Ухвала суду № 38376317, 16.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2983/2013 Головуючий у І інстанції Пухна О.М.Провадження № 22-ц/780/1594/14 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 36 16.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Броварська міська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право власності, свідоцтв про право на спадщину за законом, про визнання права власності на спадкове майно,-

встановила:

у квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_5 Заповіту він не складав.

Спадкоємцями першої черги після його смерті є його мати ОСОБА_4, дружина ОСОБА_1 та дві дочки: позивачка, яка є дочкою від першого шлюбу ОСОБА_3 та дочка від другого шлюбу ОСОБА_2 ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки у спадщині на користь позивачки.

Після відкриття спадкової справи та подання спадкоємцями відповідних заяв про прийняття спадщини державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Журавською В.В було видано свідоцтва про право па спадщину ОСОБА_1 - на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 - на 1/8 частину цієї квартири, ОСОБА_3 на 2/8 частини цієї квартири. Крім того на ім»я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину цієї квартири, як па частку у спільному майні подружжя. Позивачка вважає, що вказані свідоцтва видані з порушенням норм закону.

В обґрунтування вказаного зазначала, що квартира, власником якої на час відкриття спадщини був її батько, не є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1, оскільки вона була кооперативною і надана була члену кооперативу ОСОБА_7.(батькові спадкодавця), за яку той від свого імені повністю вніс пайовий внесок ще у 1993 році. Спадкодавець ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_1 26 листопада 1994 року.

У липні 1996 року в результаті обміну з близьким родичем (батьком) квартирами спадкодавець ОСОБА_5 вступив у кооператив «Молодіжний» та був звільнений від пайового внеску за умови передачі йому паєнагромадження вибулим членом кооперативу. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що дана квартира не є спільним сумісним майном подружжя, оскільки пайовий внесок внесено ще до реєстрації шлюбу сторін і він не був внесений за їх спільні кошти. Тому розмір часток у спадковому майні має бути рівним.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на те, що рішення незаконне та винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, просили скасувати в повному обсязі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року та ухвалити нове, в якому в задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1, власником якої він був. Заповіт він не складав.

Так, спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є його мати ОСОБА_4, дочка від першого шлюбу - ОСОБА_3, дочка від другого шлюбу ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_1, які вчасно звернулися до нотаріальної контори з відповідними заявами про прийняття спадщини.

13 червня 2012 року державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори сторонам були видані: свідоцтво про право власності па 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, видане 13 червня 2012 року на ім»я ОСОБА_1 як частку у майні, що є об»єктом права спільну сумісної власності подружжя; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, видане 13 червня 2012 року, на ім»я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, видане 13 червня 2012 року, на ім»я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, па ім»я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Батько спадкодавця ОСОБА_7 був членом житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» і як член вказаного кооперативу отримав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Він, як член кооперативу вніс від свого імені на рахунок житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний» пайовий внесок за спірну квартиру у повному обсязі.

Та обставина, що пайовий внесок за квартиру повністю виплачений у серпні 1992 року підтверджується й довідкою ЖБК «Молодіжний» від 10 травня 1999 року.

Спадкодавець ОСОБА_5 одружився ж з ОСОБА_1 лише 26 листопада 1994 року.

За заявами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 16 липня 1996 року №181 було надано дозвіл на проведення обміну житловими приміщеннями з видачею обмінних ордерів, зокрема: в будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_7, АДРЕСА_2, окрему двохкімнатну, ж/пл. 29,8кв.м., склад сім»ї - з особи, видати по обміну з гр. ОСОБА_5; в АДРЕСА_1 - ОСОБА_5, АДРЕСА_1, окрему двохкімнатну, ж/пл. 31,2кв.м., одинокому. Видати по обміну з гр. ОСОБА_7

15 серпня 1996 року ОСОБА_5 було видано ордер на одну особу про право зайняття в порядку обміну жилих приміщень квартири АДРЕСА_1.

Згідно з ст.79 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів сім»ї, що проживають разом з ним, провести обмін займаного жилого приміщення з іншим наймачем або членом житлово - будівельного кооперативу.

Відповідно до змісту ст.143 ЖК України член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою членів сім»ї, що проживають разом з ним, провести обмін займаного жилого приміщення з наймачем жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду чи з іншим членом житлово - будівельного кооперативу за умови прийому до членів кооперативу особи, що вселяється у зв'язку з обміном у будинок житлово - будівельного кооперативу.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЖК України визначають, що діяльність житлово-будівельного кооперативу установлюється зокрема Примірним статутом житлово - будівельного кооперативу.

Згідно вимог п.40 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою РМ УРСР від 30 квітня 1985 року передбачено, що при обміні жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу особа, яка вступає до кооперативу у зв»язку з обміном, зобов»язана внести па рахунок кооперативу в установі банку пайовий внесок не менший, ніж розмір паєнагромадження члена кооперативу, який вибув, якщо особа, яка вступає до кооперативу у зв»язку з обміном, є з членом кооперативу близьким родичем, вона звільняється від внесення зазначеного пайового внеску за умови передачі їй паєнагромадження вибулим членом кооперативу.

Відповідно до довідки від 10 травня 1999 року вбачається, що ОСОБА_5 дійсно був прийнятий та був членом кооперативу «Молодіжний» і являвся власником квартири АДРЕСА_1. Пайовий внесок за квартиру повністю внесений в серпні 1992 року.

Згідно з ст.15 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення вказаних правовідносин, член житлово - будівельного кооперативу, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому у користування, набуває права власності на неї.

З вищенаведеного вбачається, що у пайовий внесок не вкладалися спільні кошти подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а внесений був повністю виплачений ще батьком спадкодавця ОСОБА_7 до одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Відповідно до положень ст.24 Кодексу про шлюб та сім»ю України, що був чинним, на час отримання спадкодавцем свідоцтва про право власності на спірну квартиру від 21 січня 2003 року, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження є власністю кожного з них.

Аналогічні положення містяться й у ст.57 СК України.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції правильно прийшов до вірного висновку, що спірна квартира не є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а тому позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, виданого 13 червня 2012 року державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Журавською В.В. на ім»я ОСОБА_1 як частку у майні, що є об»єктом права спільну сумісної власності подружжя, підлягають задоволенню.

Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК України визначено що, у першу чергу право на спадкування за законом мають /йти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ст.1267 ЦК України).

Як зазначалося вище, спадкоємцями першої черги за законом після Смерті ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_4, дочка від першого шлюбу - ОСОБА_3, дочка від другого шлюбу ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_1, які вчасно звернулися до нотаріальної контори з відповідними заявами про прийняття спадщини. З урахуванням положень ч.1 ст. 1267 ЦК України їх частки у спадщині є рівними та складають 14 частину кожному.

Стаття 1274 ЦК України передбачає право спадкоємця па відмову від спадщини на користь інших спадкоємців.

З матеріалів спадкової справи та пояснень сторін вбачається, що мати спадкодавця ОСОБА_4 відмовилася від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_3 позивачки у справі, у зв»язку з чим її частка у спадкуванні квартири збільшилася до 1/2 частки ( 1/4 + 1/4 ).

Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 12 частину спадкової квартири судом правильно були задоволені, свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім»я сторін, у зв»язку зі зміною розміру часток у спадщині сторін - визнані недійсними.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права при її постановленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку задовольнивши позов.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відхилити, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді