Ухвала суду № 38376078, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5753/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративну справу за позовом заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон-2001» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Заготівельно-виробниче приватне підприємство «Регіон-2001» (надалі за текстом - «ЗВПП «Регіон 2001») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003452201 від 25.06.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 397 215 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі за текстом - «Броварська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.05.2013 р. по 30.05.2013 р. посадовцями Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗВПП «Регіон-2001» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сатурн КП» та ПП «Юнітекс Трейд» за період з 01.11.2010 р. по 28.01.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 473/22-1/31463419 від 05.06.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Сатурн КП» та ПП «Юнітекс Трейд» у складі вартості послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору № 137 від 18.10.2010 р. ТОВ «Сатурн КП» надало ЗВПП «Регіон-2001» послуги із збирання, сортування відходів з метою подальшої утилізації на загальну суму 1 600 560 грн., у т.ч. 266 760 грн. ПДВ.

Згідно договору № 8/11 від 05.01.2011 р. ПП «Юнітекс Трейд» надало позивачеві послуги із збирання, сортування та первинної обробки відходів на суму 382 584 грн., у т.ч. 63 764 грн. ПДВ.

На підставі названих договорів складено акти виконаних робіт та податкові накладні.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений контрагентам ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно пояснень дружини директора ТОВ «Сатурн КП» останній не має ніякого відношення до цього підприємства, що відображено в акті перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 25.12.2012 р.

За даними акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 13.12.2011 р. ПП «Юнітекс Трейд» у лютому 2011 р. формувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Ексміферо», яке, в свою чергу, укладало нікчемні правочини з ТОВ «Криворожбуд».

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про заниження позивачем податку на додану вартість на 330 524 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003452201 від 25.06.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 397 215 грн., у тому числі 330 524 грн. за основним платежем та 66 691 грн. за штрафними санкціями.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР») та статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит, для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сатурн КП», ПП «Юнітекс Трейд».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії: договору № 137 від 18.10.2010 р., договору № 8/11 від 05.01.2011 р., актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ЗВПП «Регіон-2001» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Сатурн КП», ПП «Юнітекс Трейд».

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на пояснення дружини директора ТОВ «Сатурн КП», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Той факт, що ПП «Юнітекс Трейд» формувало податковий кредит за рахунок контрагента, який, в свою чергу, укладав нікчемні правочини з іншим підприємством, не впливає на правомірність формування податкового кредиту позивачем.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 15 квітня 2014 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.