Вирок № 38371758, 15.04.2014, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

С.М. Козіна

Справа № 374/113/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2014 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Козіної С.М.,

за участі: прокурора Павлика В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретарі Коверзі Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів Київської області кримінальне провадження № 12014110190000080 від 09.02.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ржищів Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, студента 4-го курсу Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, в один із днів кінця серпня місяця 2013 року, приблизно о 14 год., перебуваючи на березі р. Дніпро, поблизу с. Балико-Щученка, Кагарлицького району, виявив на березі два штики часів Великої Вітчизняної війни. Після чого з метою їх ремонту, незаконно переніс їх до свого місця проживання, до садиби, розташованої по АДРЕСА_1 де сховав в приміщенні гаража, який знаходиться на території подвір'я.

В подальшому він, здійснюючи дії по реконструкції штиків, поклав їх у воду, з метою зняття з їх поверхні іржі. Після чого, він за допомогою наждачного паперу, відчистив штики від іржі та прикріпив до руків'я, прикрутивши болтами до одного з штиків дві пластмасові плашки, а до іншого дві дерев'яні плашки, чим вчинив незаконні дії по ремонту штиків, а також прикріпив саморобний шкіряний ремінець, до піхви одного з штиків, для можливості носіння на ремені.

В подальшому, 09.02.2014 року, приблизно о 19 год. 15 хв., в АДРЕСА_1, навпроти території автодрому, під час проведення огляду місця події у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два штики у піхвах, до однієї з яких був прикріплений шкіряний ремінець.

Згідно висновку експертизи холодної зброї надані на дослідження два штики, вилучені під час огляду місця події 09.02.2014 року у ОСОБА_2 навпроти території автодрому по вул. Воровського, в м. Ржищів Київської області, являються холодною зброєю.

Дані штики являються штиками 7,92 мм магазинного карабіну системи Маузер зразку 1898/1935 рр. К98К /Німеччина/. Дані штики виготовлені заводським способом. Дані штики піддавалися переробці та ремонту: на руків'ях обох штиків саморобним способом виготовлені та прикріплені плашки.

До піхв № 2 прикріплений ремінець виготовлений саморобним способом, який дає можливість кріплення піхв до ременя на пояс та їх носіння.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися в носінні та ремонті холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.

Крім того ОСОБА_2, маючи у володінні два штики, які зберігав по місцю свого проживання в приміщенні гаража, який знаходиться на території садиби, розташованої по АДРЕСА_1 09.02.2014 року, приблизно о 9 год., з метою їх демонстрації та подальшого збуту, з місця свого проживання незаконно переніс вказані два штики до ділянки АДРЕСА_1, що навпроти автодрому, тим самим здійснивши їх незаконне носіння, де продемонстрував їх ОСОБА_3, обумовивши при цьому в розмові умови збуту їх останньому.

Після чого упевнившись, що принесені ним штики ОСОБА_3 у нього оплатно придбає, домовився з ОСОБА_3, про чергову зустріч, вже з метою їх збуту та знову незаконно переніс їх до свого місця проживання по АДРЕСА_1

В подальшому, він 09.02.2014 року, приблизно о 19 год, 15 хв., з метою збуту вказаних двох штиків, незаконно переніс їх до ділянки АДРЕСА_1 де при зустрічі намагався їх збути за 1000 грн., виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був виявлений працівниками міліції.

Згідно висновку експертизи холодної зброї надані на дослідження два штики, вилучені під час огляду місця події 09.02.2014 року у ОСОБА_2 навпроти території автодрому по вул. Воровського, в м. Ржищів Київської області являються холодною зброєю.

Дані штики являються штиками 7,92 мм магазинного карабіну системи Маузер зразку 1898/1935 рр. К98К /Німеччина/. Дані штики виготовлені заводським способом. До піхв № 2 прикріплений ремінець виготовлений саморобним способом, який дає можливість кріплення піхв до ременя на пояс та їх носіння.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у вчиненні закінченого замаху на носіння та збут холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 КК України.

Крім того ОСОБА_2, в один із днів кінця листопада 2013 року, приблизно о 10 год., з метою знайти та відкопати будь-які речі часів Великої Вітчизняної війни, попередньо взявши з собою металевий щуп та лопату, з місця свого проживання, що розташоване в АДРЕСА_1, прийшов до території, на якій знаходяться залишки окопів часів Великої Вітчизняної війни, яка розташована поблизу с. Балико-Щученка, Кагарлицького району, Київської області, де поруч з окопом, за допомогою щупа та лопати, виявив та відкопав у грунті гвинтівку та 10 штук патронів до неї, чим вчинив їх незаконне придбання.

Після чого, він незаконно переніс відкопані та придбані ним гвинтівку та 10 штук патронів, до свого місця проживання, до садиби, розташованої по АДРЕСА_1 де сховав в приміщенні гаража, який знаходиться на території подвір'я, в приміщенні якого в подальшому незаконно зберігав їх.

В подальшому, він 09.02.2014 року, приблизно о 19 год. 15 хв., з метою збуту вказаної гвинтівки та 10 штук патронів, незаконно переніс їх до ділянки АДРЕСА_1 яка знаходиться навпроти території автодрому, де при зустрічі з ОСОБА_3, намагався їх незаконно збути останньому за 3000 грн., виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які незалежали від його волі, оскільки він був виявлений працівниками міліції.

Проведеним оглядом місця події від 09.02.2014 року в ОСОБА_2 було виявлено та вилучено предмет схожий на гвинтівку та 10 штук патронів схожих на боєприпаси.

Згідно висновку балістичної експертизи наданий на експертизу предмет схожий на гвинтівку, вилучений 09.02.2014 року в АДРЕСА_1 навпроти території автодрому, під час проведення огляду місця події в ОСОБА_2, являється нарізною зброєю.

Наданий на експертизу предмет схожий на гвинтівку, є гвинтівкою системи «Мосіна», зразку 1895/1930 рр., калібру 7.62 x54 мм.

Надана на експертизу гвинтівка системи «Мосіна» зразку 1895/1930 рр., калібру 7.62x54 мм., придатна для стрільби.

Надані на експертизу 10 предметів, схожих на патрони, вилучені 09.02.2014 року в АДРЕСА_1 навпроти території автодрому, під час огляду місця події у ОСОБА_2, являються бойовими припасами.

Надані на експертизу 10 предметів, схожі на патрони являються стандартними бойовими припасами до гвинтівок системи «Мосіна» калібру 7,62 мм, зразку 1895/1930 рр., виготовлені заводським способом.

Надані на експертизу 10 патронів калібру 7,62 мм придатні для стрільби.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у вчиненні закінченого замаху на носіння, зберігання, придбання і збут вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України.

12.03.2014 року між Кагарлицьким міжрайонним прокурором Зінченком С.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263; ч 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України, і зобов'язався сприяти викриттю вказаного злочину.

Крім того, згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 263; ч 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України. Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор Зінченко С.О. та обвинувачений узгодили міру покарання останньому за ч. 2 ст. 263 КК України, покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 КК України покарання у вигляді 1 року позбавлення волі та за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки та покласти обов'язки визначені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 263; ч 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненому щиро розкаюється. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену в угоді міру покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті. Зокрема, вчинені ОСОБА_2 кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, відмова від права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Наслідки укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто, згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують вину обвинуваченого суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують вину обвинуваченого судом не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 263; ч 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд. -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12 березня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110190000080 від 09.02.2014 року, укладену між Кагарлицьким міжрайонним прокурором Зінченком С.О. та ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання:

- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 263 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі,

- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки та покласти обов'язки визначені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Роз'яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ ГУ МВС у Київській області (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м.Києва, код 37975298) за проведення дактилоскопічної експертизи № 25 від 10.02.2014 року 391 грн. 20 коп.; за проведення дактилоскопічної експертизи № 26 від 10.02.2014 року 391 грн. 20 коп.; за проведення балістичної експертизи № 142 від 13.02.2014 року 489 грн. 00 коп.

Речові докази по справі: два штики у піхвах, прекріпленим до однієї з піхв ремінцем для носіння, гвинтівку "Мосіна" та 10 штук боєприпасів калібру 7,62 мм - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Ржищівський міський суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити учасникам процесу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя