Рішення № 38373720, 15.04.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 925/320/14

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Бульбі Н.О., за участю представників сторін:

позивача - Лушко Т.А. - за довіреністю,

відповідача - Андрієнка В.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Смілянський електромеханічний завод"

про стягнення 1160027,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1092211,10 грн. боргу, 46407,82 грн. пені, 12343,34 грн. - 3% річних.

Представник позивача позов підтримав підтримав з викладених у позовній заяві підстав та мотивів.

Відповідач у відзиві на позов обгрунтованість вимог позивача визнав, подав клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на два роки. Представник відповідача у засіданні суду обґрунтованість грошових вимог позивача підтвердив, клопотання про розстрочку виконання рішення суду підтримав.

Представник позивача проти задоволення судом цього клопотання заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав та мотивів.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів, що 14.05.2013 ним, Товариством з обмеженою відповідальністю "Електровозрембуд" (первісний боржник) та Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (відповідач за позовом) укладено договір №04/03 про заміну боржника.

Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За укладеним сторонами договором про заміну боржника первісний боржник переводить свій борг на нового боржника (відповідач за позовом), внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у Договорі поставки №1-п від 04.01.2011 (у подальшому тексті рішення «договір» у відмінках), укладеному первісним боржником та кредитором (позивач за позовом).

Пунктом 1.1 зазначеного договору встановлено, що постачальник (позивач за позовом) згідно заявок зобов'язується доставити та передати товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах договору.

Це підтверджено копією вказаного договору та підтверджено відповідачем.

Порядок та умови проведення розрахунків встановлені п. 4.4 вказаного договору.

Згідно з цим пунктом договору умови розрахунку: передоплата в розмірі 100% вартості партії товару згідно заявки. Додатковою угодою №2 від 07.02.2012 було змінено порядок оплати, а саме, покупець мав сплатити за товар протягом 10 банківських днів з моменту отримання.

Доказів розірвання, зміни чи припинення дії договору, доказів визнання його недійсним суду не подано.

Виконуючи умови договору, позивач поставив первісному боржнику товар на суму 3 849 136,42 грн., що підтверджено належно засвідченими копіями видаткових накладних та не заперечується відповідачем.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Первісний боржник за поставлену продукцію розрахувався частково - на суму 2 538 483,18 грн.

Борг за поставлену продукцію становить 1 310 653,24 грн.

Згідно умов договору №04/03 про заміну боржника відповідач має борг перед позивачем на суму 1 092 211,11 грн.

Доказів виконання зобов'язань по остаточній оплаті товару відповідач не подав.

За викладених обставин та згідно з вказаними нормами чинного законодавства підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг в сумі 1 092 211,11 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цих положень позивачем нараховані та підлягають стягненню з відповідача 12343,34 ? 3% річних та 9065,26 грн. - боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.п. 6.4 договору поставки позивачем нарахована та підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 46407,82 грн.

Згідно з п. 6) ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. Частиною першою ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду згідно з нормами та в контексті статей 83 та 121 ГПК України, заслухавши доводи та пояснення представників сторін суд вважає, що це клопотання підлягає задоволенню судом частково з таких підстав та мотивів.

Обґрунтовуючи клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач вказав на те, що невиконання ним грошових зобов'язань перед позивачем обумовлено об'єктивними обставинами, зокрема, наявністю значних сум заборгованості перед відповідачем державного бюджету з встановленого чинним законодавством відшкодування ПДВ та державних підприємств-замовників.

Так заборгованість бюджету перед відповідачем по відшкодуванню ПДВ становить 722287,00 грн., а підприємств залізничного транспорту - понад 6 мільйонів гривень.

За ситуації, що склалася в фінансовій сфері країни прогнозування погашення відповідачеві вказаної заборгованості є проблематичним.

За недостатністю обігових коштів у боржника вказані обставини істотно ускладнять виконання рішення суду.

Тому суд вважає клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду обґрунтованим.

Представник позивача у засіданні суду вказав на те, що детальних обґрунтувань розстрочки виконання рішення суду строком на два роки відповідачем не подано, а такий тривалий строк розстрочки може негативно вплинути на економічний стан позивача.

Суд вважає, що вказане зауваження представника позивача має бути враховано при прийнятті рішення по справі.

За таких обставин суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення строком на один рік зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами, з правом відповідача на дострокове погашення заборгованості перед позивачем.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються судом на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю.Коробейника, 1, код 30147563, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5/12, код 24790030, 1092211,10 грн. основного боргу, 12343,34 грн. - 3% річних, 46407,82 грн. - пені, 9065,26 грн. - інфляційних, 23200,55 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

Виконання цього рішення розстрочити на один рік з погашенням всієї суми заборгованості, враховуючи відшкодування сплаченого позивачем судового збору, щомісячно рівними частками - по 98602,34 грн., починаючи з травня 2014 року, з правом дострокового погашення відповідачем заборгованості.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя В.В. Шумко