Рішення № 38373620, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1859/14 01.04.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» Простягнення 330 736, 98 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ластовецький С.Г. - дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за Договором фінансового лізингу №3506L12/00-LD від 04.04.2012р. в сумі 330 736, 98 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 10.02.2014 р. про порушення провадження у справі не надав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.03.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» : 03022, м. Київ, провул. Василя Жуковського, б.13/16.

Водночас, ухвали суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. направлені на адресу відповідача: 03022, м. Київ, провул. В Жуковського, б.13/16.

Повідомлення про вручення ухвали суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. бул повернуто суду поштою з зазначенням: „ вручено за довіреністю " .

Тому повернення повідомлень про вручення ухвал суду від 10.02.2014р. та від 06.03.2014р. з зазначенням: „ вручено за довіреністю " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (надалі - «Позивач») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОТУРЕ-АГРО» (надалі - «Відповідач») було укладено Договір фінансового лізингу №3506L12/00-LD (надалі - «Договір»).

У відповідності з п.1.1 Договору, Позивач прийняв на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця, що обраний Відповідачем, Предмет Лізингу відповідно до встановлених Відповідачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій) та передати його у користування Відповідача на строк та на умовах, визначених цим Договором, а Відповідач зобов'язався прийняти Предмет лізингу у користування та сплачувати Позивачу лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку «Тарифи» до цього Договору, який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством.

У Додатках до Договору лізингу за №№ 3506L12/01, 3506L12/02, 3506L12/03, 3506L12/04, 3506L12/05, 3506L12/06, 3506L12/07, 3506L12/08, 3506L12/09, 3506L12/10, 3506L12/11, 3506L12/12, 3506L12/13, 3506L12/14, 3506L12/15, 3506L12/16, 3506L12/17, 3506L12/18, 3506L12/19, 3506L12/20, 3506L12/21 Сторонами визначено предмети лізингу, їх ціну, графіки платежів за Договором лізингу та інші умови.

У відповідності із вказаними Додатками, Предметом лізингу, що передається Відповідачу у користування є: - Трактор Беларус 892 - в кількості 21 (двадцять одна) одиниця.

Загальна вартість предмета лізингу за Договором лізингу становить 457 260 доларів США 09 центів, у т.ч. ПДВ, що на день його укладення становить 3 675 000 грн. 00 коп.

23.04.2012р. Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору лізингу, в якій домовились викласти Додатки №№ 3506L12/01, 3506L12/02, 3506L12/03, 3506L12/04, 3506L12/05, 3506L12/06. 3506L12/07, 3506L12/08, 3506L12/09, 3506L12/10, 3506L12/11, 3506L12/12, 3506L12/13. 3506L12/14, 3506L12/15, 3506L12/16, 3506L12/17, 3506L12/18, 3506L12/19, 3506L12/20. 3506L12/21 в новій редакції.

Після укладення вищезазначеної Додаткової угоди №1, загальна вартість предмета лізингу за Договором лізингу становить 457 815 доларів США 96 центів, у т.ч. ПДВ, що на день його укладення становить 3 675 000 грн. 00 коп.

Сторонами у Договорі визначено істотні умови, а саме: Предмет лізингу та його вартість; строк, на який Відповідачу надається право користування Предметом лізингу (строк лізингу); початок та кінець строку лізингу, розмір першого лізингового платежу, щомісячний платіж; Графік платежів; умови передачі Предмета лізингу у власність Відповідачу після закінчення строку лізингу та інше.

На виконання умов Договору лізингу, Позивачем було укладено відповідний Договір купівлі-продажу за № 3506L12/00-LD/PC від 04.04.2012 року та передано Відповідачу у користування під виплату лізингових платежів вказаний вище Предмет лізингу, що підтверджується відповідними трьома Актами приймання-передачі від 23.04.2012 року.

Таким чином, договірні зобов'язання Позивача перед Відповідачем за Договором лізингу були виконані повністю та їх виконання здійснено належним чином.

Відповідно до Графіків лізингових платежів, викладених в редакції Додаткової угоди №1, перший лізинговий платіж підлягав сплаті 10.05.2012 року, а останній - 10.05.2015 року. Проте, в порушення норм чинного законодавства та положень укладеного Договору лізингу, Відповідач своєчасно лізингові платежі не сплачував внаслідок чого виникла заборгованість останнього.

Умовами підпункту а) частини 11.1 Договору лізингу Сторонами погоджено, що випадком невиконання умов Договору є несвоєчасна сплата Відповідачем будь-якої суми, яку він повинен сплатити. Наслідки такого порушення передбачені п. 11.2 укладеного Договору лізингу за якими Позивача наділено правом відмовитися від Договору в односторонньому порядку.

Враховуючи неодноразові прострочення з оплати платежів за Договором лізингу з боку Відповідача та у зв'язку з тим, що таке прострочення тривало більше 30 днів, Позивачем було направлено Відповідачу Повідомлення за №2541 про відмову від Договору лізингу в односторонньому порядку та повідомлено, що зазначені наслідки починають діяти з 21.11.2013р.

Так, сума простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем складає:

1) по Додатку №3506L12/01 - 15 357,13 грн.

2) по Додатку №3506L12/02 - 15 357,13 грн.

3) по Додатку №3506L12/03 - 15 357,13 грн.

4) по Додатку №3506L12/04 - 15 357,13 грн.

5) по Додатку №3506L 12/05 - 15 357,13 грн.

6) по Додатку №3506L12/06 - 15 357,13 грн.

7) по Додатку №3506L12/07 - 15 357,13 грн.

8) по Додатку №3506ІЛ2/08 - 15 357,13 грн.

9) по Додатку №3506ІЛ2/09 - 15 357,13 грн.

10) по Додатку №3506L12/10 - 15 357,13 грн.

11) по Додатку №3506ІЛ2/11 - 15 357,13 грн.

12) по Додатку №3506ІЛ2/12 - 15 357,13 грн.

13) по Додатку №3506L12/13 - 15 357,13 грн.

14) по Додатку №3506L12/14 - 15 357,13 грн.

15) по Додатку №3506L12/15 - 15 357,13 грн.

16) по Додатку №3506L 12/16 - 15 357,13 грн.

17) по Додатку №3506L12/17 - 15 357,13 грн.

18) по Додатку №3506L12/18 - 15 357,13 грн.

19) по Додатку №3506L12/19 - 15 357,13 грн.

20) по Додатку №3506L 12/20 - 15 357,13 грн.

21) по Додатку №3506ІЛ2/21 - 15 357,13 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по лізинговим платежам згідно з Договором лізингу становить 322 499 грн. 73 коп.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і Відповідачем не спростовано, що сума заборгованості за лізинговими платежами складає 322 499, 73 грн. і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 12.3 Договору лізингу встановлено, що у випадку несплати Відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, Відповідач сплачує Позивачву пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

Отже, порушення Відповідачем строків оплати за Договором лізингу є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Станом на 27.12.2013р. розмір пені складає:

1) по Додатку №3506L 12/01 - 318,70 грн.

2) по Додатку №3506ІЛ2/02 - 318,70 грн.

3) по Додатку №3506L12/03 - 318,70 грн.

4) по Додатку №3506L12/04 - 318,70 грн.

5) по Додатку №3506ІЛ2/05 - 318,70 грн.

6) по Додатку №3506L12/06 - 318,70 грн.

7) по Додатку №3506L 12/07 - 318,70 грн.

8) по Додатку №3506L12/08 - 318,70 грн.

9) по Додатку №3506ІЛ2/09 - 318,70 грн.

10) по Додатку №3506ІЛ2/10 - 318,70 грн.

11)по Додатку №3506ІЛ2/11 -318,70 грн.

12) по Додатку №3506L12/12 - 318,70 грн.

13) по Додатку №3506L12/13 - 318,70 грн.

14) по Додатку №3506ІЛ2/14 - 318,70 грн.

15) по Додатку №3506ІЛ2/15 - 318,70 грн.

16) по Додатку №3506L12/16 - 318,70 грн.

17) по Додатку №3506ІЛ2/17 - 318,70 грн.

18) по Додатку №3506L12/18 - 318,70 грн.

19) по Додатку №3506L12/19 - 318,70 грн.

20) по Додатку №3506L12/20 - 318,70 грн.

21) по Додатку №3506L 12/21 - 318,70 грн.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню в загальному розмірі 6 692 грн. 70 коп., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 1 544 грн. 55 коп. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Однак, витрати на послуги адвоката не підлягають стягненню з Відповідача, виходячи з наступного.

За приписом ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

В судовому засіданні інтереси Позивача представляв представник Позивача ОСОБА_1, який немає посвідчення адвоката.

Крім цього, з наданих Позивачем документів на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі вбачається, що Позивач уклав договір про надання юридичних послуг з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3. На підставі рахунку на оплату №20 від 11.12.2013р., Позивач сплатив за юридичні послуги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а не адвокату.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТУРЕ-АГРО» (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 34287465; 03022, м. Київ, Голосіївський район, пров. В. Жуковського, будинок 13/16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33942232; 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1) заборгованість за Договором фінансового лізингу №3506L12/00-LD від 04.04.2012р. в розмірі 322 499 (триста двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 73 коп.; 1 544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 55 коп. - 3% річних за час прострочення; 6 692 (шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 70 коп. - сума пені за прострочення виконання зобов'язання та судовий збір в розмірі 6 614, 74 (шість тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 74 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко