Ухвала суду № 38373515, 17.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1068/13-ц Провадження № 22-ц/795/782/2014 Головуючий у I інстанції: Сташків В. Б.Категорія: цивільна Доповідач: Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

17 квітня 2014 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого судді: Кузюри Л.В.

Суддів: Зінченко С.П., Харечко В.М.

При секретарі: Шкарупі Ю.В., Мартиновій А.В.

За участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» - Меленевської Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Ріпкинського районного суду від 24 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, малолітньої ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ріпкинського районного суду від 24 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на її користь страхове відшкодування в сумі 102000 грн, розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ПрАТ«Страхове товариство «Гарантія» ставило питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в позові. Вимоги мотивувало тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки тим обставинам, що водій ОСОБА_6 , будучи застрахованим тільки від нещасних випадків на транспорті, самовільно зайшов у небезпечну зону під час завантаження лісовозу та внаслідок падіння стовбура деревини отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, було дано невірну правові оцінку.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 працював в ДП „Добрянське лісове господарство" з 01.08.1995 року, з 15.03.1996 року - водієм лісовозних автомобілів транспортного цеху, на підставі договору обов"язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті від 31.08.2011 року, укладеного між ДП „ Добрянське лісове господарство" та ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», його життя, здоров'я та працездатність були застраховані.

Під час дії зазначеного договору страхування, ІНФОРМАЦІЯ_1 з водієм ОСОБА_6 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що вбачається з Акту Н-1 від 21.11.2011 року, внаслідок падіння деревини під час завантаження лісовозу водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Оскільки страхова компанія відмовила позивачеві у виплаті страхового відшкодування в сумі 102000 грн, визначеного умовами договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, позивач просила задовольнити її позовні вимоги.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що нещасний випадок з водієм ОСОБА_6 є страховим випадком , оскільки його смерть наступила під час виконання обов"язків з обслуговування поїздки.

Указаний висновок суду, на думку апеляційного суду, є обґрунтованим, оскільки законодавчого визначення поняття „ час обслуговування поїздки" не існує, тому проаналізувавши зміст нормативних актів, що регулюють здійснення вантажних перевезень, судом зроблено вірний висновок про те, що початком часу обслуговування поїздки для водія в даному випадку є отримання ним подорожнього листа та виїзд з підприємства з метою виконання отриманого завдання , що в повній мірі узгоджується з п.1 Наказу Мінтрансу України „ Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 року № 363.

Виходячи з того, що за загальними технічними характеристиками автопоїзда-лісовоза ЛТ-25 він є спеціалізованим транспортним засобом призначеним для перевезення деревини обладнаним спеціальним пристроєм (лебідкою) для здійснення навантаження та вивантаження деревини, пунктами 20.1.9, 20.1.12 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , допускається як виключення участь водія у вантажно-розвантажувальних роботах.

Судом першої інстанції було встановлено, що посадова інструкція водія в ДП „Добрянське лісове господарство" затверджено не було, однак допитані в судовому засіданні свідки засвідчили, що ОСОБА_6 будучи водієм лісовоза, обладнаного навантажувальним засобом, допускався до навантажувальних робіт при завантаженні лісу та пиломатеріалів, проходив щоквартальні інструктажі з питань охорони праці , що підтверджено у справі даними Журналу інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

За вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про визначення нещасного випадку з ОСОБА_6 страховим випадком є вірним, а тому стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на користь спадкоємців ОСОБА_6 страхового відшкодування в сумі 102000 грн повністю узгоджується з приписами ст. 979, 980, 999 ЦК України, ст. 1, 4, 18, 20, 45 Закону України „ Про страхування ", Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Доводи ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про те, що об'єктом договору страхування являлись майнові інтереси , пов"язані з життям, здоров"ям та працездатністю водіїв Державного підприємства „ Добрянське лісове господарство „ лише на час обслуговування поїздки не заслуговують на увагу, виходячи з обставин, наведених вище.

Оскільки рішення у даній справі постановлено судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» відхилити, а рішення Ріпкинського районного суду від 24 лютого 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :