Ухвала суду № 38367542, 23.04.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/924/14-ц

Провадження № 2/626/375/2014

У Х В А Л А

23.04.2014 року Красноградський районний суд Харківської області у складі судді Болотової Л.І., при секретарі Кузнецовій О.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до Красноградського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, за якою 23.04.2014 року відкрито провадження.

Позивач також подав заяву про забезпечення позову, якій просить накласти арешт на майно та грошові суми відповідача. Підставою для накладення даного арешту позивач вважає те, що відповідач може розпорядитись майном на свій розсуд, що унеможливить виконання рішення суду.

Вивчивши додані до позову матеріали, вважаю, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач не надав суду доказів належності у відповідача нерухомого або рухомого майна, грошових коштів і місце їх знаходження, на які він просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт, співрозмірність виду забезпечення позову, про який він просить, позовним вимогам, не надано підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.

Згідно з абзацом 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ПАТ "ВТБ Банк" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя