Постанова № 38372764, 20.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа №805/2336/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.

за участю:

представника позивача Саєнка О.В.,

представника відповідача Радченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання визнати податкові декларації за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкову звітність.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.08.2012 року ним отримано лист відповідача №1466610/15-17/5, згідно якого податкова декларація товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» за перше півріччя 2012 року не визнана контролюючим органом як податкова звітність оскільки надана з порушенням п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України в частині дотримання встановленого порядку заповнення найменування органу податкової служби. Також позивачем 16.11.2012 року отримано лист відповідача №25550/10/15-17/5 від 13.11.2012 року, згідно якого податкова декларація за дев'ять місяців 2012 року не визнана контролюючим органом як податкова звітність оскільки надана з порушенням п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України в частині дотримання встановленого порядку заповнення найменування органу податкової служби

Позивач вважає дії відповідача щодо неприйняття податкових декларацій за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року неправомірними.

Також позивач вказує на те, що керуючись нормами п.49.2 ст. 49 Податкового кодексу України ним були направлені відповідачу засобами електронного зв'язку податкові декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року з додатками та фінансовою звітністю, що підтверджується квитанціями №9047399221 та №9070031061 про прийняття документів на районному рівні. Оскільки підприємством одержані квитанції №2, то податкові декларації з податку на прибуток підприємства вважаються прийнятими.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, зобов'язати визнати податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкову звітність.

До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив суд визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо невизнання податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкову звітність, зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів визнати податкові декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкову звітність.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що 08.08.2012 року засобами електронного зв'язку позивачем надана податкова декларація з податку на прибуток за перший квартал 2012 року №9047399221. 08.11.2012 року засобами електронного зв'язку позивачем надана податкова декларація з податку на прибуток за дев'ять місяців 2012 року №9070031061. В порушення п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України у зазначених деклараціях недотриманий встановлений порядок заповнення обов'язкових реквізитів податкової декларації, а саме: невірно вказано назву податкового органу до якого подано декларації. 10.08.2012 року листом №1466610/10/15-17/5 та 13.11.2012 року листом №25550/10/15-17/5 позивача повідомлено про невизнання поданих декларацій як податкової звітності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 15 червня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 24812777, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №744078.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Предметом доказування в цій справі є правомірність невизнання відповідачем спірних податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року як податкової звітності.

Судом встановлено, що позивачем подані до відповідача податкова декларація з податку на прибуток підприємства з обов'язковими додатками за звітний (податковий) період - дев'ять місяців 2012 року (вх.№9070031061 від 08.11.2012 року) та податкова декларація з податку на прибуток підприємства з обов'язковими додатками за звітний (податковий) період - перше півріччя 2012 року (вх.№9047399221 від 08.08.2012 року). Зазначені податкові декларації з податку на прибуток підприємства подано до податкового органу 08.11.2012 року в 16:59:37 год. та 08.08.2012 року в 18:39:53 год. відповідно, про що виписано квитанції № 2 з відміткою «прийнято».

Однак, листами від 10.08.2012 року №1466610/15-17/5 та від 13.11.2012 року №25550/10/15-17/5 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби повідомила позивача про те, що вищевказані податкові декларації з податку на прибуток підприємства складено позивачем із порушенням вимог п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме недотриманий встановлений порядок заповнення обов'язкових реквізитів податкової декларації (найменування органу податкової служби, до якого подається звітність), а також в частині дотримання встановленого порядку заповнення адреси, порушення вимог п.п.48.1 ст. 48 Податкового кодексу України в частині підрахування кількості аркушів (у декларації №9070031061 від 08.11.2012 року кількість аркушів - 9, фактична кількість аркушів наданих додатків - 10) у зв'язку із чим вищезазначені документи податкової звітності з податку на прибуток підприємства не визнані контролюючим органом як податкова звітність.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачем було порушено п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме: найменування органу податкової служби, до якого подається податкова декларація вказано невірно «СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку ДПС», в той час, коли назва податкового органу, до якого подається декларація має назву «Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби».

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 48.1, 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Кодексу, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. У разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

За приписами п. 49.15 ст. 49 Кодексу податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Суд зауважує, що згідно з п. 49.8 ст. 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Кодексу, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Як зазначено в п. 49.10 ст. 49 Кодексу, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно з ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби реорганізована шляхом приєднання до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються.

Права та обов'язки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби перейшли за вказаною постановою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Суд зазначає, що за приписами п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, в податковій декларації повинно бути зазначено найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність.

Податковий кодекс не визначає підставою для неприйняття податкової декларації невірне зазначення назви податкового органу, до якого подається податкова звітність. Такою підставою для неприйняття податкової звітності є тільки не зазначення назви відповідача.

Тобто, зазначений у вказаній правовій нормі перелік обставин є вичерпним та розширеного тлумачення не припускає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що спірні податкові декларації з податку на прибуток підприємства з обов'язковими додатками за звітний (податковий) період - дев'ять місяців 2012 року (вх.№9070031061 від 08.11.2012 року) та за звітний (податковий) період - перше півріччя 2012 року (вх.№9047399221 від 08.08.2012 року) були не визнані податковою звітністю законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо невизнання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та дев'ять місяців 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» як податкової звітності.

Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів визнати податкові декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року та за дев'ять місяців 2012 року товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» як податкову звітність.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька індустріальна спілка» витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20.03.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 24.03.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.