Постанова № 38372943, 11.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 р. Справа № 805/2042/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області по проведенню 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року перевірок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

- скасувати припис № 147/1 від 31 травня 2013 року, винесений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

- скасувати постанову № 171 від 11 червня 2013 року, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 103 230,00 грн.;

- скасувати постанову № 191 від 25 червня 2013 року, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 11 470,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у позові зазначено наступне.

На підставі договору купівлі-продажу № 5929 від 27 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу у Донецькій області ОСОБА_3, зареєстрованого в Маріупольському БТІ 31 жовтня 2005 року, реєстраційний номер 9242485, номер запису 1436 в книзі 3, позивач став власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.

З метою реконструкції вищевказаної нежитлової будівлі позивач надав до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 13 червня 2013 року за № ДЦ 083131640136, та розпочав будівельні роботи по реконструкції зазначеного об'єкту. По завершенню реконструкції вказаної нежитлової будівлі до відповідача була подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована 19 грудня 2013 року за № ДЦ 143133531114.

У лютому 2014 року позивачу стало відомо, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, відповідачем ще 23 травня 2013 року був складений акт перевірки, яким встановлені порушення діючого законодавства, зокрема, має місце фактична експлуатація об'єкту по АДРЕСА_1 без введення його належним чином в експлуатацію, у зв'язку із чим відповідачем був складений протокол від 31 травня 2013 року за порушення ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також відповідачем був складений припис № 147/1 від 31 травня 2013 року про усунення порушень містобудівного законодавства, зокрема, вимагалось зупинити експлуатацію об'єкту нерухомості, що перевірявся.

На підставі акту перевірки від 23 травня 2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 31 травня 2013 року та припису № 147/1 від 31 травня 2013 року, відповідач прийняв постанову № 171 від 11 червня 2013 року, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 103 230,00 грн.

10 червня 2013 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства відповідачем складено акт перевірки, яким встановлено не виконання позивачем вимог припису № 147/1 та складено протокол від 10 червня 2013 року відповідно та прийнято постанову № 191 від 25 червня 2013 року, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 11 470,00 грн.

ОСОБА_1 вважає, що дії відповідача по проведенню 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року перевірок, а також прийняті за результатом цих перевірок припис № 147/1 від 31 травня 2013 року, постанова № 171 від 11 червня 2013 року та постанова 191 від 25 червня 2013 року, є незаконними та необґрунтованими з наступних підстав.

У період з 13 червня 2013 року по 19 грудня 2013 року позивачем здійснювалась реконструкція об'єкту нерухомості, у зв'язку із чим об'єкт перевірки фактично не експлуатувався за його цільовим призначенням.

В порушення п.п. 7, 9, 18-19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, перевірки 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року проведені відповідачем за відсутності власника об'єкту, без пред'явлення службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, без ознайомлення позивача з результатами перевірки, зокрема, без надання актів перевірки, протоколів та припису. Зазначені документи не були отримані позивачем і поштою (до лютого 2014 року).

Крім цього, згідно п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності чи зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Положеннями цього нормативного акту, яким керується Інспекція у своїй діяльності, не передбачено надання приписів щодо "зупинення експлуатації об'єкта".

Вважаючи неправомірними дії відповідача по проведенню перевірок 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року, складанню припису № 147/1 від 31 травня 2013 року та винесенню постанов № 171 від 11 червня 2013 року та № 191 від 25 червня 2013 року, позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 3-6).

Представник позивача ОСОБА_4 до суду з'явився, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи у зв'язку із неявкою представника відповідача (а.с. 115).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи Інспекція держаного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області повідомлялась належним чином. У судовому засіданні 6 березня 2014 року представник відповідача надала заперечення, які обґрунтовані наступним.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області утворена (далі - Інспекція) як юридична особа публічного права згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" від 23 травня 2011 року № 549. Діє на підставі Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 2 червня 2011 року № 22, є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, входить до її сфери управління, підзвітна і підконтрольна їй.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).

Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є наявність вимоги правоохоронних органів, необхідність проведення перевірки виконання вимог припису, тощо.

22 травня 2013 року до Інспекції надійшла вимога прокуратури Приморського району м . Маріуполя в порядку ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" про проведення повної і всебічної перевірки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" (Приморський бульвар м. Маріуполь), у тому числі з питань законності виконання будівельних робіт та законності експлуатації об'єктів нерухомості.

23 травня 2013 року Інспекцією було видано направлення для проведення позапланової перевірки № 7/-09-3566 для здійснення позапланової перевірки щодо будівництва та розміщення об'єктів нерухомості у 100 метровій зоні від урізу моря у Приморському районі м. Маріуполя та проведено позапланову перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатом проведеної 23 травня 2013 року перевірки складено відповідний акт, в якому зазначено наступне.

Згідно акту державної технічної комісії від 9 липня 2003 року об'єкт "Кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" після реконструкції на АДРЕСА_1" загальною площею 393,6 кв.м прийнято в експлуатацію. Відповідно до технічного паспорту БТІ загальна площа будівель цього об'єкту складає 797,1 кв.м, з чого вбачається, що в період з 2003 по 2005 роки були виконані будівельні роботи з реконструкції будівлі Б-2 та будівництв будівлі А-3, прибудов 6-1, А-1, В-1. На момент перевірки встановлено факт реконструкції будівлі Б-2 та будівництво бесідки на монолітному залізобетонному фундаменті без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Об'єкт після проведених будівельних робіт в експлуатацію прийнятий не був, тобто, є факт експлуатації об'єкта, не прийнятого у встановленому законом порядку до експлуатації, що є порушенням ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Факт експлуатації підтверджується матеріалами фотофіксації, здійсненої під час проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як зауважила представник відповідача, перевірку було проведено у присутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування, якою надані зауваження до акту перевірки від 23 травня 2013 року та надано інспектору під час проведення позапланової перевірки необхідні документи для здійснення державного контролю. Цією ж особою отримано другий примірник акту.

31 травня 2013 року Інспекцією був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Припис № 146/1 про зупинення будівельних робіт на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 та Припис № 147/1 про усунення виявлених порушень шляхом негайного зупинення експлуатації кафе.

У зв'язку із відмовою уповноваженою особою позивача отримати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис зазначені документи були направлено ОСОБА_1 із супровідним листом 30 травня 2013 року (вих. № 7/5-09-3573) кур'єрським відправленням з повідомленням про вручення, та отримано позивачем 5 червня 2013 року, про що свідчить повернуте в Інспекцію пощтове повідомлення про вручення.

Згідно п. 20 Порядку протокол протягом трьох днів після його складення разом із матеріалами перевірки подаються керівникові інспекції або його заступникові для прийняття постанови про накладення штрафу, яка (п. 22 Порядку № 533) складається у трьох примірниках: перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі, два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника, одночасно несуть відповідальність у вигляду штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єктах III категорії складності - у розмірі 36 мінімальних заробітних плат.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 цього ж Закону експлуатація або використання не прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва III категорії складності передбачає накладення на суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) штрафу у розмірі 90 мінімальних заробітних плат.

Позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності листом від 30 травня 2013 року № 7/5- 09-3573.

11 червня 2013 року Інспекцією було прийнято рішення про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 2 та п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у зв'язку із встановленням факту виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі та навісу на монолітному залізобетонному фундаменті без документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт, та експлуатації кафе без прийняття до експлуатації. Постанови про накладення штрафів № 170 від та № 171 направлені позивачу рекомендованими поштовими відправленнями та отримані ним особисто.

У зв'язку із тим, що Інспекцією разом з протоколами про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були складені приписи, зокрема, припис № 146/1 про зупинення будівельних робіт на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 та припис № 147/1 про усунення порушення вимог містобудівного законодавства шляхом зупинення експлуатації об'єкту строком до 7 червня 2013 року, виникла потреба у перевірці їх виконання.

6 червня 2013 року видано направлення для проведення позапланової перевірки № 7/5-09-4020 для перевірки виконання умов приписів щодо усунення виявлених порушень на об'єктах нерухомості у 100 метровій зоні від урізу моря у Приморському районі м. Маріуполя та 10 червня 2013 року проведено позапланову перевірку. За результатами перевірки встановлено наступне: умови припису № 146/1 щодо зупинення будівельних робіт виконані; умови припису № 147/1 не виконані, оскільки на момент перевірки об'єкт експлуатується - на відкритих верандах є відвідувачі, працівники кафе знаходяться всередині кафе та зовні, у зв'язку із чим встановлено факт порушення ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У зв'язку із виявленням факту правопорушення у сфері містобудівної цільності, Інспекцією складено протокол за ч. 1 п. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", який разом із листом від 11 червня 2013 року про повідомлення про дату час та місце розгляду справи направлено позивачеві 14 червня 2013 року.

25 червня 2013 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, була прийнята Постанова про накладення на позивача штрафу у зв'язку із невиконання умов виданого Припису, яка надіслана позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано ним особисто.

Таким чином, Інспекція правомірно провела перевірки, винесла припис та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку із чим представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 47-52).

26 березня 2014 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 103).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Таким чином, для звернення до суду із позовними вимогами про визнання дій відповідача з проведення перевіок та вимогами про скасування припису органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, особа може звернутись протягом шести місяців з дня, коли дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав; з вимогами про скасування постанов органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, про накладення штрафу - протягом п'ятнадцяти днів з дня їх винесення (але при цьому має бути дотриманий загальний принцип, що міститься у ст. 99 КАС України - особа повинна знати про порушення своїх прав, тобто, про наявність прийнятих постанов або мати реальну можливість дізнатись про них до закінчення 15-денного строку з дня її винесення - у випадку, якщо особа позбавлена можливості дізнатись про порушення своїх прав протягом цього строку, строк на судове оскарження має відрахувуватись саме з дати, коли особа фактично дізналась про прийняті стосовно неї постанови, або коли отримала реальну можливість про це дізнатись).

Як вбачається з матеріалів справи, перша спірна перевірка була проведена відповідачем 23 травня 2013 року (а.с. 25, 55); 31 травня 2013 року відповідачем був прийнятий спірний припис (а.с. 26, 69); друга спірна перевірка відбулась 10 червня 2013 року (а.с. 29, 78); спірна постанова № 171 прийнята відповідачем 11 червня 2013 року (а.с. 31, 72); 25 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області прийнято постанову № 191 (а.с. 32, 82).

Як зазначає позивач у позовній заяві, про проведення перевірок 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року та про прийняті відповідачем спірні рішення він дізнався тільки у лютому 2014 року, коли отримав поштою від відповідача копії цих документів та копії актів перевірок (а.с. 3-6, 33-34).

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 3 березня 2014 року, зазначила, що позивачу акт перевірки від 23 травня 2013 року направлявся разом із спірним приписом та був отриманий останнім 5 червня 2013 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. Постанова про накладення штрафу № 171 від 11 червня 2013 року була направлена позивачу 14 червня 2013 року та отримана останнім 16 липня 2013 року, постанова про накладення штрафу № 191 від 25 червня 2013 року була направлена позивачу 26 червня 2013 року та отримана останнім також 16 липня 2013 року.

Як зазначено у акті перевірки від 23 травня 2013 рок, перевірка була проведена у присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_5 (а.с. 25). Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ОСОБА_5 є уповноваженою особою позивача, з огляду на те, що за матеріалами справи вказана особа знаходиться у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, яка орендує під кафе частину приміщень за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 207,7 кв.м (а.с. 123-127). Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 є уповноваженою особою позивача,суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки 23 травня 2013 року ні позивач, ні його уповноважена особа не були присутні.

Доводи відповідача про те, що акт перевірки від 23 травня 2013 року та спірний припис були отриманий позивачем поштою 5 червня 2013 року, також не приймаються судом як обґрунтовані з огляду на таке.

В матеріалах справи міститься копія листа відповідача про направлення на адресу позивача акту перевірки від 23 травня 2013 року та припису від 31 травня 2013 року, які були направлені позивачу поштою 3 червня 2013 року (а.с. 61).

Разом із цим зі змісту транспортної накладної № 12136600 (а.с. 62) вбачається, що, по-перше, на адресу ОСОБА_1 направлявся лише лист від 30 травня 2013 року № 715-09-3573 без зазначення про направлення разом із ним будь-яких додатків (акту, протоколу, припису тощо, а.с. 61), по-друге, зазначений лист був отриманий не позивачем, а ОСОБА_7 Відповідно до наданих суду письмових пояснень ОСОБА_7 (а.с. 121-122), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (пояснення від 11 березня 2014 року), остання є жінкою позивача (юридично), але фактично з травня 2013 року з ним не проживає. Місце проживання ОСОБА_1 їй не відомо.

Згідно матеріалів справи перевірка від 10 червня 2013 року проводилась без присутності позивача чи уповноваженої ним особи (а.с. 79).

Лист Інспекції від 11 червня 2013 року № 7/5-09-4086, на який відповідач посилається як на доказ направлення позивачу акту перевірки від 10 червня 2013 року, взагалі не містить переліку направлених з ним документів (а.с. 80). Поштове повідомлення про вручення кореспонденції також не містить назви документів, що направлялись позивачу (а.с. 81). Крім цього, у поштовому повідомленні не міститься і підпису особи, яка отримала цю кореспонденцію.

Таким чином, суд вважає не доведеним відповідачем факт отримання 16 липня 2013 року позивачем акту перевірки від 10 червня 2013 року.

Щодо доводів відповідача про отримання позивачем спірних постанов № 171 від 11 червня 2013 року та № 191 від 25 червня 2013 року 16 липня 2013 року, суд зазначає наступне.

З наданих суду поштових повідомлень про вручення кореспонденції позивачу, наданих суду на підтвердження отримання постанов ОСОБА_1 16 липня 2013 року (а.с. 73, 83), неможливо встановити - які саме документи були направлені адресатові. Крім цього, у повідомленнях відсутній підпис особи, яка отримала ці поштові відправлення.

Таким чином, суд вважає недоведеними доводи відповідача про отримання позивачем спірних постанов у липні 2013 року.

Разом із цим, в матеріалах справи містяться супровідні листи Інспекції № П/0127, № П/0128 від 6 лютого 2014 року, направлені ОСОБА_1, із зазначенням переліку документів, що направлялись адресатові з цим листом, серед яких зазначені копія акту перевірки від 23 травня 2013 року, копія припису № 147/1 від 31 травня 2013 року та копія постанови № 171 від 11 червня 2013 року (а.с. 33), копія акту перевірки від 10 червня 2013 року, копія постанови № 191 від 25 червня 2013 року (а.с. 34).

Як зазначає позивач, саме отримавши вказані документи від відповідача у лютому 2014 року від дізнався про їх існування.

Враховуючи наведене вище, беручи до приписи ст. 99 КАС України, відповідно до яких строки, встановлені даною статтею, мають обчислюватись з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд вважає, що позивач звернувся до суду без пропуску строкузвернення до суду, встановленого КАС України.

Приймаючи рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" від 23 травня 2011 року № 549.

Згідно із п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року № 317, основними завданнями Інспекції є (у тому числі) виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю й нагляду в сфері будівництва, містобудування та архітектури (державний архітектурно-будівельний контроль).

Відповідно до п.п. 8 п. 1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, основним завданням Інспекції є, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України управлінсько-владні функції.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (АПН НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований 8 вересня 2004 року за реєстраційним номером 2 247 000 0000 000032. Місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 7-9).

27 жовтня 2005 року між Приватним підприємством "Адмірал Сєдов" та ОСОБА_1 підписано договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5929. Відповідно до цього договору ОСОБА_1 передано у власність нежитлову будівлю загальною площею 797,1 кв.м, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11); правочин зареєстрований 27 жовтня 2005 року в Державному реєстрі правочинів за № 1658545 (а.с. 12-13). Крім цього, право власності ОСОБА_1 на вказану нежитлову підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31 жовтня 2005 року № 8792698 (а.с. 14).

11 травня 2006 року Маріупольська міська рада надала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 0,2031 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено договором оренди землі, зареєстрованим у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди зроблено запис № 04.06.162.00096 (ас 92-93).

21 травня 2013 року Прокурором Приморського району м. Маріуполя і на адресу начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області надіслано лист № 40/1530вих-13 з проханням до 24 травня 2013 року провести перевірку з питань законності виконання будівельних робіт, законності експлуатації об'єктів нерухомості на об'єктах, розташованих в межах 100 метрової зони від урізу моря, зокрема, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" (а.с. 53).

23 травня 2013 року на підставі вимоги Прокурора Приморського району м. Маріуполя від 21 травня 2013 року № 40/1530вих-13першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області виписане направлення № 7/5-09-3566 на проведення головним державним інспектором південного відділу південно-західного управління з державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Топольняк Л.А. позапланової перевірки об'єктів нерухомості у 100 метровій зоні від урізу моря у Приморському районі м. Маріуполя (а.с. 54, 106).

23 травня 2013 року головним державним інспектором Топольняк Л.А. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Нежитлове приміщення кафе, сауна, готель по АДРЕСА_1", за результатами якої складено відповідний акт. Як вбачається з цього акту, перевірка проведена в присутності директора кафе ОСОБА_5 За результатом перевірки експлуатація об'єкту здійснюється без введення його в експлуатацію. В зауваженнях щодо здійснення перевірки, які зроблені ОСОБА_5, вказано, що будівля в експлуатацію введена (а.с. 25, 55).

31 травня 2013 року заступником начальника управління - начальником південно-західного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Плотниковою Л.М. у присутності свідка ОСОБА_11 складені протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідно до якого встановлено факт експлуатації кафе, не прийнятого до експлуатації, та протокол про правопорушення позивачем у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого встановлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції будівель та нового будівництва без документів, які надають право на початок будівельних робіт.

Як зазначено у цих протоколах, розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 15-00 год 11 червня 2013 року. При цьому у протоколах зазначено, що ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився, хоча при цьому у вступних частинах протоколів взагалі не зазначено про його присутність під час їх складання, а у другому протоколі місце та дата розгляду справи про адміністративне правопорушення взагалі не зазначені (а.с. 27-28, 70-71, 64-64).

Також 31 травня 2013 року відповідачем були складені: припис № 146/1, згідно позивача зобов'язано усунути встановлені перевіркою порушення (виконання будівельних робіт з реконструкції будівель та здійснення нового будівництва без документів, які надають право на початок будівельних робіт) у строк до 7 червня 2013 року шляхом зупинення будівельних робіт, при цьому у приписі зазначено, що ОСОБА_5, яка була присутня під час перевірки, від отримання припису відмовилася (а.с. 63); та припис № 147/1, згідно якого позивача зобов'язано усунути встановлені перевіркою порушення ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (експлуатація об'єкту, який не прийнятий до експлуатації) шляхом зупинення експлуатації кафе у строк до 7 червня 2013 року. Як зазначено у приписі, ОСОБА_12 від отримання припису відмовилася (а.с. 26, 69).

3 червня 2013 року Інспекція направила на адресу позивача лист № 7/5-09-3573 від 30 травня 2013 року, в якому зазначено, що розгляд справи про порушення у сфері містобудівного законодавства призначено на 11 червня 2013 року. Разом із листом позивачу направлені акт та припис (а.с. 61). Відповідно до транспортної накладної 12136600 лист отримано ОСОБА_7 5 червня 2013 року (а.с. 62).

10 червня 2013 року начальником південно-західного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції Плотниковою Л.М. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на об'єкті кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" у АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт. В акті зазначено, що перевірка здійснена в присутності свідка ОСОБА_11, умови припису № 146/1 від 31 травня 2013 року щодо зупинення будівельних робіт - виконані, умови припису № 147/1 від 31 травня 2013 року - не виконані (продовжується експлуатація об'єкту) (а.с. 29, 78).

10 червня 2013 року начальником південно-західного управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції Плотниковою Л.М. у присутності свідка ОСОБА_11 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача, відповідно до якого виявлено порушення ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме - встановлено факт не виконання позивачем вимог припису № 147/1 від 31 травня 2013 року щодо зупинення експлуатації перевіряємого об'єкту. Також у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 15-00 год 25 червня 2013 року. Будь-яких відміток в графі "ознайомлення позивача з протоколом" не міститься (а.с. 30, 79).

11 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на адресу ОСОБА_1 направлено лист № 7/5-09-4086 з повідомленням про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності 25 червня 2013 року о 15-00 год (а.с.80)

11 червня 2013 року відповідачем прийнято постанову № 170 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі без документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт (ІІІ категорія складності), в розмірі 103 230,00 грн (а.с. 67); та постанову № 171 про накладення штрафу на позивача за експлуатація кафе без прийняття до експлуатації (ІІІ категорія складності) в розмірі 103 230,00 грн (а.с. 31, 72).

25 червня 2013 року на підставі акту перевірки від 10 червня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 червня 2013 року відповідачем прийнято постанову № 191 про накладення на позивача штрафу за не виконання умов припису № 147/1 від 31 травня 2013 року в розмірі 11 470,00 грн (а.с. 32, 82).

2 серпня 2013 року постановою Першотравневого районного суду Донецької області по справі № 241/902/13-а визнано протиправною та скасовано постанову відповідача № 170 від 11 червня 2013 року про накладення штрафу в сумі 103 230,00 грн (а.с. 116-120).

21 січня 2014 року Інспекцією на адресу ОСОБА_1 направлено лист № П/0010, яким адресата повідомлено, що постанову про порушення у сфері містобудівної діяльності № 171 від 11 червня 2013 року йому направлено 14 червня 2013 року та за даними Інспекції отримано ним 16 липня 2013 року; постанову про порушення у сфері містобудівної діяльності № 1914 від 25 червня 2013 року направлено ОСОБА_1 26 червня 2013 року та отримано ним 16 липня 2013 року (а.с. 85).

Як вбачається з листів Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № П/0127 та П/0128 від 6 лютого 2014 року ОСОБА_1 направлено копії наступних документів: акту перевірки від 23 травня 2013 року, копію припису № 147/1 від 31 травня 2013 року, копію протоколу від 31 травня 2013 року, копію постанови № 171 від 11 червня 2013 року, копію акту перевірки від 10 червня 2013 року, копію протоколу від 10 червня 2013 року, копію постанови № 191 від 25 червня 2013 року (а.с. 33, 34).

Не погодившись із діями посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області по проведенню 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року перевірок та складанню спірних документів - припису № 147/1 від 31 травня 2013 року та постанов № 171 від 11 червня 2013 року та № 191 від 25 червня 2013 року, позивач у лютому 2014 року звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких також належить й суд, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд зазначає, що у преамбулі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI зазначено, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, вимога правоохоронного органу щодо проведення перевірки законності виконання будівельних робіт, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій, подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва.

Згідно до п. 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно п. 12 вказаного Порядку, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Виходячи з аналізу Порядку № 533 позапланова перевірка як один з елементів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється стосовно певного суб'єкту господарювання (абз. 6, 7, 8 п. 7, абз. 1 п. 8, абз. 1 п. 9, абз. 4 п. 12, п. 13, п. 14, абз 1 п. 18, абз. 1 п. 19, п. 21, п. 22). Відповідно, передбачене п. 9 та п. 13 Порядку № 553 право суб'єкта бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю стосується і права бути присутнім і під час здійснення планових чи позапланових перевірок і під час розгляду справ про накладення адміністративних стягнень. Прийняття рішення про застосування штрафних санкцій стосовно певного суб'єкту господарювання без забезпечення його присутності (або присутності його представника) позбавляє останнього можливості надавати перевірямому суб'єкту пояснення, документи, інші матеріали з питань, що виникають при проведенні державного архітектурно-будівельного контролю та іншим чином захищати та відстоювати свої права.

Як вже зазначалось раніше, суд не приймає доводи відповідача щодо здійснення перевірки 23 травня 2013 року в присутності уповноваженої особи позивача - ОСОБА_5, з огляду на те, що за матеріалами справи вказана особа знаходить у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, яка орендує під кафе частину приміщень за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 207,7 кв.м (а.с. 123-127). Суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 є уповноваженою особою позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність порушень з боку відповідача приписів Порядку № 553, а саме - проведення перевірки за відсутності представника суб'єкта містобудування, діяльність якого (фактично) перевірялась та стосовно якого застосовані штрафні санкції, передбачені п. 22 зазначеного вище Порядку, а акт перевірки від 23 травня 2013 року містить неправдиві відомості.

Пунктом 18 Порядку № 553 встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, відмовляється від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом із повідомленням про вручення (випадків складання акту перевірки без присутності перевіряємої особи чи її представника Порядком № 533 не передбачено).

Відповідно до матеріалів справи, примірники актів перевірки від 25 травня 2013 року та 10 червня 2013 року були направлені позивачу поштою (3 та 14 червня відповідно).

Суд критично оцінує надану суду відповідачем на підтвердження отримання ОСОБА_1 акту перевірки від 23 травня 2013 та припису № 147/1 транспортну накладну (а.с. 62) з підстав, зазначених судом раніше, а саме: як вбачається зі змісту цієї транспортної накладної № 12136600 відповідачем, по-перше, на адресу ОСОБА_1 направлявся лист від 30 травня 2013 року № 715-09-3573 без зазначення про направлення разом із ним будь-яких додатків (акту, протоколу, припису тощо, а.с. 61), по-друге, зазначений лист був отриманий не позивачем, а ОСОБА_7 Відповідно до наданих суду письмових пояснень ОСОБА_7 (а.с. 121-122), яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 (пояснення від 11 березня 2014 року), остання є жінкою позивача (юридично), але фактично з травня 2013 року з ним не проживає; місце проживання ОСОБА_1 їй не відомо.

На підтвердження направлення другого акту перевірки (акту від 10 червня 2013 року), відповідачем надано суду пштове повідомлення про вручення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 81), з якого не вбачається, що позивачу 14 червня 2013 року направлявся саме акт перевірки від 10 червня 2013 року. Також повідомлення не містить і підпису ОСОБА_1 на підтвердження його отримання.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведений факт направлення позивачу (та отримання останнім) акту проведеної 10 червня 2013 року перевірки, та не доведено факт отримання ОСОБА_1 акту перевірки від 30 травня 2013 року та припису № 147/1.

При вирішенні питання щодо своєчасного повідомлення позивача про місце, дату та час розгляду стосовно нього адміністративних справ, суд зазначає наступне.

Лист з інформацією про місце, дату та час розгляду адміністративної справи за фактом встановлених перевіркою від 30 травня 2013 порушень (виконання будівельних робіт з будівництва будівель та споруд, а також експлуатація кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" без прийняття до експлуатації), як вже зазначалось судом, був отриманий ОСОБА_7, а не позивачем.

Лист від 11 червня 2013 року з інформацією про місце, дату та час розгляду адміністративної справи за фактом встановлених перевіркою від 10 червня 2013 порушень (невиконання вимог припису щодо зупинення експлуатації кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2") був направлений позивачу 14 червня 2013 року. Відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, кореспонденція вручено особисто адресатові 16 липня 2013 року. Але, по-перше, при цьому на повідомленні відсутній підпис особи, яка отримала кореспонденцію (зокрема, підпис ОСОБА_1), по-друге, зазначена дата отримання (16 липня 2013 року), яка на 21 день пізніше дати розгляду адміністративної справи (25 червня 2013 року) (а.с. 80-81).

Таким чином, позивач не був повідомлений ані про дату розгляду адміністративної справи 11 червня 2013 року, ані про дату розгляду адміністративної справи 25 червня 2013 року. Відповідно, він був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справ про накладення адміністративних стягнень, не міг надати перевірямому суб'єкту пояснення, документи, інші матеріали на підтвердження чи спростування певних фактів під час розгляду адміністративних справ, а проведення відповідачем розгляду адміністративних справи стосовно позивача за його відсутності та без отримання належного підтвердження про те, що ОСОБА_1 повідомлений про розгляд адміністративної справи, та прийняття Інспекцією спірних простанов, порушують приписи Порядку № 533.

Як зазначалось вище, приписом № 147/1 від 31 травня 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивача зобов'язано зупинити експлуатацію кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" та зазначено, що припис підлягає обов'язковому виконанню з моменту отримання. (а.с. 26, 69).

Пунктом 21 Порядку № 553 встановлено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

З припису № 147/1 вбачається, що у графі про отримання вищевказаного документу міститься відмітка про відмову особи від його отримання, але при цьому в приписі не зазначено про присутність ОСОБА_1 під час складання припису (а.с. 26). Також у приписі міститься позначка про направлення його на адресу ОСОБА_1 поштою, але, як зазначалось судом раніше, належних доказів на підтвердження направлення цього припису суду не надано, як і не надано доказів про його отримання останнім (до лютого 2014 року).

Крім цього, суд вважає не доведеними доводи відповідача щодо експлуатації позивачем своїх будівель (приміщень) у травні 2013 року без наявності належного введення цих приміщень в експлуатацію. Так, як вже було зазначено судом, за перевіряємою адресою здійснює свою діяльність й інший суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець ОСОБА_6 Надані суду ксерокопії фотографічних зображень (а.с. 56-60, 75-77) не дають змоги беззаперечно встановити факт експлуатації саме ОСОБА_1 своїх приміщень.

Інших доказів на підтвердження правомірності спірних документів суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши встановлені судом обставини, беручи до уваги приписи ст. 71 КАС України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності проведених перевірок 23 травня і 10 червня 2014 року (насамперед, судом встановлено дотримання Інспекцією порядку здійснення цих перевірок), та про недоведеність відповідачем правомірності прийнятих припису № 147/1 від 31 травня 2013 року, постанови № 171 від 11 червня 2013 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 103 230,00 грн та постанови № 191 від 25 червня 2013 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 11 470,00 грн.

Відповідно, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частин 1 та 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області з проведення 23 травня 2013 року та 10 червня 2013 року перевірок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Скасувати припис № 147/1 від 31 травня 2013 року, винесений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Скасувати постанову № 171 від 11 червня 2013 року, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 103 230,00 грн.

Скасувати постанову № 191 від 25 червня 2013 року, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 11 470,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 302 (триста дві) гривень 49 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.