Постанова № 38376103, 15.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа № 805/3252/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» до Керченської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672202 від 27.02. 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Керченської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672202 від 27.02. 2014 року.

В обґрунтування позову зазначив, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань повноти та правильності нарахування орендної плати за землю за період 2011-2013рр. Керченською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим складено акт № 52/22.2/34435248 від 30.01.2014 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000672202 від 27.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб на суму 463440,49 грн. у т.ч. за основним платежем в сумі - 379 870,90 грн., за штрафними санкціями в сумі 83569,59 грн. Позивач не погоджується із спірними податковим повідомленням - рішенням та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди землі, її зміна допускається виключно шляхом внесення змін до договору оренди. На думку позивача, орендна плата у розмірі 1 % була правомірно ним сплачена, а тому висновок податкового органу про обов'язок сплачувати орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки землі є неправомірним. Позивач зазначив, що за Договором оренди позивач виконує свої обов'язки належним чином, зміни щодо розмір орендної ставки плати землю, сторонами по Договору не вносились, тому підстави щодо порушення ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» норм Податкового кодексу України відсутні.

Вважає рішення податкового органу таким, що порушує його права та інтереси, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: телеграмою (а.с.49-50)

Приймаючи до уваги заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності та те, що немає необхідності заслуховувати свідка чи експерта, суд керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ», зареєстрований як юридична особа 30.05.2006р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, включено до ЄДРПОУ за кодом 34435248, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 843796 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 838549 (а.с. 37-40).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ», взято на податковий облік як платник податків у Ворошиловському районі м. Донецьк ГУ Міндоходів у Донецькій області 31.05.2006р. Станом на 30.01.2014 р. перебуває на обліку в Керченській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим (а.с. 10)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом Загальних зборів Учасників Товариства № 95 від 19.02.2013 року. Згідно вказаного статуту та у відповідності до рішення загальних зборів учасників Товариства, назву Товариства змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ ІСТЕЙТ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ».

У період з 29.01.2014р. по 30.01.2014р. Керченською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» з питань повноти та правильності нарахування орендної плати за землю за 2011-2012-2013рр., за результатом якої складено акт від 30.01.2014р. № 52/22.2/34435248.( а.с. 9-19).

Згідно висновку акту перевірки, на порушення вимог п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях орендної плати за землю ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» за період 2011-2012-2013рр. встановлено заниження суми орендної плати, що підлягає сплаті в бюджет у загальній сумі 379 870,90 грн. ( у т.ч. за 2011р. - 112451,42 грн., за 2012 рік - 133709,74 грн., за 2013р. 133709,74 грн.

Позивач надав заперечення на акт перевірки (а.с.20-25), на які відповідачем надано відповідь (а.с.26-27). Згідно з вказаною відповіддю за наслідками розгляду заперечень встановлено, що висновки, які відображені в акті невиїзної позапланової перевірки від 30.01.14р. № 52/22.2/34435248 є обґрунтованими та залишені без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000672202 від 27.02.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб на суму 463440,49 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 379 870,90 грн., за штрафними санкціями в сумі 83569,59 грн. (а.с.29)

Не погодившись із рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду щодо оскарження спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, 15.08.2007 р. між Керченською міською радою (як орендодавцем) та позивачем (як орендарем) укладено договір оренди землі. (а.с.31-33) Згідно з умовами цього Договору на підставі рішенням 15 сесії Керченської міської ради АРК 5 скликання від 28.02.2007р., орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під обслуговування виробничого комплексу площею 1,4752 га по вул. Айвазовського, 38, м. Керч, строком на 49 років. Відповідно до пункту 9 даного договору орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 16215,40 грн. на рік. Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 28.02.2007р. складає у розмірі 1 % від грошової оцінки землі щорічно.

Вказаний договір зареєстрований у Керченському міському відділу Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «ЕСТА ХОЛДИНГ» задекларовано суму орендної плати за земельні ділянки, що знаходяться у підпорядкуванні Керченської міської ради, за 2011р. - 20336,54 грн. (декларація вх. № 4052 від 03.03.2011р.) 2012р. - 20336,54грн. (декларація вх. № 801 від 09.02.2012р.) та 2013р. - 20336,54 грн. (декларація вх.. № 1300003061 від 18.02.2013р.), що призвело до заниження суми орендної плати земельної ділянки за вказаний період.

Суд не погоджується з висновками відповідача, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,- договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів. Розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 8 Закону України «Про плату за землю» передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, ст. 30 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до приписів Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про плату за землю» наділена одна зі сторін цих договорів.

Пп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. Саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього. Але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податкового кодексу України оскільки у самому Податкового кодексу України, зокрема у п. 288.1, зазначено, що підставою для нарахування орендної плати є договір.

Згідно чинного законодавства України органи державної податкової служби України, як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків, не наділені правом визначати розмір орендної плати за земельні ділянки у діючих договорах.

З аналізу наведених норм, вбачається, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України); розмір орендної плати у договорі мають право визначати лише сторони цього договору, а органи ДПС не наділені правом встановлювати розмір орендної плати в договорі; жодний нормативно-правовий акт України не зобов'язує орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до того, як будуть внесені відповідні зміни до договору оренди.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, у той же час не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак і відповідного донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого адміністративного суду України у справах № К/9991/31205/12 від 19.02.2014р. та № К9991/36800/11 від 24.02.2014р.

Отже, позиція відповідача, викладена в акті перевірки, щодо донарахування та сплати позивачем орендної плати не у передбаченому договором оренди розмірі, а у трикратному розмірі земельного податку, не може вважатися правомірною.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуване рішення є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАСУ, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 4 872,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» до Керченської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000672202 від 27.02. 2014 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Керченської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Автономній Республіці Крим форми "Р" № 0000672202 від 27.02. 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб на суму 463440,49 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 379 870,90 грн., за штрафними санкціями в сумі 83569,59 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТА ХОЛДИНГ» судовий збір у розмірі 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 15 квітня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.