Постанова № 38379347, 09.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. Справа № 805/4209/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

2 квітня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №15884792 від 31.12.2013 року. В обґрунтування зазначив, що посилання державного виконавця на ч.1ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним, оскільки норма цієї статті передбачає виконання податковим органом рішення щодо стягнення коштів, яке здійснюється відповідно до Податкового кодексу. До набрання чинності Податкового кодексу України примусове виконання рішень по даній категорії справ покладалось на державну виконавчу службу. Просив скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, поновити пропущений строк для звернення до суду у зв’язку із оскарженням вказаної постанови до Господарського суду Донецької області та отриманням ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви від 07.02.2014 року. За таких обставин суд визнає пропущений строк звернення до суду поважним.

Представник позивач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 9 квітня 2014 року через службу діловодства надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 9 квітня 2014 року через службу діловодства надав клопотання про розгляд справи без його участі, крім того у запереченні зазначив, що 31.12.2013 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі №7/75, виданого 24.04.2007 року Господарським судом Донецької області про стягнення з Державного підприємства “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 495069,55 грн. виведено із складу зведеного виконавчого провадження №12-76 відносно підприємства “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, державним виконавцем складено акт та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно з ч.1 ст.3, п.9 ч.1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження” у зв’язку з наявністю встановленої законом заборони щодо стягнення на майна чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. За листом Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року №1484/1243-13 в якому зазначений окремий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, який передбачений чинним законодавством України. При цьому, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Просили відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що 7 травня 2007 року Господарським судом Донецької області видано виконавчий лист по адміністративній справі №7/75 за позовом Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області до ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» м.Зугрес Донецької області щодо стягнення з ДП “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль” (код ЄЄДРПОУ 04623778) заборгованості зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 495 069,55 грн.

16 травня 2007 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №7/75 виданого 07.05.2007 року Господарським судом Донецької області.

31 грудня 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідач при прийнятті спірної постанови керувався частиною першої статті 3, пунктом дев'ятим частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV) та листом Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року № 1484/12/13-13.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Між тим, відповідно до частини першої статті 3 Закону № 606-XIV у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з пунктом дев'ятим частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

При цьому, листом Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1484/12/13-13, зокрема, роз’яснено, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 24.01.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження». З огляду на це в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи те, що до набрання чинності Податковим кодексом України, примусове виконання судових рішень по даній категорії справ покладалося на державну виконавчу службу, а виконавчий лист щодо стягнення заборгованості виданий 7 травня 2007 року за результатами розгляду Господарським судом Донецької області адміністративної справи, позивачем в якій є Державна податкова інспекції у м.Харцизьку Донецької області, відповідачем неправомірно повернуто виконавчий документ стягувачу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про скасування постанови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 15884792 від 31.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кошкош О.О.