Рішення № 38378623, 11.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 908/3206/13 11.03.14

За позовомДепартаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Міського комунального підприємства «Основание»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»Пророзірвання договору оренди та виселення

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Борисенко Ю.В. - дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач завернувся до суду з позовом про розірвання укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізької області (в подальшому з управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, Депортамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аполло» договору оренди №2029 від 23.06.2006р.

Крім того, позивач просить виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполло» з нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України,37, зобов'язавши передати вказане приміщення за актом прийому - передачі Міському комунальному підприємству «Основание» (Позивачу-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором оренди №2029 від 23.06.2006р., а саме в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, Відповідачем орендна плата своєчасно та у повному обсязі не сплачується.

Позивачем подано заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, стверджує що ним належним чином виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, а саме відповідачем своєчасно проводились розрахунки по оплаті орендної плати за реквізитами, що були вказані в Договорі.

Свої заперечення Відповідач виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 26.11.2013р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аполло» було укладено договір №2029 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ТОВ «Житлобуд-Сервіс», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2, зареєстровано у реєстрі №477, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №2549241 від 23.06.2006р., №2551331 від 26.06.2006р., №2551357 від 26.06.2006р. Предметом вказаного договору оренди є строкове платне користування державним нерухомим майном, а саме: вбудованими в третій поверх гуртожитку по Сорок років

Радянської України,37 у м. Запоріжжі, приміщення, переведені в нежитлові розпорядженням Запорізької обласної адміністрації №39 від 28.01.2005р. загальною площею 11,7 кв.м. (приміщення №94 -18,6 кв.м., №95 - 38,0 кв.м,, №96 - 18,9 кв.м., №97 - 18,6 кв.м, №107-1ё0,7 кв.м, №108-9,9 кв.м) вбудовані у 3-поверх згідно з планом експлікації у додатку №3 до договору. Строк дії договору оренди 5 років по 23.06.2011р..

Відповідно до рішення Запорізької міської ради №513 від 28.10.2010р. та акту прийому-передачі гуртожитку від 22.10.2010р. між КП «РЕПОГ» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області гуртожиток по вул. Сорок років Радянської України, буд.37 з 01.11.2010р. переданий до комунальної власності та на баланс Комунального підприємства «Ремонтно - експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків».

У договір оренди додатковою угодою №3 від 01.11.2010р. внесено зміни у преамбулу договору оренди Орендодавець - Управління житлового господарства Запорізької міської ради, Комунального-підприємства «Ремонтно- експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» - Балансоутримувач, ТОВ «Аполло» - Орендар, та у предмет договору щодо передачі у строкове платне користування нежитлового приміщення загальною площею 156,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України,буд.37, що значиться на балансі КП «РЕПОГ», а саме: частина приміщення 1 поверху №19 - 4,87 кв.м.(спільного користування), частина приміщення 3 поверху №110 - 37,03 кв.м. і спільного користування), приміщення №94-№97 та №107- №108 площею 114,7 кв.м. під розміщення офісу.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради №6 від 18.02.2011р. «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради загальну чисельність, складу Запорізької міської ради та їх виконавчих органів» та рішення Запорізької міської ради №20 від 06.04.2011р. «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» сторонами за договором оренди нежитлового приміщення №2029 від 23.06.2006р. було укладено додаткову угоду від 01.06.2011р. про заміну сторони договору Орендодавця Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Рішеннями Запорізької міської ради №5 від 27.04.2012р. «Про припинення діяльності підприємств шляхом приєднання» та №6 від 25.07.2012р. «Про затвердження дередавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» МКП «ОСНОВАНІЄ» є повним правонаступником КП РЕПОГ», що припиняється, та як праводаступник - є балансоутримувачем нежитлового дриміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул.Сорок років Радянської України,37.

Відповідно до вимог п.1 ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця.

Згідно до ч.І ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зазначене приміщення було передано відповідачу 23 червня 2006 року, про що свідчить акт прийому-передачі орендованого майна.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, заяви щодо припинення дії Договору з боку сторін не надсилались, в зв'язку з чим його дію було автоматично продовжено на той самий строк та на тих умовах, які передбачені Договором, тобто до 23.06.2016р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За твердженням позивача, свої зобов'язання за Договором оренди останнім виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому - передачі до Договору оренди від 23.06.2006 р.

Відповідно до ч.І ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з - наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.І ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

Відповідно до ч.З ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, оскільки однією із ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п.3.4 договору оренди орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 5.2 Договору Відповідача зобов'язано своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату до місцевого бюджету м. Запоріжжя.

Однак, за твердженням Позивача в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, Відповідачем орендна плата своєчасно та у повному обсязі не сплачувалася. Станом на 01.07.2013p. заборгованість Відповідача за користування орендованим нежитловим приміщенням становила 42062,54 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на наступне:

У відповідності до п.9.1. договору оренди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.

Згідно із п.З ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.

У відповідності до п.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до п.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

23 червня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аполло» було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 2029.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме вбудовані в третій поверх гуртожитку приміщення, переведені в нежитлові Розпорядженням Запорізької обласної адміністрації №39 від 28.01.2005р. загальною площею по внутрішньому обміру 114,7 кв.м., про що свідчить підписаний Сторонами Акт прийому-передачі нежилих приміщень від 23.06.2006р.

Матеріалами справи доведено, щодо до квітня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполло» (Відповідач) належним чином виконувало свої зобов'язання по Договору, а саме провело ремонтні роботи згідно дозвілу Орендодавця, а також своєчасно проводило розрахунок по оплаті орендної платі за реквізитами, що були вказані в Договорі.

В квітні 2011 змінився власник та балансоутримувач нерухомого майна, яке було передано в оренду ТОВ «Аполло» по Договору. Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.04.2011року (зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.04.2011року) нерухоме майно будівля гуртожитку літ А-5. що розміщене: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд.37) зареєстроване за Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради.

В зв'язку із зміною власника нерухомого майна були змінені реквізити, що стосуються оплати по орендній платні згідно Договору оренди.

Відповідно до п. 10.10 Договору доповнення і зміни до договору оформлюються в письмовій формі і становлять невід'ємну частину цього договору.

Однак, матеріалами справи доведено, що порушуючи вимоги чинного законодавства та п.10.10. Договору оренди, а також ігноруючи неодноразові письмовим зверненням зі сторони ТОВ «АПОЛЛО» ( Лист № 44 від 04.02.2011року; Лист № 49 від 09.02.2011року; Лист № Ю1/1 від 18.03.2011року; Лист № 303 від 21.06.2011року; Лист № 480 від 12.12.2012року; Лист № 16 від 17.01.2013рок.) Позивач-1 разом як з колишнім балансоутримувачем («КП РЕПОГ») так і Позивачем-2 так і не уклали, з ТОВ «АПОЛЛО», нотаріально посвідчених змін до Договору оренди.

В Додатковій угоді №3 від 01.11.2010 року до Договору оренди № 2029 від 23.06.2006року нежитлових приміщень за адресою вул. Сорок років Радянської України, буд.37, вказані наступні реквізити :

П.3.4. «Орендна плата перераховується «Орендарем» самостійно до міського бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду не пізніше 20 числа розрахункового місяця на рахунок 33212871700007 в ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015 код ЄДРПОУ 34677145, код платежу 22080401 Балансоутримувач «КП «РЕПОГ». Орендодавець : Міське управління житлового господарства м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214, р/р 25422000420002 в АКБ «Індустріалбанк» МФО 313849, ОКПО 03364961, Балансоутримувач: КП«РЕПОГ» 69002, м. Запоріжжя. Вул. Жуковського, 70А р/р 2600305165001 в АКБ «Індустріалбанк» МФО 313849.

Суд прийняв до уваги твердження Відповідача, що Позивачем без належного оформлення відповідних змін та будь-яких супровідних документів були змінено реквізити отримувача орендної плати (ЄДРПОУ 38025409), оскільки з'явився новий Балансоутримувач (який не вказаний ні в Договорі оренди ні в Змінах до Договору- Міське комунальне підприємство «Основание» (Позивач-2), що не давало змоги ТОВ «Аполло» своєчасно проводити розрахунок по орендній платі, про що останній неодноразово, як у 2012р. так і в 2013р., в письмовій формі повідомляв Позивача-1 та Позивача-2.

Починаючі з березня 2012року КП «РЕПОГ» (Балансоутримувач) почало надсилати ТОВ «АПОЛЛО» листи в яких просило сплатити заборгованість по оренді та оплату орендної плати, в листах зазначався інший код ЄДРПОУ (отримувача), ніж той який вказаний в Додатковій угоді № 3 від 01.11.2010року, а саме :

Лист №116 від 12.03.2012року замість код ЄДРПОУ 34677145, вказувався невідомий код ЄДРПОУ 38025409.

В матеріалах справи відсутні докази укладання додаткової угод, або зміни, як це передбачено п.10.3. Договору, та п.10.2 Додаткової угоди №3 від 01.11.2010року., в якій би зазначалося про зміну коду СДРПОУ Орендодавця .

За весь час діє Договору оренди, ні Позивач- 1, ні Позивач- 2 не висував, до ТОВ «АПОЛЛО» жодних претензій що до оплати орендної платні.

Суду доведено, що після отримання, 05.11.2013року, від Позивача-2 Акту звірки взаєморозрахунків від 29.10.2013року, в якому були вказані реквізити по яких необхідно проводити оплату за оренду, - ТОВ «АПОЛЛЛО» в період з 11.11.2013року по 18.11.2013року була повністю сплачена грошова сума в розмірі 50894,36грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривни 36 копійок), а також сплачена орендна плата за жовтень та листопад 2013року, про що свідчать платіжні доручення :

- Платіжне доручення № 1000783764 від 11.11.13р. - на суму 10000,00грн. (оплата згідно Акту звірки від 29.10.13р.);

- Платіжне доручення № 1000784630 від 12.11.13р. - на суму 3 000,00грн.

(оплата орендної платні за жовтень згідно Договору);

- Платіжне доручення № 1000784631 від 12.11.13р. - на суму 3000,00грн.

( оплата орендної платні за листопад згідно Договору);

- Платіжне доручення № 1000784633 від 12.11.13р. - на суму 4000,00грн.(оплата згідно Акту звірки від 29.10.13р.);

- Платіжне доручення № 1000785666 від 13.11.13р. - на суму 10000,00грн.(оплата згідно Акту звірки від 29.10.13р.);

- Платіжне доручення № 1000786629 від 14.11.13р. - на суму 10000,00грн. (оплата згідно Акту звірки від 29.10.13р.);

- Платіжне доручення № 1000787940 від 15.11.13р. - на суму 10000,00грн.

(оплата згідно Акту звірки від 29.10.13р.);

- Платіжне доручення № 1000789112 від 1 8.11.13р. - на суму 6894,36грн. (оплата згідно Акту звірки від 29.10.13р.);

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на п.З ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якого договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.

Чинним законодавством України передбачені підстави для розірвання договорів.

Так, відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено суду одночасної наявності умов визначених ЦК України для розірвання спірного Договору.

Наявність самої підстави для зміни або розірвання договору не може тягнути за собою правові наслідки, що пов'язані із припиненням або зміною договору у зв'язку з його розірванням або зміною. Настання названих наслідків може мати місце після вчинення сторонами договору, або лише однією із сторін договору, визначених законом правових дій: домовитись про розірвання або зміну та надати згоду на розірвання або зміну договору, відмовитися від договору на свій розсуд шляхом вчинення одностороннього правочину, змінити договір шляхом вчинення одностороннього правочину, заявити вимогу до суду про розірвання договору за наявності передбачених договором або законом підстав для зміни та розірвання. Загалом можна визначити три способи розірвання договору: 1) за згодою сторін; 2) за рішенням суду; 3) у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково, якщо таке право встановлено договором або законом.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що Відповідач не має заборгованості перед позивачем та не порушував взятих на себе договірних зобов'язань, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору оренди та безпідставність позовних вимог .

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суду не надано доказів істотного порушення договору Відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані в відзиві на позовну заяву та доданими до нього документами та поясненнями Відповідача, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко