Постанова № 38379478, 24.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1920/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання Житній Ю.С.

за участю представників сторін від:

позивача Жадана О.О.,

відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудельний завод» про стягнення коштів з рахунків податків у банках, обслуговуючих платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2014 року Державна податкова інспекція у у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області служби звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудельний завод» про стягнення коштів з рахунків податків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 212 756, 61 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудельний завод» про стягнення коштів з рахунків податків у банках, обслуговуючих платника податків зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанського міського управління юстиції Луганської області. Підприємство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Лисичанську з 21 березня 2003 року.

За період з 30 вересня 2013 року по 01 лютого 2014 року за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю у суму 212 756, 61 грн., який є основним. Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового бору відповідно до податкових декларацій з плати за землю:

- декларація №9005730728 від 12.02.2013 на загальну суму 484 097, 96 грн., зі сплатою рівними частинами щомісяця протягом року у розмірі 40 341, 50 грн., за виняток грудня 2013 року де сума сплати складає 40 341, 46 грн., яка повинна зараховуватися до місцевого бюджету м. Лисичанськ.

- декларація №9001866768 від 27.01.2014 на загальну суму 484 097, 96 грн., зі сплатою рівними частинами щомісяця протягом року у розмірі 40 341, 50 грн., за виняток грудня 2013 року де сума сплати складає 40 341, 46 грн., яка повинна зараховуватися до місцевого бюджету м. Лисичанськ.

Загальна сума заборгованості складає 212 756, 61 грн..

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією відповідачу було направлено податкову вимогу №3-11 від 15.07.2013, яку отримано відповідачем 25.07.2013.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача борг у розмірі 212 756, 61 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі (а.с.24).

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудельний завод» про стягнення коштів з рахунків податків у банках, обслуговуючих платника податків зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанського міського управління юстиції Луганської області. Підприємство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Лисичанську з 21 березня 2003 року. (а.с.5-6, 7).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у зв'язку зі зміною форми власності з ЗАТ на було припинено державну реєстрацію (а.с. 5). З 28.04.2014 проведено реєстрацію юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення з ЗАТ «Лисичанський машинобудельний завод» на ТОВ «Лисичанський машинобудельний завод» (а.с.3). На даний час ТОВ «Лисичанський машинобудельний завод» здійснює господарську діяльність та подає до позивача податкову звітність.

За період з 30 вересня 2013 року по 01 лютого 2014 року за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю у суму 212 756, 61 грн., який є основним. Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового бору відповідно до податкових декларацій з плати за землю:

- декларація №9005730728 від 12.02.2013 на загальну суму 484 097, 96 грн., зі сплатою рівними частинами щомісяця протягом року у розмірі 40 341, 50 грн., за виняток грудня 2013 року де сума сплати складає 40 341, 46 грн., яка повинна зараховуватися до місцевого бюджету м. Лисичанськ;

- декларація №9001866768 від 27.01.2014 на загальну суму 484 097, 96 грн., зі сплатою рівними частинами щомісяця протягом року у розмірі 40 341, 50 грн., за виняток грудня 2013 року де сума сплати складає 40 341, 46 грн., яка повинна зараховуватися до місцевого бюджету м. Лисичанськ (а.с. 8-12).

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією відповідачу було направлено податкову вимогу №3-11 від 15.07.2013, яку отримано відповідачем 25.07.2013 (а.с. 14)

Відповідно до ст.67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. п ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися до суду у випадках передбачених законом.

Відповідно до п.1 ст.10 Бюджетного кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю сплати податків та зборів.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під такої виплати та за її рахунок, та подавати у строки, встановлені цим Кодексом, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) користь платників податку, а також сум утриманого податку податковому органу за місцем свого розташування,

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету врегульовано статтею 168 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. п. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 Податкового Кодексу України:

- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 цього Кодексу;

- податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

- якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду;

- якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування(виплати, надання).

Згідно із п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст.168 Податкового Кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно із пунктом 171.1 ст. 171 ПКУ при порушенні правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника.

Як встановлено в судовому засіданні, за період з 30 вересня 2013 року по 01 лютого 2014 року за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю у суму 212 756, 61 грн., який є основним та відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідачем отриману податкову вимогу №3-11 від 15.07.2013, яку відповідач отримав 25.07.2013 уповноваженою особою, вимогу не оскаржено, тому вона є чинною.

Доказів сплати податкової заборгованості у добровільному порядку суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому зверненні до суду.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудельний завод» про стягнення коштів з рахунків податків у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути податковий борг за період з 30.09.2013 по 01.02.2014 з плати за землю у розмірі 212 756, 61 грн. (двісті дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 61 копійок) за рахунок коштів, які перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудельний завод» (ід. код 32202369), з усіх рахунків відкритих в установах банків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя К.Ю. Широка