2012 року - 18 093, березень 2012 року - 2 030, квітень 2012 року - 12 503, травень 2012 року - 93 155, червень 2012 року - 7 996 грн., серпень 2012 року - 6 395 грн., вересень 2012 року - 4 276 грн., жовтень 2012 року - 22 005 грн., листопад 2012 року - 16 707 грн., грудень 2012 року - 16 058 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.13р. №1005/22-10/30782038 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛТІС» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Транс Логістик», ПП «Росціус», ВКФ «Віта - Авто» у формі ТОВ, ПП «Мерком», ТОВ «Мірідан», ТОВ «ТВК Рамос», ТОВ «Укрпартнер Трейд», ПП «Інтер-транс груп» за період з 01.01.12р. по 30.11.12р.», яким не встановлено факту передачі товару від контрагентів продавців до контрагентів - покупців, відсутність підприємства за місцезнаходженням, встановлення розбіжності між сумами податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ між ТОВ «ЕЛТІС» та його контрагентами.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата його вартості, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам законодавства та в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ№536183 основними видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: оптова торгівля одягом і взуттям, виробництво робочого одягу, виробництво іншого трикотажного та в'язаного одягу, виробництво взуття.

Так, між позивачем та ТОВ «ЕЛТІС» було укладено договір поставки від 03.01.12р. №177, згідно умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар. Під товаром слід розуміти одяг та спецодяг; взуття; кухонні прибори тощо.

В підтвердження придбання товару матеріали справи містять податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, товарно-транспортні накладні, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості робіт та товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

Матеріали справи містять докази подальшої реалізації придбаного позивачем у ТОВ «ЕЛТІС» товару на користь КП «Київпастранс» згідно укладених договорів від 20.02.12р. №06/15-12 та №06/16-12р.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.13р. №1005/22-10/30782038 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛТІС» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Транс Логістик», ПП «Росціус», ВКФ «Віта - Авто» у формі ТОВ, ПП «Мерком», ТОВ «Мірідан», ТОВ «ТВК Рамос», ТОВ «Укрпартнер Трейд», ПП «Інтер-транс груп» за період з 01.01.12р. по 30.11.12р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини що до вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались. На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ТОВ «ЕЛТІС» був належним чином зареєстрований як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з ТОВ «ЕЛТІС».

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Податковим органом також не надано доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Мін доходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.13р. у справі №810/4886/13-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.10.13р. у справі №810/4886/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 22.04.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.