Рішення № 38378850, 10.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25453/13 10.04.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» провідшкодування шкоди в сумі 7 453 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Сербіна А.О., представник за довіреністю;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7 453 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 13.02.2014р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідач позов не визнав, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю, оскільки позивачем не було документально підтверджено розміру оціненої шкоди, відповідно до умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як-то звітом експерта про визначення вартості матеріального збитку, розрахованого з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу деталей пошкодженого автомобіля. Також, відповідач вказав, що пошкодження вказані у п.п.5-8 рахунку-фактура №ИЦ-0001143 від 21.02.2012р. не відносять до пошкоджень отриманих внаслідок ДТП, у зв'язку із цим відповідач не має право їх відшкодовувати.

Позивачем надані письмові пояснення в яких позивач вказав, що в даному випадку строк експлуатації пошкодженого автомобіля складає 1 рік, відповідно до методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,00 грн., а відтак фактично понесені витрати на ремонт автомобіля з врахуванням того, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,00 складає 7 453 грн. Крім того, позивач вказав, що пошкодження зазначені в акті огляду транспортного засобу та в направленні на СТО від 20.02.20112р. повністю співпадають з частинами автомобіля, які відремонтовані та зазначені в рахунку-фактура та в акті виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2012р.. у м. Києві по вул. М. Рибалка була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "ВАЗ2101", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля "Фіат", д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "ВАЗ2101", д.р.н. НОМЕР_1, не дотримувався безпечної дистанції, внаслідок чого, скоїв зіткнення з автомобілем "Фіат", д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив вимоги пункту 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №8964436 про дорожньо-транспортну пригоду, та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2012р. №2610/5106/2012 (провадження номер №3/2610/2322/2012), копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Фіат", д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який належить ТОВ «Інвестиційна група Навігатор» на праві власності, станом на час ДТП був під керуванням ОСОБА_4, та який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 14.11.2011р. №3581964/05АВ. Вигодонабувачем за договором є ТОВ «Інвестиційна група Навігатор».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 14.11.2011р. №3581964/05АВ, страхового акту №2012/U/OMOD00309/UIA2455 від 20.02.2012р., розрахованого на підставі рахунку-фактура №ИЦ-0001143 від 21.02.2012р. (відповідно до якого матеріальний збиток склав 8 939 грн.) та заказ-наряду №ИЦ-0001293 (відповідно до якого вартість виконаних робіт складає 7 453 грн.) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 453 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №12504 від 28.03.2012р. на суму 7 453 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "ВАЗ 2101", д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_3, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2012р. №2610/5106/2012 (провадження номер №3/2610/2322/2012).

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як особи, яка експлуатує автомобіль "ВАЗ2101", д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) №АА/0525658 (тип договору 3), відповідно до якого ВАТ «НАСК «Оранта» взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ2101", д.р.н. НОМЕР_1, - і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (Страхувальника). Вказаним договором (полісом №№АА/0525658) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн. (пункт 2).

Отже, Відповідач є особою на яку полісом №№АА/0525658 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "ВАЗ2101", д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Позивачем пред'явлено до відповідача заяву про виплату матеріальної шкоди в сумі 7 453 грн. №1965АР від 27.08.2012р. Вказана заява отримана 05.09.2012р. вх. №9627, про що свідчить штемпель на вказаній заяві.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві не приймаються судом, з огляду на таке.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, згідно з рахунком-фактура №ИЦ-0001143 від 21.02.2012р. складає 8 939 грн. та відповідно до заказ-наряду №ИЦ-0001293 від 21.02.2012р. вартість виконаних робіт складає 7 453 грн.

Відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інших документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля "Фіат", склав 7 453 грн., відповідно до заказ-наряду №ИЦ-0001293 від 21.02.2012р. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 7 453 грн. суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №12504 від 28.03.2012р.).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом також враховано, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що «Фіат», д.р.н. НОМЕР_2, рік випуску автомобіля - 2011р., а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Суд також вказує, що пошкодження зазначені в акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та в направленні на СТО від 20.02.20112р. повністю співпадають з частинами автомобіля, які відремонтовані та зазначені в рахунку-фактура та в заказ-наряді №ИЦ-0001293 від 21.02.2012р.

Отже, суд не бере до уваги заперечення відповідача, позаяк розмір завданих збитків, і відповідно витрат, покладаються на відповідача, як страховика за полісом №АА/0525658 позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АА/0525658 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 993 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків і в межах суми, що перейшла до позивача, з врахуванням того, що франшиза за полісом №АА/0525658, дорівнює 0, тобто у сумі 7 453 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 7 453 (сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. страхового відшкодування, а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2014

Суддя І.І. Борисенко