Ухвала суду № 38368339, 16.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.Справа № 818/9141/13Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Є.В.,

представника позивача Потапенко Н.І., Мороз А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. по справі № 818/9141/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Охтирський м'ясокомбінат"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Охтирський м'ясокомбінат" звернулося до суду з адміністративним позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2013 року №0000942201, №0000962201 та №0000952201 на суму 556532,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою к задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2013р. №192/2200/00444010, згідно висновків якого встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138; п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 п.198.1, п.198.3 ст.198; п.199.1 ст199 Податкового кодексу України (т.1 а.с.59-137).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0000942201, №0000952201 та №0000962201, якими донараховано податку на прибуток в сумі 465548грн., податку на додану вартість в сумі 570484 грн., орендної плати за землю в сумі 50860,70грн.(т.1 а.с.12-13).

Донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток відбулись в наслідок не визнання податковою інспекцією права платника податків ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрати, що враховуються при вирахуванні податку на прибуток по господарських операціях з ТОВ "Агробіз-12". При цьому, посилаючись на акт Бахмацької МДПІ від 04.09.2013 року №418/22/36463586, Охтирська ОДПІ робить висновок щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та врахування витрат при обчисленні податку на прибуток по господарських операціях з вказаним постачальником.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності своїх рішень.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки податковий орган використав акт Бахмацької МДПІ від 11.10.2012р. №375/22/36463586 про не підтвердження операцій з постачання худоби, оформлених ТОВ "Агробіз-12" з ТОВ „Медео-Захід" у період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року. За змістом вказаного акту, ТОВ "Агробіз-12" оформляло правові відносини з ТОВ „Медео-Захід" у період з 01.01.2011 року по 31.08.2012 року відповідно до договору купівлі-продажу худоби №16/01-11 від 2011 року.

Згідно з умовами вказаного договору купівлі-продажу худоби від 2011р. №16/01-11 між ТОВ "Агробіз-12" (покупець) та ТОВ "Медео-Захід" (продавець), поставлялася жива худоба, яка повинна була відповідати стандартам та технічним умовам, ветеринарним вимогам для забійних тварин та супроводжуватись документами, що підтверджують походження худоби та її відповідність ветеринарним вимогам.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Агробіз-12" було придбано у ТОВ "Медео-Захід" худобу на загальну суму 8 038 546,86 грн. (в т.ч. ПДВ 1339757,81грн).

Складені на виконання договору документи від імені ТОВ "Медео-Захід" підписані ОСОБА_3

Проте, з інформації ВПМ Луцької ОДПІ було встановлено, що директор ТОВ „Медео-Захід" ОСОБА_3 у період з 20.01.2011 року по 30.06.2011 року згідно матеріалів кримінальної справи знаходився у СІЗО м. Рівне, і не міг особисто приймати участь у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ „Медео-Захід", підписувати документи та укладати договори.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Також, колегія суддів зазначає, що укладені між ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" та ТОВ "Агробіз-12" угоди та здійснені в її межах господарські операції повністю відповідають вимогам Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.

Реальність виконання вказаних господарських угод підтверджується необхідними документами бухгалтерського обліку: видатковими та податковими накладними, товарно - транспортними накладними, копіями ветеринарних свідоцтв, посвідченнями про якість товару, копіями книг складського обліку.

Придбана у ТОВ "Агробіз-12" сировина була використана ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" на виробництво готової продукції.

Використання придбаних ТМЦ в оподатковуваних операціях ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" підтверджується складськими документами, актами списання матеріалів на виробництво, калькуляціями, виробничими звітами, накладними на реалізацію готової продукції, оригінали яких вивчались представниками контролюючого органу в ході перевірки.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів також не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки про зменшення розміру податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 67733 грн. по розрахунку не відкоригованої частини податкового кредиту з придбання ТМЦ, які використані в неоподатковуваних операціях.

Так, відповідно до вимог п.16 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" не оподатковує ПДВ операції з продажу шкір у період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року включно операції з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101-4103. 4301), у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Порядок визначення частки податкового кредиту з вартості використаних не в оподатковуваних операціях ТМЦ передбачено п.199.2. ст.199 Податкового кодексу України, згідно якого частка використання товарів/ послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Приймаючи до уваги, що протягом попереднього податкового 2011 року платник податків ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" не здійснював неоподатковуваних господарських операцій, то у відповідності до п. 199.3 ст. 199 Податкового кодексу України платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Листом від 06.08.2013р. №14061/7/99-99-19-04-02-17 Міндоходів роз'яснило питання щодо подання додатка Д7 до декларації з податку на додану вартість у зв'язку з проведенням перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Отже, у відповідності з чинним законодавством України коригування податкового кредиту з ПДВ по операціях з продажу шкур платник податків ПАТ "Охтирський м'ясокомбінат" зобов'язаний був відкоригувати в першому місяці, коли здійснив таку операцію - лютому 2012 року. Коригування повинно бути відображено в додатку Д7 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року.

Як вбачається з податкової звітності лютого 2012 року загальний обсяг продажу без врахування ПДВ - 1157864грн.; в т.ч.: оподатковувані операції - 1083246грн.; неоподатковувані операції - 74618грн. Отже частка оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу становить 93,56%.

Сума податкового кредиту, зазначена в податковій звітності - 216640грн.; частка податкового кредиту з оподатковуваних операцій - 202688грн.; сума податкового кредиту, що підлягає коригуванню в 2012 році - 13952грн.

Тому, за наслідками 2011 року коригуванню (зменшенню) підлягає податковий кредит з ПДВ на суму 13952грн., тоді як в акті перевірки вказано - 67733грн.

Отже, за наслідками перевірки зайво донараховано ПДВ шляхом зменшення податкового кредиту з вартості ТМЦ, використаних в неоподатковуваних операціях на суму 53781грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року №0000962201, яким позивачу донараховано орендної плати за землю в сумі 50860,70грн., в т.ч. основного платежу - 40694,96рн., штрафної санкції - 10173,74грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до рішення 24-ї сесії 4 скликання Охтирської міської ради "Про надання в оренду та постійне користування земельних ділянок" між Охтирською міською радою та ВАТ "Охтирський м'ясокомбінат" було укладено договори оренди земельних ділянок від 15.03.2005р. №№ 040561400019, 040561400020, 040561400021, згідно яких орендна плата становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки. Рішенням Охтирської міської ради від 25.12.2009р. № 905-МР "Про внесення змін до рішення Охтирської міської ради від 24.11.2009р. № 892-МР "Про нормативну грошову оцінку земель м. Охтирка" було затверджено матеріали грошової оцінки землі м. Охтирка та введено їх у дію з 01.01.2011р.

Відповідно до умов договорів оренди, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнту індексації, визначених законодавством. Передбачено право орендодавця збільшення розміру орендної плати у випадках зміни умов господарювання або цілі використання земельної ділянки, визначеної цим договором, підвищення цін, тарифів тощо, в т.ч. внаслідок інфляційних процесів, збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку. Також визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договорі спір розв'язується у судовому порядку.

Не отримавши згоду орендаря на внесення змін до вказаних вище договорів з метою збільшення розмірів орендної плати за землю через зміну грошової оцінки землі, Орендодавець - Охтирська міська рада звернулась з відповідним позовом до Господарського суду Сумської області.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21 листопада 2011 року у справі № 5021/2232/2011, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р., позов Охтирської міської ради задоволено. Внесено зміни до договорів оренди землі: - від 15.03.2005р. № 04056140019, укладеного між Охтирською міською радою та ВАТ "Охтирський м'ясокомбінат" в частині зміни нормативної грошової оцінки землі, а саме застосування чинної нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом викладення: п.5 розділу "Об'єкт оренди" в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка всієї земельної ділянки становить 3076718,80 грн."; п. 9 розділу "Об'єкт оренди" в наступній редакції: "Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки землі, що складає 92 301,57грн."; п. 11 розділу "Об'єкт оренди" в наступній редакції: "Орендна плата вноситься: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної платив сумі 7691,80 грн. на 30 січня 2011 року".

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.4 ст.288 Податкового Кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Вимоги пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу щодо мінімального розміру орендної плати за землю застосовуються до договорів оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, орендодавцями яких є сільські, селищні та міські ради та відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Для визначення розміру орендної плати відповідно до п.289.1 ст.289 Кодексу використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Натомість податковий орган не приймаючи до уваги вказані вимоги податкового законодавства та рішення суду донараховує орендну плату за землю за 2011 рік, тобто за той період, коли ще не існувало рішення господарського суду та не було внесено змін до відповідних договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України в Рішенні Конституційного Суду № 1- рп/99 від 09.02.99 стосовно юридичних осіб містить роз'яснення, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що у порушення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган на надав доказів правомірності своїх рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2014р. по справі № 818/9141/13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2014 р.