Постанова № 38368259, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18623/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Факел» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа Закрите акціонерне товариство «ТАНІЕР», Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною викладеної в листі відмови в наданні висновку та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправною бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо належного розгляду листа-звернення від 16.09.2013 року № 106/865, зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивував тим, що заява-звернення про надання висновку Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за контрактом розглянута не об'єктивно, наслідком чого є протиправна відмова відповідача надати такий висновок.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з того, що товар, який є предметом зовнішнього економічного контракту є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування, якого за умовами договору перевищує 180 днів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ФАКЕЛ» та ЗАТ «ТАНІЕР» укладено контракт №240/6 від 06.06.2013 року, відповідно до умов якого позивач придбав у постачальника технологічне обладнання згідно додатку №1 до контракту - комплект вузлів газового обладнання до автоматизованої блочної газорозподільної станції потужністю 100 000 м/куб/час.

Відповідно до п. 5.1 контракту покупець здійснює передоплату в розмірі 600000 євро до 25.07.2013 року на рахунок продавця.

Згідно п.6.1 контракту товар згідно діючого контракту, поставляється наступним чином: до 5 місяців після виконання покупцем п. 5.1 діючого контракту по здійсненню передоплати в розмірі 600000 євро на рахунок продавця.

На виконання вимог контракту позивачем здійснено авансовий платіж на рахунок ЗАТ «ТАНІЕР» в розмірі 600000 євро, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 18.06.2013 року.

Позивач здійснив оплату за контрактом, останнім днем визначеного законодавством 90-денного строку завершення відстроченої поставки за авансовим платежем на суму 600000 євро є 18.09.2013 року, водночас кінцевим строком поставки згідно умов контракту є 20.11.2013 року.

Оскільки позивач здійснив оплату за контрактом, то останнім днем визначеного законодавством 90-денного строку завершення відстроченої поставки за авансовим платежем на суму 600000 євро є 18.09.2013 року, водночас кінцевим строком поставки згідно умов контракту є 20.11.2013 року.

В зв'язку з чим, у позивача виникла необхідність у отриманні висновку Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом.

Позивач звернувся до відповідача листом № 106/865 від 16.09.2013 року з проханням продовжити на період з 18.09.2013 року по 21.11.2013 року строки розрахунків за авансовим платежем за контрактом, мотивуючи тим, що товар який імпортується за контрактом є складним технічним виробом,.

До листа надано копії контракту №240/6 від 06.06.2013 року, укладеного між позивачем (покупець) та ЗАТ «ТАНІЕР» (Литва) (продавець), відповідно до якого покупець купує автоматизовану блочну газорозподільну станцію «Імпульс - 100 000», додатку №1 до контракту № 240/6 від 06.06.2013 року, платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 18.06.2013 року №5.

За наслідками розгляду звернення відповідач листом № 4122-09/872 від 24.09.2013 року відмовив в наданні висновку з підстав звернення з проханням продовжити строки розрахунків до закінчення встановленого законодавством 90 строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Мінекономрозвитку надає висновок суб'єктам господарювання-резидентам щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та про продовження строків розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, на підставі Порядку № 1409.

16.11.2012 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», пунктом 3 якої закріплено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Мінекономрозвитку надає висновок суб'єктам господарювання-резидентам щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та про продовження строків розрахунків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, на підставі Порядку № 1409.

Згідно п. 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову. копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Порядок розгляду Мінекономрозвитку України документів, необхідних для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а також підстави для відмови у його видачі затверджені наказом Мінекономіки від 18.01.2008 року №15.

Позивач, на звернення №106/865 від 16.09.2013 року, отримав відповідь за №4122-09/872 24.09.2013 року, в строк передбачений п. 7 Порядку №1409.

Позивача повідомлено, що відповідно до листа та наданих до нього документів неможливо віднести операції за контрактом від 06.06.2013 року до операцій, що здійснюються за договорами поставки складних технічних виробів, оскільки не відповідають критеріям, визначеним пунктом 2 Порядку № 1409.

Позивач не надав доказів, що імпортований товар є складним технічним виробом, а також не надано документів, відповідно до яких було б можливо віднести імпортні операції з поставки товару до виконання договору поставки складних технічних виробів.

Таким чином, оскаржуване рішення Мінекономрозвитку щодо відмови у видачі висновку позивачу, оформлене листом від 24.09.2013 № 4122-09/872 винесено у межах повноважень, наданих Порядком №1409 та Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом першої інстанції для належного захисту прав та інтересів позивача, зобов'язано Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно розглянути документи позивача для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2013 року №240/6, укладеним між публічним акціонерним товариством «Факел» та компанією «ТАNIER».

Вказане здійснено у зв'язку з тим, що судом першої інстанції зроблено висновок, що товар, який є предметом зовнішньоекономічного контракту є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування, якого за умовами договору перевищує 180 днів.

Однак, згідно Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Порядком №1409 та Порядком №15 передбачено, що повноваження приймати рішення щодо віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків, а також щодо відмови у видачі висновку, видається саме Мінекономрозвитку.

Крім того, як вказано апелянтом, відповідно до умов даного контракту строк поставки імпортованого товару не перевищує 150 днів, а строк виготовлення взагалі не вказано.

Вийшовши за межі позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що згідно Положення №15, у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Факел» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа Закрите акціонерне товариство «ТАНІЕР», Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною викладеної в листі відмови в наданні висновку та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2014 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо зобов'язання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України повторно розглянути документи позивача для отримання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 06.06.2013 року №240/6, укладеним між публічним акціонерним товариством «Факел» та із компанією «ТАNIER».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22.04.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.