Постанова № 38366699, 23.04.2014, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Справа № 232/238/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року місто Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Артеменко Л.І.

при секретарі Євсєєвій Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача Харитонової С.М., Хроменкової В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради про стягнення компенсації за побутове вугілля та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що отримує пенсію з 1988 року, однак продовжував працювати до 2004 року і є непрацюючим пенсіонером ліквідованого в 2012 році підприємства вугільної промисловості - ДП «Шахта Донецька»; в 2013 році як непрацюючий пенсіонер, що має право на пільги, передбачені ст. 48 Гірничого Закону України, ліквідованого підприємства Єнакієвською дирекцією з ліквідації шахт був переданий до відповідача для постановлення на облік та забезпечення твердим паливом. Однак, незважаючи на надані відповідачу документи, що підтверджують його право на пільгу, неодноразові звернення, компенсація за побутове вугілля в кількості 5,9 тон вартістю 995,60 грн за тону на загальну суму 5874,04 грн за 2013 рік йому відповідачем не виплачена. Письмову відмову у виплаті компенсації на свої звернення він отримав в січні 2014 року з посиланням на відсутність в розпорядженні управління архівної довідки або відповіді Міністерства про реорганізацію ліквідованого підприємства, що, на його думку, не відповідає вимогам закону і порушує його права. В обґрунтування вимог про стягнення 1500 гривень на відшкодування моральної шкоди послався на незаконне позбавлення відповідачем його права на безоплатне забезпечення вугіллям.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав повністю, збільшив розмір вимог про відшкодування моральної шкоди до 2200 гривень, посилаючись на порушення відповідачем його законного права на отримання грошової компенсації за побутове вугілля, на зневажливе ставлення до нього особисто та наданої ним трудової книжки з відповідними записами про роботу з боку працівників відповідача під час неодноразових відвідувань управління. Суду пояснив, що вважає себе пенсіонером ліквідованого підприємства ДП «Шахта «Донецька», на якому працював з 2000 року по 2004 рік, побутовим вугіллям з 2000 року забезпечувався за місцем роботи, після звільнення - ВД з ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» як вуглеотримувач ліквідованої шахти по 2013 рік - рік закінчення робіт з ліквідації підприємства. 5 лютого 2013 року звернувся до відповідача з заявою на надання компенсації за побутове вугілля, разом з якою надав всі необхідні документи, однак спочатку йому запропонували почекати до встановлення ціни на вугілля, а потім - до отримання архівної довідки про реорганізацію ліквідованої шахти, після отримання довідки - до отримання відповідної довідки від Міністерства вугільної промисловості. Він чекав до грудня 2013 року, коли відповідач письмово повідомив про те, що за наданими документами права на компенсацію за побутове вугілля не має. Вважає надані ним документи достатніми для підтвердження права на компенсацію, а дії відповідача такими, що порушують його законні права. Моральна шкода йому спричинена протиправними діями відповідача, який позбавив його законних пільг, діями представників відповідача в суді, які не беруть до уваги записи про роботу в його трудовій книжці, а також принизливим ставленням до нього з боку працівників управління під час особистого спілкування, які натякали, що він неосвічена людина, нічого не розуміє в законах в той час, як вони, очікуючи довідки про реорганізацію, діють виключно на виконання закону. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача Харитонова С.М. в суді позов не визнала, підтримала письмові заперечення. Суду пояснила, що в січні 2013 року від Горлівської ВДЛШ управління за актом прийому-передачі списку вуглеотримувачів шахти «Донецька» прийняло список вуглеотримувачів ліквідованої шахти «Донецька» на 56 осіб, які забезпечувались та мають право на безоплатне забезпечення твердим побутовим паливом за ст. 48 Гірничого закону України, за № 45 в списку значиться позивач як пенсіонер. В лютому 2014 року позивач звернувся до управління з заявою за встановленою формою для надання пільги на придбання твердого палива, надав передбачені Порядком надання пільг документи. Оскільки в них виникли сумніви щодо наявності у нього права на пільгу, на їх запит УПФУ в м. Кіровське надало довідку про те, що позивач є отримувачем пенсії за віком за Списком №1 з 07.09.1988 року, вийшов на пенсію з ш/у «Комсомольське». Архівна довідка витребувана про реорганізацію ліквідованої шахти «Донецька» та ш/у «Комсомольське» з ВО «Шахтарськантрацит», Міністерства вугільної промисловості відповідно до п. 4 Порядку в редакції від 13.11.2013, яка до теперішнього часу не надійшла, а тому рішення про виплату або відмову у виплаті компенсації щодо позивача не прийнято. Відповідачем не спричинена моральна шкода позивачу, записи в трудовій книжці взяті до уваги, саме тому і зроблені запити про реорганізацію підприємств, зневажливо до нього працівники не ставились, можливо, робили зауваження, оскільки позивач розмовляє підвищеним тоном, а в громадській приймальні одночасно йде прийом кількох відвідувачів. В позові просили відмовити.

Представник відповідача Хроменкова В.О. в судовому засіданні позов не визнала з зазначених підстав.

Судом встановлено, що позивач є отримувачем пенсії за віком по списку № 1 з 07.09.1988 року, стаж за списком № 1 складає 42 роки 7 місяців 25 днів (а.с.88), однак непрацюючим пенсіонером є лише з 31.08.2004 року після звільнення за власним бажанням у зв'язку з переходом на пенсію за віком в період ліквідації шахти «Донецька», на якій працював з 25.07.2000, про що свідчать записи в трудовій книжці (а.с.4-7).

Позивач проживає в будинку з пічним опаленням з 1963 року, що підтверджено довідкою КП «Саночистка» (а.с.85).

До 2013 року позивачу надавалося вугілля на побутові потреби Донецькою обласною дирекцією з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що визнано сторонами.

Відповідно до акту прийому-передачі в січні 2013 року від Горлівської ВДЛШ відповідач прийняв список вуглеотримувачів ліквідованої шахти «Донецька» на 56 осіб, які забезпечувались та мають право на безоплатне забезпечення твердим побутовим паливом за ст. 48 Гірничого закону України, за № 45 в списку значиться позивач як пенсіонер з правом отримання безоплатно 5,9 тон вугілля щорічно; копію наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 21.12.12 про затвердження акту комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт з охорони довкілля на шахті «Донецька»; та копію акту комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт з охорони довкілля на шахті «Донецька».

Факт ліквідації ДП «Шахта «Донецька» в 2012 році відповідачем не оспорюється.

05.02.2013 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення та отримання пільги на придбання твердого палива (а.с.83-84), до заяви надані трудова книжка, пенсійне посвідчення, довідка з місця проживання про вид опалення будинку, паспорт, інд.номер платника податків, що визнано представниками відповідача та підтверджується наявністю в особовій справі, яка оглянута судом, копій та оригіналів зазначених документів.

Позивач звертався до відповідача з заявою про виплату компенсації за побутове вугілля та за роз'ясненнями з приводу неотримання компенсації неодноразово, вперше в грудні 2013 року отримав письмову відповідь з посиланням на неможливість виплати компенсації до встановлення факту виходу на пенсію з ліквідованого підприємства на підставі архівної довідки про реорганізацію ліквідованого підприємства відповідно до вимог постанови КМУ від 13.11.2013 № 831.

Як вбачається з наданих представниками відповідача копій запитів, протягом 2013-2014 років відповідач витребував у ДП «Шахтарськантрацит», Міністерства енергетики та вугільної помисловості відомості про реорганізацію ш/у «Комсомольське» та шахти «Донецька», вважаючи позивача пенсіонером ш/у «Комсомольське» та маючи відомості про перебування його в стадії ліквідації.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 43 Гірничого закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, як працюючим, так і пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менш ніж 10 років для чоловіків, та іншим категоріям осіб.

Відповідно до ст. 48 Гірничого закону України після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником категоріям осіб, серед яких зазначені пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків.

Згідно п. 12.10 Галузевої Угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року, з наступними змінами та доповненнями, безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: на підземних роботах чоловіки не менше 10 років; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, чоловіки - не менше 15 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до п.1, 4 Порядку надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затв. постановою КМУ від 31.01.2007 № 77 (далі - Порядок) в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин - звернення позивача за пільгою, особи, які мають право на пільги за соціальною ознакою з придбання твердого та рідкого палива скрапленого газу відповідно до ст. 48 Гірничого закону України, для призначення пільги звертаються до уповноваженого органу з відповідною заявою, надають трудову книжку та пенсійне посвідчення, що підтверджують відповідність ст. 48 Закону, довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі. І лише у разі, коли особа, яка має право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону, отримує пенсію відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, і у трудовій книжці відсутні відомості про характер роботи на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля і вуглебудівних підприємствах, територіальний орган Пенсійного фонду України подає уповноваженому органові за його запитом і на підставі наявних у пенсійній справі документів інформацію про стаж та характер роботи на таких підприємствах із зазначенням підпункту, пункту, розділу і номера Списку.

Як встановлено судом з записів у трудовій книжці, позивач звільнився у зв'язку з виходом на пенсію, тобто, вийшов на пенсію в розумінні Галузевої угоди, з ДП «Шахта Донецька»; у трудовій книжці позивача наявні відомості про характер та період (стаж) роботи на підприємствах з видобутку вугілля; його право на пільги, передбачені ст. 48 Гірничого закону України, підтверджені колишнім роботодавцем за останнім місцем роботи, про що свідчить включення його Горлівською ВДЛШ до списку вуглеотримувачів ліквідованої шахти «Донецька»; факт ліквідації цього підприємства відповідачем не заперечується.

Отже, думка відповідача щодо недостатності документів, що підтверджують статус позивача як особи, яка має право на зазначену пільгу за рахунок субвенцій з державного бюджету, та необхідності витребування архівної довідки або довідки Міністерства про реорганізацію ліквідованого підприємства, є помилковою.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України, постанови КМУ від 23.04.2012 №356, від 27.06.2012 № 608, розпорядження Донецької облдержадміністрації від 06.02.2013 № 48 «Про затвердження натуральних норм забезпечення населення твердим паливом та скрапленим газом, відповідно до яких населенню надаються пільги і житлові субсидії готівкою у 2013 році» у 2013 році граничний показник вартості твердого палива становить 995,60 грн за тонну. Оскільки позивач має право на отримання побутового вугілля в кількості 5,9т, його вартість складає 5874,04 грн.

Відповідно до пп 9-11 Порядку дані про нараховані суми щодо наданих пільг з придбання твердого палива подаються фінустановам уповноваженим органом щомісяця до 5 числа наступного періоду, фінансові органи готують відповідні реєстри, які щомісяця до 7 числа наступного періоду подають фінансовому органу облдержадміністрації; уповноважені органи, після надходження коштів на їх рахунки, готують відповідні виплатні документи і у 5-денний строк здійснюють відповідні розрахунки.

Отже, зважаючи на звернення позивача за пільгою 5 лютого 2013 року, встановлення вартості тони палива 6 лютого 2013 року, наявності у відповідача всіх необхідних для призначення та виплати компенсації документів в лютому 2013 року, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені законні права позивача на отримання компенсації вартості побутового вугілля в розмірі 5874,04грн, і порушені права підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити відповідні нарахування та виплату сум, а не шляхом стягнення з відповідача сум компенсації, оскільки, по-перше, ця сума відповідно до Порядку підлягає виплаті не за рахунок власних коштів відповідача, а за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі бюджетних запитів, які не зроблено; по-друге, відповідачем позивачу сума компенсації взагалі не нарахована.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на відшкодування моральної шкоди 2200 гривень задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведені: факт зневажливого ставлення до нього з боку відповідача; факт неврахування ним записів у трудовій книжці, оскільки саме внаслідок вивчення записів у трудовій книжці про роботу на іншому підприємстві, ніж ліквідоване, станом на час звернення за призначенням пенсії відповідачем і було зроблено помилковий висновок про відсутність у позивача доказів на підтвердження статусу особи, що має право на пільгу, без запиту додаткових довідок; факт спричинення йому моральної шкоди - втрат немайнового характеру - невиплатою належної за законом компенсації у встановлені законодавством строки, враховуючи і ту обставину, що остаточне рішення про відмову в призначенні компенсації відповідачем не прийнято.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 94 ч. 3 КАС України, ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи позицію суду апеляційної інстанції щодо пред'явлення позивачем позову лише майнового характеру, підлягає стягненню на користь державного бюджету: з позивача - 315,12 грн ( 1827 х 2200 : 8074,04 - 182,70, де 1827 грн - судовий збір за подання позову майнового характеру, 2200 грн - сума, в стягненні якої відмовлено, 8074,04 грн - загальна сума заявлених вимог з урахуванням збільшення розміру вимог в судовому засіданні, 182,70 грн - сума, сплачена позивачем при зверненні до суду); з відповідача - 1329,18 грн.

На підставі ст.. ст.. 19 ч.2 Конституції України, ст.ст. 43, 48 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої Угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року, пп.1, 4, 9-11 Порядку надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, затв. постановою КМУ від 31.01.2007 № 77, керуючись ст..ст.2, 4, 8,11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації на придбання побутового палива за 2013 рік в розмірі 5874,04 грн за рахунок коштів Державного бюджету України.

В решті вимог - відмовити за їх необґрунтованістю.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 315 гривень 12 копійок.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради судовий збір на користь держави в розмірі 1329 гривень 18 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Кіровський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а учасником процесу, який не був присутнім в судовому засіданні, в той же строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.І. Артеменко