Постанова № 38373788, 22.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Справа№ 925/159/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Кириєнко С.А. (довіреність №19-11/33 від 01.04.2014 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10023/0391 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк»

на рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 року

у справі №925/159/14 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Комунального підприємства «ВодГео»

до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10023/0391 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «ВодГео» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10023/0391 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» про стягнення коштів в сумі 11276,10 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11226,60 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині вимоги про стягнення 49,50 грн. боргу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі неповно з'ясованих обставинах справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення скасувати та в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 14.04.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.09.2012 р. між Комунальним підприємством «ВодГео» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (споживач) було укладено договір на послуги з водопостачання та водовідведення №102, за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання надавати споживачу послуги з постачання питної і технічної води та приймати від споживача стічні води на умовах, які визначені цим договором, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», Правилами: Користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Приймання стічних вод підприємств у систему комунальної каналізації міста Сміли, та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, а споживач бере на себе зобов'язання розраховуватися за вищезазначені послуги, по затвердженим виконавчим органом Смілянської міської ради тарифам, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується: забезпечувати споживача питною водою, якість якої відповідає вимогам державного стандарту 2874-82 «Вода питна» або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 900,0 м.куб/рік, в тому числі І квартал 225,0 м.куб, ІІ квартал 225,0 м.куб., ІІІ квартал 225,0 м. куб., ІV квартал 225,0; приймати безперебійно протягом року стічні води, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 900,0 м.куб/рік, в тому числі І квартал 225,0 м.куб, ІІ квартал 225,0 куб., ІІІ квартал 225,0 м.куб., ІV квартал 225,0 м. куб., які не перевищують граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, встановлених п.2.1.б; своєчасно інформувати споживача про зміну режиму надання послуг, нормативів водопостачання, про термін планового проведення ремонтних робіт з обслуговування зовнішніх мереж, про аварійні ситуації та терміни їх усунення; розглядати претензії споживача щодо надання послуг та робити відповідні перерахунки щодо зменшення розміру плати за надані послуги, на підставі одержаного акту про зниження якості послуг, за підписом обох сторін, або видати споживачу обґрунтовану відмову.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що постачальник має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і при виявленні порушень складати акт за підписами двох сторін. При відмові споживача від підпису робити відповідний запис в акті.

В п. 2.3 договору зазначено, що споживач зобов'язується: сплачувати вартість наданих послуг за наступними тарифами: питна вода 8,58 грн. за 1 м. куб., стоки 7,92 грн. за 1 м. куб. У разі зміни тарифів сплата послуг здійснюється за новим тарифом з часу введення його в дію без внесення змін до цього договору та додаткового погодження тарифу зі Споживачем; подавати перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності до п. 4.4 Правил користування, а також технічну документацію до них; відповідати за цілісність, збереження та повірку водолічильників, водомірних вузлів, санітарний стан приміщення водомірного вузла. Термін виконання повірки водолічильника не повинен перевищувати 1 місяць; сплачувати за безоблікове використання води витрати, передбачені п.п. 3.3., 34 Правил у разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з'єднувальних частинах або інших протиправних самовільних дій; направляти щоквартально до 6 числа наступного місяця свого повноважного представника до постачальника для звірки взаємних розрахунків і складання двостороннього акту. У разі невиконання даної умови, обсяг спожитих послуг за відповідний період приймається споживачем за даними постачальника і перерахунки за вказаний період не проводяться; пропускати безперешкодно представників постачальника, що мають при собі службове посвідчення, на свою територію для огляду всіх водопровідних та каналізаційних споруд, контролю показників водолічильників, а також відбору проб для визначення концентрації речовин, що містяться у стічній воді; призначати наказом відповідальну особу за водопостачання та водовідведення, збереження пломб та приладів водомірного вузла та інші.

Згідно п. 3.1. договору, облік кількості використаної води здійснюється за показниками водолічильника. У виключних випадках, якщо споживач не має водолічильника, розрахунок витрат води виконується згідно норми водоспоживання. Звітні дані оформляються щомісяця актом (додаток № 1). Акти за формою подаються постачальнику на перевірку до 20 числа поточного місяця.

24.10.2013 р. при обстеженні водопровідних та каналізаційних мереж відповідача, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, що пломба постачальника в місці приєднання приладу обліку води до трубопроводу відсутня, про що було складено акт в присутності представника абонента ОСОБА_3

Відповідач листом від 04.11.2013 р. №19-13/58 повідомив позивача про ненавмисне пошкодження пломби на лічильнику води будівельниками під час проведення ремонту приміщення.

Керуючись Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190 (далі - Правила) позивачем був проведений розрахунок від 28.10.2013 р. №839 (а.с. 12) витрат питної води, безоблікового водокористування (відсутня контрольна пломба на лічильнику). Відповідно до розрахунку внаслідок безоблікового водокористування відповідачем було використано 680 м3 води на суму 11226,60 грн. Вказаний розрахунок разом з приписом було направлено відповідачу, а також надано акт звіряння взаєморозрахунків від 15.11.2013 р.

09.12.2013 р. відповідачу було направлено відкоригований рахунок від 29.11.2013 р. Вказаний рахунок відповідач не оплатив.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 11226,60 грн. боргу за безоблікове водокористування, а також 49,50 грн. боргу за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню відповідно до показників лічильника КВ-1,5 №347529.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач в судовому засіданні та в апеляційній скарзі зазначив, що 24.10.2013 р. при перевірці контрольних показників приладів обліку в приміщенні споживача за адресою: АДРЕСА_1 представник постачальника ОСОБА_4 (доказів наявності повноважень якої позивачем не надано) склала акт виконаних робіт, в якому зафіксувала показники лічильника на приладі КВ-1,5 №347416 - 00619 куб. метрів та факт відсутності (зірвання) пломби постачальника на приладі обліку води.

Позивачем надано копії акта на послуги водопостачання та водовідведення за жовтень 2013 року з виправленнями без письмових пояснень та акта виконаних робіт від 24.10.2013 р., що підписаний представниками позивача та відповідача, в яких зафіксовані різні показники приладів обліку. Другий екземпляр акта, що знаходиться у відповідача не містить підпису представника відповідача і відмітки про відмову в його підписанні.

Відповідач вважає, що факту самовільного приєднання до системи централізованого водопостачання та неправомірних дій зафіксовано не було. Розрахунок витрат питної води, безоблікового водокористування від 28.10.2013 р. №839 вчинено невірно: вартість послуг зазначено 16,50 грн. за один кубічний метр, замість 13,75 грн. Безоблікового водокористування з боку відповідача не було, оскільки відповідно до п. 3.2. Правил та п. 2.3.е. договору самовільним та безобліковим вважається водокористування без оформлення договору.

Суму боргу за отримані послуги по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 49,50 грн. відповідачем сплачено відповідно до квитанції №56 від 07.03.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що в ході слухання даної справи судом першої інстанції були викликані працівники підприємств сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для дачі пояснень.

У судовому засіданні 11.03.2014 р. контролер Комунального підприємства «ВодГео» підтвердила, що акт від 24.10.2013 р., копія якого наявна в матеріалах справи, складався нею в двох примірниках. Один примірник з підписами представника КП «ВодГео» ОСОБА_4 та представника абонента ОСОБА_3, копія якого наявна в матеріалах справи, залишився у КП «ВодГео», другий було надано ТВБВ№10023/0391. Акт був складений за наслідками обстеження водопровідної системи, під час якого було виявлено відсутність пломби постачальника на лічильнику, яку, можливо, зірвали будівельники при проведенні ремонту приміщення. Відтак, мало місце безоблікове водокористування.

На запитання представника відповідача пояснила, що за наслідками здійснення обстежень абонентів контролером складається акт, який вона несе на підприємство та останній затверджується керівником.

Працівник публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10023/0391 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_3 пояснив, що акт складався за його участі, але він його не підписував, оскільки не мав відповідних повноважень. Пломба була на лічильнику, однак пошкоджена. Хто це зробив він не знає.

На запитання представника позивача пояснив, що не являється відповідальною особою за лічильник, виконує обов'язки завгоспу.

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію (п. 5.1. Правил).

Засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються (п. 5.10. Правил).

Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил (п. 5.18. Правил).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з боку відповідача мало місце порушення цілісності пломби на засобі обліку КВ-1,5 №347716, відповідальність за цілісність та збереження якого, відповідно до умов договору та Правил, лежить на споживачеві.

Про виявлені порушення споживання води позивачем було складено акт виконаних робіт від 24.10.2013 р. Зазначене не спростовується відповідачем.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок витрат води позивачем вчинено вірно, відповідно до п.п. 3.3., 3.4., 5.18. Правил та умов договору. Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за безоблікове водокористування у розмірі 11226,60 грн. є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача, 07.03.2014, тобто після подання позовної заяви до господарського суду, відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 49, 50 грн. боргу за послуги по водопостачанню та водовідведенню.

Щодо вимоги позивча про стягнення з відповідача боргу у розмірі 49.50 грн., то як зазначалось вище, 07.03.2014 р., тобто після подання позовної заяви до господарського суду, відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 49,50 грн. за послуги по водопостачанню та водовідведенню. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в частині позовних вимог про стягнення 49,50 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10023/0391 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 р. у справі №925/159/14 залишити без змін.

Справу №925/159/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун