Рішення № 38367871, 17.04.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1438/14-ц

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

17 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

при секретарі - Власенко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Подільський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації.

Зазначала, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20 травня 1997 року, укладеного між нею та ОСОБА_5, вона є власником квартири АДРЕСА_1.

На прохання своїх знайомих вона в спірній квартирі зареєструвала: ОСОБА_3, ОСОБА_2 та двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначені громадяни попросили зареєструвати їх мотивуючи тим, що їх житло добудовується, грошей немає і вони не можуть чекати поки зареєструються у власному житлі і що їм потрібні були кошти на дитину як можна швидше.

З часу реєстрації відповідачів в спірній квартирі, а саме з 21 лютого 2013 року, останні в квартиру не вселялися, не цікавились нею, особисті їх речі відсутні. Ні вона, ні члени її родини перешкод у вселенні та проживанні в спірній квартирі відповідачам не чинили, замки у вхідних дверях не мінялись.

Посилаючись на те, що відповідачі у спірній квартирі не проживають, квартирою не цікавляться, не несуть витрат по її утриманні, особисті їх речі відсутні в ній, просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, та зняти їх з реєстрації.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Від Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (а.с. 59).

Відповідачі своє право на участь у судовому засіданні не використали, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20 травня 1997 року, укладеного між нею та ОСОБА_5, вона є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Згідно з довідкою форми 3, виданою ЖБК «Верстат-7» 28 січня 2014 року, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7 зареєстровані у зазначеній квартирі з 21 лютого 2013 року, ОСОБА_6 - з 31 травня 2012 року (а.с. 6).

Згідно з актами, складеним ЖБК «Верстат-7» 17 січня 2014 року, 17 серпня 2013 року, 19 жовтня 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 не проживають у спірній квартирі (а.с. 7, 29, 30).

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Оскільки власником зазначеної квартири є позивач, відповідачі у зазначеній квартирі не проживають більше одного року, квартирою не цікавляться, суд, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позов в частині зняття ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 з реєстраційного обліку, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування. Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача 243 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 169, 209, 212-215, 223, 224 ЦПК України, ст.ст. 29, 405 ЦК України, ст.ст. 7, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Подільський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя С. С. Захарчук