Постанова № 38368044, 27.03.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р. м.Житомир справа № 806/821/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання - Галайба І.Б.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

19 лютого 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) із позовом до Лугинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Лугинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000152203.

У позовній заяві ФОП ОСОБА_3 вказала, що Лугинською ОДПІ проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів. За результатами вказаної перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152203 від 23 січня 2014 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1701 грн 00 коп. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152203 від 23 січня 2014 року.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, пояснила, що вважає прийняте відповідачем рішення про застосовування штрафних санкцій у розмірі 1701 грн 00 коп. неправомірним. У своїх поясненнях посилається на те, що ФОП ОСОБА_3 як платнику податків, під розписку направлення на проведення фактичної позапланової перевірки із зазначенням дати видачі направлення, підстав перевірки, дати початку та закінчення перевірки, не надавалось. Про наявність у Лугинської ОДПІ підстав для проведення перевірки позивачу відомо не було, звітність нею подається вчасно та заборгованості зі сплати податків ФОП ОСОБА_3 не має. Крім того під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 присутньою не була.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових запереченнях на адміністративний позов проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні, оскільки прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним (а.с.26-27).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

14 січня 2014 року Лугинською ОДПІ на підставі наказу від 13 січня 2014 року №22 та направлень на перевірку від 13 січня 2014 року №23-24, виданих Головним управлінням Міндоходів і зборів у Житомирській області (а.с.28-30), проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №0010/06/22/НОМЕР_1 від 16 січня 2014 року, відповідно до якого у ході перевірки встановлено порушення пункту 2.2 та 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення про ведення касових операцій №637), а саме: неоприбутковано готівкові кошти в день їх надходження на підставі фіскальних звітних чеків; готівка, що надійшла 9 вересня 2013 року оприбуткована 10 вересня 2013 року (Z-звіт №465 сума 93 грн 00 коп., готівка, що надійшла 10 жовтня 2013 року оприбуткована 11 жовтня 2013 року (сума 295 грн 00 коп. Z-звіт №496), готівка надійшла 8 грудня 2013 року оприбуткована 9 грудня 2013 року (сума 203 грн 00 коп. Z-звіт №555). Книга обліку доходів та витрат не надана. Неможливо встановити щоденне друкування та зберігання фіскальних звітних чеків за період з 28 серпня 2012 року до 1 вересня 2013 року в книзі обліку розрахункових операцій №0611000431/1 та контрольних стрічок (а.с.33-34). В акті перевірки зроблено висновок, що виявлені під час перевірки факти призвели до порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України та пунктів 6, 9, 10, 13 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України №265/95-ВР). (а.с. 34).

На підставі акта перевірки від 16 січня 2014 року №0010/06/30/22/НОМЕР_1 Лугинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000152203, яким застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1701 грн 00 коп. за порушення пунктів 6, 9, 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР. (а.с.9).

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Законом України №265/95-ВР, Положенням про ведення касових операцій №637, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Стосовно доводів представника позивача щодо того, що перевірка була проведена за відсутності позивача (перевіряючі спілкувались тільки з продавцем ОСОБА_4), що підприємець не була повідомлена про дату проведення фактичної перевірки та не підписувала акт перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 80 Податкового кодексу України встановлений порядок проведення фактичної перевірки.

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Відповідно до пункту 80.5. статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу 7 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що проведення фактичної перевірки було призначено наказом від 13 січня 2014 №22. Підставою для призначення перевірки стало неподання ФОП ОСОБА_3 обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій за серпень 2012 року. Метою проведення перевірки є контроль щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. (а.с.28)

Відповідно до вказаного наказу було вирішено провести з 14 січня 2014 року фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_3 тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності платника податків за адресою: смт.Лугини, вул.К.Маркса, 23/А, та створено робочу групу у складі фахівців відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Житомирській області Баранової О.О. та Адамовича Ю.Й. для проведення перевірки, на яких були виписані направлення на проведення перевірки (а.с.29-30).

Направлення на перевірку були пред'явлені продавцю магазину ОСОБА_4, яка їх підписала.

Тобто перевірка була проведена у відповідності до статей 80, 81 Податкового кодексу України. Перевіряючі були допущені до проведення перевірки.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №0010/06/22/НОМЕР_1 від 16 січня 2014 року, підписувати який продавець магазину ОСОБА_4, яка була присутня під час проведення перевірки, відмовилась, на підставі чого працівниками Головного управління Міндоходів у Житомирській області складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 15 січня 2014 року №2/06/30/223/НОМЕР_1 (а.с.35).

Другий примірник акту перевірки від 16 січня 2014 року №0010/06/22/НОМЕР_1 був направлений на адресу ФОП ОСОБА_3 17 січня 2014 року за вихідним №670/10/22-021 (а.с.7), який позивач отримала 11 лютого 2014 року про що свідчить довідка поштового відділення та копія конверту (а.с.11-12).

Акт про результати фактичної перевірки складений та після відмови від його підписання особою, яка здійснювала розрахункові операції, був надісланий платнику податків у відповідності до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 січня 2014 року №0010/06/22/НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 6 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В порушення вказаних норм ФОП ОСОБА_3 не забезпечено щоденне друкування фіскальних чеків за 9 вересня 2013 року, 10 жовтня 2013 року, 8 грудня 2013 року та 22 грудня 2013 року. Не встановлено забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення. Не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Згідно з описом фактичної наявності коштів сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 32 грн 25 коп. (а.с.31), в денному Х-звіті від 14 січня 2014 року №592 готівкові кошти зазначені у розмірі 37 грн 75 коп. (а.с.32), отже сума невідповідності готівкових коштів становить 5 грн 50 коп.

Під час судового розгляду позивачем не спростовано виявлених під час перевірки порушень, доказів які б свідчили про недопущення нею виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства до суду не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня, вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Згідно з пунктом 3 статті 17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Пунктом 4 статті 17 Закону України №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000152203 від 16 січня 2014 року, а тому суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 01 квітня 2014 р.