Вирок № 38377378, 03.01.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

03.01.2014

Справа № 175/4741/13-к

Вирок

Іменем України

03 лютого 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю: прокурора Нескородяного А.М.,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12013040000000414 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Душанбе, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого по АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

22 липня 2013 року приблизно в 00 годин 05 хвилин ОСОБА_3, керуючи на підставі доручення належним на праві особистої власності ОСОБА_4 технічно справним автомобілем «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині автодороги «Знам'янка - Луганськ - Ізварине» з боку м. Дніпропетровська у напрямку м. Кривого Рогу.

Під час руху в районі 190 км + 500 м вказаної автодороги, що проходить по території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи злочинну недбалість, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її зміни, не обравши безпечну швидкість руху по умовах дорожньої обстановки, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка пересікала проїжджу частину зліва направо відносно руху керованого ним автомобіля «Опель Астра».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: синця в правій лобно-скроневій ділянці, осаджень у лобно-тім'яній ділянці, лівих надбрівній та скроневій ділянках, носі; скальпованої рани в лівій тім'яно-скроневій ділянці; рваної рани на лівому стегні; численних саден та ділянок осаджень на стегнах і передній поверхні колінних суглобів, гомілках і стопах, грудній клітині та поперековій ділянці тулуба, сідницях, численних саден на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу та правого передпліччя, тильній поверхні зап'ясткових суглобів і кистей, ліктьових суглобів і передпліч; крововиливів у товщі м'яких покривних тканин голови в правій лобно-скроневій, лобній, лівій тім'яно-скроневій та тім'яно-потиличній ділянках; неповного розриву дуги аорти, розриву правої частки печінки; крововиливів у товщі м'яких тканин правої бічної поверхні грудної клітини та спини, стегон і гомілок, у товщі зв'язкового апарату печінки; переломів лівих стегнової та великогомілкової кісток, які у своїй сукупності призвели до настання смерті.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_3, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.2, 12.3 і 12.6 г) Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.12.2 - «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

- п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди»;

- п.12.6 - «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: г) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.»

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням смерті ОСОБА_5

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у обвинувальному акті не визнав і пояснив, що намагався уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїжджу частину зліва направо, але не зміг цього зробити з її вини, так як вона змінила напрямок руху і пішла у зворотному напрямку. Також не згоден із висновком автотехнічної експертизи, проведеної, на його думку, із суттєвими порушеннями.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що 21.07.2013 року близько 16 години разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 і сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 на автомобілі «Форд Фокус» реєстраційний номер НОМЕР_2 виїхали з м. Судака і направлялися додому в м. Смоленськ. Рухаючись по автодорозі «Знам'янка - Луганськ - Ізварине» у напрямку м. Дніпропетровська, вони доїхали до АЗС «Сентоза» і зупинилися з метою спитати як їм їхати далі. Він залишився в автомобілі, а дружина пішла на АЗС, перейшла проїжджу частину в напрямку м. Дніпропетровська, а потім роздільний газон. В цей час зі сторони м. Дніпропетровська у напрямку м. Кривого Рогу рухалися два автомобілі з увімкненим світлом фар. Перший автомобіль почав зупинятися і повертати на АЗС, а його дружина стала виходити з газону на проїжджу частину, пройшла деяку відстань, а потім почала йти назад, не розвертаючись. В цей час на дружину скоїв наїзд автомобіль «Опель Астра», який після цього продовжив рух, виїхав частково на зустрічну смугу, а потім знову на газон, і зупинився. Йому здалося, що в момент наїзду водій автомобіля «Опель Астра» застосував гальмування. Після дорожньо-транспортної пригоди він і працівник АЗС підбігли до дружини, яка була без свідомості. Після приїзду швидкої допомоги лікарі констатували її біологічну смерть. У дорожньо-транспортній пригоді вважає винним ОСОБА_3, із якого просить стягнути на його користь 16582 грн. матеріальної шкоди і 250000 грн. моральної шкоди.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який у суді пояснив, що 22.07.2013 року близько 00 годин 05 хвилин він знаходився на роботі на території АЗС «Сентоза» і бачив, що напроти АЗС зупинився автомобіль, що рухався в напрямку м. Дніпропетровська. З цього автомобіля вийшла жінка та направилася в сторону АЗС. Через деякий час він почув звуки гальмування та удару, і коли повернувся на ці звуки, то побачив, як зупиняється автомобіль «Опель Астра», що рухався зі сторони м. Дніпропетровська. Жінка знаходилася на роздільній смузі без ознак життя. Він зрозумів, що автомобіль «Опель Астра» допустив наїзд на жінку.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який у суді пояснив, що 22.07.2013 року близько 00 годин 05 хвилин він знаходився на роботі на території АЗС «Сентоза» і бачив, що напроти АЗС в напрямку руху на м. Дніпропетровськ зупинився автомобіль, з якого вийшла жінка та направилася в сторону АЗС. В цей час зі сторони м. Дніпропетровська рухалися два автомобілі, перший з яких почав звертати на АЗС, а другий «Опель Астра» змістився вліво з метою його об'їзду. Жінка ж знаходилася на полосі руху автомобіля «Опель Астра», який скоїв на неї наїзд, після чого, продовжуючи гальмувати, виїхав на зустрічну смугу, а потім зупинився на роздільному газоні. Він разом з ОСОБА_8 підбіг до жінки, яка знаходилася на роздільній смузі без ознак життя.

Матеріалами кримінального провадження № 12013040000000414, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.07.2013 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких вбачається, що ДТП відбулася на 190 км + 500 м проїжджої частини автодороги «Знам'янка - Луганськ - Ізварине» у напрямку м. Кривого Рогу напроти АЗС «Сентоза». На момент огляду (з 00 години 45 хвилин до 02 години 15 хвилин) дорожнє покриття загальною шириною 7,4 м в одному напрямку, сухе. Зафіксовані сліди гальмування автомобіля «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 на проїжджій частині, на роздільному газоні та на проїжджій частині зустрічного напрямку. Також на роздільному газоні знаходиться труп ОСОБА_5 (а.с.9-20);

- висновком експерта № 1249/208-Е від 07.08.2013 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: синця в правій лобно-скроневій ділянці, осаджень у лобно-тім'яній ділянці, лівих надбрівній та скроневій ділянках, носі; скальпованої рани в лівій тім'яно-скроневій ділянці; рваної рани на лівому стегні; численних саден та ділянок осаджень на стегнах і передній поверхні колінних суглобів, гомілках і стопах, грудній клітині та поперековій ділянці тулуба, сідницях, численних саден на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу та правого передпліччя, тильній поверхні зап'ясткових суглобів і кистей, ліктьових суглобів і передпліч; крововиливів у товщі м'яких покривних тканин голови в правій лобно-скроневій, лобній, лівій тім'яно-скроневій та тім'яно-потиличній ділянках; неповного розриву дуги аорти, розриву правої частки печінки; крововиливів у товщі м'яких тканин правої бічної поверхні грудної клітини та спини, стегон і гомілок, у товщі зв'язкового апарату печінки; переломів лівих стегнової та великогомілкової кісток. Її смерть наступила внаслідок сумісної тупої травми з переломами кісток скелету та пошкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком шоку. Між усіма виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_5 існує прямий причинний зв'язок. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень на трупі можна припустити, що ОСОБА_5 у момент первинного контактування з травмуючим її рухаючимся транспортним засобом, перебувала стосовно нього правою частиною тіла, та вірогідно, була у стані кроку (а.с.54-55);

- висновком експерта № 70/29-554 від 13.09.2013 року, із якого вбачається, що швидкість автомобіля «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 перед гальмуванням була не менше ніж 117,9 - 122,1 км/год. (а.с.59-62);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.08.2013 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих і з участю спеціаліста детально розповів і на місці події показав про обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 22.07.2013 року. Замірами встановлено, що в напрямку АЗС «Сентоза» по проїжджій частині в напрямку м. Кривого Рогу ОСОБА_5 пройшла 6,5 м, а у зворотному напрямку до місця наїзду - 2,5 м. Статистом ця відстань (6,5 м і 2,5 м) пройдена за 5,2 секунд, 5,8 секунд і 5,8 секунд.

Також замірами встановлено, що місце наїзду розташовано на відстані 30 м від будівлі АЗС «Сентоза» (а.с.84-90);

- висновком експерта № 70/27-643 від 10.09.2013 року, з якого вбачається, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з вимогами пунктів 12.2, 12.6 г) і 12.3 Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних, крім швидкості руху автомобіля «Опель Астра», яка дорівнює 90 км/год. і з технічної точки зору не спроможної, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. У даній дорожній обстановці його дії не відповідали вимогам пунктів 12.2, 12.6 г) і 12.3 Правил дорожнього руху, а невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди (а.с.104-107);

- речовим доказом - автомобілем «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.159).

Оцінивши в сукупності докази, досліджені в ході судового розгляду справи, переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення вчинене саме ним, й суд його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_5, кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Твердження обвинуваченого про його невинуватість і провину в ДТП ОСОБА_5 спростовуються сукупністю наведених доказів, які свідчать, що саме з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, якій він міг запобігти шляхом своєчасного виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

Доводи захисника на обґрунтування необхідності призначення комісійної автотехнічної експертизи через те, що на його думку, вихідні дані, зазначені в експертизі № 70/27-643 від 10.09.2013 року, не відповідають фактичним обставинам, сама експертиза проведена з порушенням методичних рекомендацій по проведенню автотехнічних експертиз, без проведення ряду досліджень, які впливають на встановлення ступеня вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необґрунтованими. Підстав для визнання вказаної експертизи недопустимим доказом суд не вбачає і вважає висновок експерта № 70/27-643 об'єктивним.

Допитаний у суді експерт ОСОБА_10 підтвердив свій висновок № 70/27-643 від 10.09.2013 року і пояснив, що саме одноособові дії ОСОБА_3 призвели до виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Даючи оцінку діям пішохода ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5, яка знаходячись у світлому одязі, переходила проїжджу частину в місці, де дорогу було добре видно від освітлення АЗС «Сентоза», діяла відповідно до пунктів 4.4, 4.8 Правил дорожнього руху України. Той факт, що коли водій ОСОБА_3 побачив її як вона почала рухатися назад, не свідчить про відсутність вини обвинуваченого, оскільки з цього моменту він мав технічну можливість уникнути наїзд на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду і для цього не мав будь-яких перешкод.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи і особу обвинуваченого: раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем реєстрації, має сім'ю і на утриманні малолітнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, знаходився на обліку лікаря нарколога з 02.03.2007 року по 24.04.2013 року, на теперішній час на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с.160-168,172).

Обставин, які пом'якшують і обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, який вчинив з необережності злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких, а також думку прокурора про вид і міру покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, пов'язане з реальним відбуттям, вважаючи, що таке покарання буде відповідати вчиненому і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, що потягли смерть ОСОБА_5, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання.

Потерпілий ОСОБА_6 до початку розгляду справи по суті заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, завданої йому внаслідок ДТП.

Дослідивши надані докази, суд вважає позов про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 16582 грн. обґрунтованим і підлягаючим задоволенню на підставі ст.ст.1166, 1187 ЦК України, оскільки діями ОСОБА_3 потерпілому завдана така шкода і на момент постановлення вироку не відшкодована.

Його ж вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 250000 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, емоційних та моральних страждань, які переніс потерпілий у зв'язку зі смертю дружини, а також який вимушений самостійно виховувати малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність у потерпілого на протязі тривалого періоду часу моральних переживань, які негативно відобразилися на його моральному стані з вини обвинуваченого, а тому сума у розмірі 100000 грн., на думку суду, компенсує завдану моральну шкоду.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-554 від 13.09.2013 року і автотехнічної експертизи № 70/27-643 від 10.09.2013 року, які складають 978 грн. і 537,90 грн. відповідно, що підтверджується довідками НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.58,103).

Виходячи з неухильного виконання обвинуваченим покладених на нього судом процесуальних обов'язків, суд вважає можливим залишити без змін запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і піддати покаранню у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк покарання рахувати з дня виконання вироку.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 16582 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 100000 грн. (сто тисяч гривен) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 1515,90 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 70/29-554 від 13.09.2013 року і автотехнічної експертизи № 70/27-643 від 10.09.2013 року).

Автомобіль «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 і знаходиться на зберіганні у Дніпропетровському РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили повернути у розпорядження власника.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко