Постанова № 38373166, 17.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/4347/13-а

Категорія: 8.2.3

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря – Скоріної Т.С.

за участю сторін:

прокурор – Новацький М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року прокурор Ленінського району м. Миколаєва (надалі - прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів Миколаївської області (надалі - позивач, ДПІ) з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» (надалі - відповідач, ТОВ «АВТОБУД-НІКМА») податкового боргу у сумі 182 773,16 грн.

В подальшому, було подано заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої ДПІ просило стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 88 773,16 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що відповідач є платником податків, але не сплатив задекларовану суму податкового зобов’язання чим завдає шкоду державним інтересам через ненадходження відповідних платежів до державного бюджету, а відтак дана сума підлягає стягненню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов – задоволено.

Суд стягнув з ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податковий борг в сумі 182 773,16 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що судом не взято до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог та не вирішено питання про розстрочення сплати податкового боргу, визнаного відповідачем.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін.

Інші учасники судового процесу, до суду апеляційної інстанції не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи, сповіщалися належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу у відповідності до положень ч.4 ст. 196 КАС України.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №200062334 від 10 серпня 2012 року.

Станом на 12 вересня 2013 року на особових картках ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» обліковувався податковий борг на загальну суму 182 773, 16 грн., а саме по податку на додану вартість на суму – 137 463, 79 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток на суму – 45 309, 37 грн..

За період з 12 вересня 2013 року по 04 листопада 2013 року ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» самостійно сплачено заявлений борг в сумі 94 000 грн., в тому числі:

- по авансовим внескам по податку на прибуток в сумі 10 000 грн. (п/д 140 від 12 вересня 2013 року), 5 000 грн. (п/д 95 від 29 серпня 2013 року), в сумі 1 590 грн. (п/д 534 від 16 вересня 2013 року), в сумі 3 410 грн. (п/д 533 від 16 вересня 2013 року);

- по податку на додану вартість в сумі 84 000 грн. в тому числі:

в сумі 5000 (п/д 141 від 12 вересня 2013 року), в сумі 5000 грн. (п/д 532 від 16 вересня 2013 року), 12 758 грн. (п/д 219 від 19 вересня 2013 року), 57 242 грн.(п/д 218 від 19 вересня 2013 року), 4000 грн. (п/д 249 від 01 листопада 2013 року).

Задовольняючи позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача 182 773,16 грн., суд першої інстанції зазначив, що заборгованість відповідача перед бюджетом самостійно не сплачена, а доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «АВТОБУД-НІКМА» не надано.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи постанову по суті, не звернув уваги на заяву ДПІ про зменшення розміру позовних вимог та визнання частини позовних вимог відповідачем, у зв’язку із чим, рішення суду неможливо вважати законним та обґрунтованим.

Роблячи такий висновок, суд апеляційної інстанції керувався наступним.

Так, відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Частиною 2 статті 60 КАС України визначено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Із системного аналізу наведених норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ДПІ є другим позивачем по справі, який наділений відповідними права та обов’язками, притаманними позивачу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2013 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду була подана заява від ДПІ про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку зі сплатою відповідачем частини грошових зобов’язань та зазначено про необхідність стягнення 88 773,16 грн.

У свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем, ще у листопаді 2013 року подавалися до суду першої інстанції копії виписок з банківських рахунків (а.с. 40, 48-58) та копія платіжного доручення (а.с. 39), якими підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості позивача зі сплати податків і зборів на загальну суму 94 000 грн.

Відповідно до п. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу.

Згідно п.57.1. ст.57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий бор - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ним Кодексом строк.

Пунктом 16.1.4 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ним Кодексом.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

З системного аналізу вимог чинного податкового законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з відповідача залишку несплаченої до бюджету суми узгоджених податкових зобов’язань, яка складає 88 773,16 грн.

Стосовно розстрочки сплати визнаної відповідачем суми податкового боргу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, стаття 100 ПК України регулює порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.100.2 ст. 100 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання

Аналогічний порядок та підстави для розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань встановлений Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, який затверджено 10 жовтня 2013 року наказом Міністерства доходів і зборів України №574, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1853/24385

Так, пунктом 3.1. цього Порядку встановлено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Зважаючи на зазначене, приписи статті 263 КАС України не можуть бути застосовані для розстрочки податкового боргу відповідача, оскільки такий порядок регулюється спеціальними нормами, якими, в даному випадку, є норми ПК України.

Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, постановлене судове рішення на підставі ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.195,196, 198, 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року – скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» (код ЄДРПОУ 34851450) на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (р/р 35214001003073, УК у м. Миколаїв/Ленінський район/13050200 код банку 37992781, код ЄДРПОУ 38790690) податковий борг в сумі 88773,16 грн. (вісімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят три гривні шістнадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2014 року.