Постанова № 38375989, 02.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р. Справа №805/2720/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:31

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення

про

визнання незаконними дій та бездіяльність, зобов'язання провести розслідування,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - особисто,

від відповідача - Волосков О.Г. - за довіреністю;

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення про визнання незаконними дій та бездіяльність, зобов'язання провести розслідування.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2014р. у задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення про залучення УДППЗ «Укрпошта» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача було відмовлено.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на адресу відповідача надіслано заяву, у якій порушувалося питання перевірки факту не укладення УДППЗ «Укрпошта» з ТОВ «ТС ОБЖОРА» договору про доставку поштової кореспонденції, відсутність якого спричинила порушення прав позивача. Але, всупереч, заяви ОСОБА_1, Антимонопольним комітетом України Донецького обласного територіального відділення розслідування проведено не було. Внаслідок чого просив визнати незаконними дії та бездіяльність Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення, зобов'язати провести розслідування.

Представник відповідача у судовому засіданні від 25.03.2014 року надав заперечення на адміністративний позов та зазначив наступне.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Тобіш, саме з позиції впливу оскаржуваних дій підприємства поштового зв'язку на стан і умови конкуренції на ринку надання послуг поштового зв'язку, органам Антимонопольного комітету України досліджуються скарги споживачів на наявність ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції і діях підприємства поштового зв'язку. Враховуючи зазначене, надання правової оцінки діям підприємства поштового зв'язку з огляду на дотримання ним Господарського кодексу України та законодавства про поштовий зв'язок, не віднесено до повноважень органів Антимонопольного комітету України. Вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, у задоволені позовних вимог просив відмовити.

Заслухав пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволені позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером по інвалідності, про що свідчить наявне в матеріалах справи пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 ( Бланк Серії НОМЕР_2).

Відповідач - Антимонопольний комітет України Донецького обласного територіального відділення.

Антимонопольний комітет України - є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції» та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Як встановлено судом 04.02.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення з заявою, в якій порушувалось питання факту не укладення УДППЗ «Укрпошта» з ТОВ «ТС ОБЖОРА» договору про доставку поштової кореспонденції. Рекомендована пошта, адресована ТОВ «ТС ОБЖОРА» 08.04.08 року та 05.05.2010 року, а також вихідна кореспонденція от судів не була вручена адресатові, що спричинило порушення прав позивача, а саме: ОСОБА_1 був звільнений за прогули, йому не були видані трудова книжка та заробітна плата, також не доставка вчасно судових повісток та ухвал приводило до не розгляду справ в розумні строки.

Однак, як зазначив позивач, Антимонопольний комітет України Донецького обласного територіального відділення не відреагував на зазначену заяву та розслідування відносно зловживання монопольним становищем УДППЗ «Укрпошта» не провів.

Відповідачем у судовому засіданні зазначено, що впродовж 2010-2011 роках вже досліджувалось питання стосовно не вручення листа направленого ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 ( ТОВ «ТС Обжора», пр..Ленінський,11б, м. Донецьк, 83102) від 08.04.2008 року та від 05.05.2010 року.

По результатам цих заяв (від 27.05.2010; 09.08.2010; 14.10.2010; 01.02.2011; 18.02.2011р.р.) відповідачем надано мотивовані відповіді про відсутність підстав для висновку щодо наявності в діях працівників УДППЗ «Укрпошта» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції (листи від 29.01.2010 №01-38/266; 12.08.2010 №01-38/2929; 21.06.2010 №01-38/1975; 02.03.2011 №01-38/666; №18.02.2014 №01-34/559) (арк. спр.26-33). Позивачем не заперечувався факт отримання цих відповідей.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції, зокрема, у підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Частинами першою та другою статті 13 цього закону передбачено, що монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:

1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;

3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;

5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 50 вищевказанного закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з пунктами 2 та 6 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.98 N 169-р) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.94 за N 90/299, розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та органами Антимонопольного комітету України, які розглядають справи; державному уповноваженому Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на ринку, що охоплює декілька регіонів, чи на загальнодержавному ринку.

Тобіш, органами Антимонопольного комітету України досліджуються скарги споживачів на наявність ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Аналізуючи чинне законодавство суд погоджується з позицією відповідача, що у Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення відсутні підстави для висновку про наявність в діях підприємства поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта», що полягають у неукладені договору про доставку поштової кореспонденції, ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що в рамках розгляду справи № 2-965/10, Центрально - Міським районним судом м. Макіївки Донецької області здійснена правова оцінка дій УДППЗ «Укрпошта», щодо невручення поштової кореспонденції, адресованої ТОВ «ТС ОБЖОРА» ( у тому числі з огляду на дотримання працівниками УДППЗ «Укрпошта» вимог нормативних актів якими врегульовано правовідносини у сфері поштового зв'язку під час доставки поштового відправлення Позивача від 08.04.2008 адресатові - ОСОБА_4).

За наслідками розгляду справи прийнято рішення від 17.11.2010 року, яким у задоволені позовних вимог відмовлено. Вказане судове рішення було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01.11.2011 року, що не заперечувалось позивачем.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України Донецького обласного територіального відділення про визнання незаконними дій та бездіяльність, зобов'язання провести розслідування - відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 02 квітня 2014 року.

Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.