Постанова № 38366196, 24.04.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/2696/14-п Провадження №33/773/103/14 Суддя в 1 інстанції: Ющук О.С. Категорія:ч.4 ст.140 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, працюючого начальником ДРП №1 Луцької філії ДЕД, на постанову Луцького міськрайонного суду від 28 березня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 лютого 2014 року порушував правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме, на автомобільній дорозі М-15 (Доманово-Ковель-Чернівці-Теребляче) 166км+300,45м. не ліквідував зимову слизкість на проїзній частині, що стало причиною ДТП, чим порушив п.1.5 Правил дорожнього руху та ДСТУ 3587-97 «Безпеки дорожнього руху.Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану».

У поданій апеляції ОСОБА_2 вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки, хоча і мали місце обставини ДТП, однак як в протоколі та постанові суду не зазначено, які саме правила, норми та стандарти він порушив, відсутні і докази причинно-наслідкового зв'язку між його діяннями та ДТП. Також зазначає те, що він не є суб'єктом правопорушення. Просить скасувати постанову як незаконну та необґрунтовану, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів, пояснення потерпілих, які заперечили доводи скарги, однак ствердили, що події ДТП відбулись о 07.15год., суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 256 КУпАП передбачає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення.

Диспозиції ч.ч. 1, 4 ст.140 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані правилами, нормами і стандартами.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.4 ст.140 КУпАП вказаних вимог закону не дотримав в повній мірі.

Частина 4 ст.140 КУпАП носить бланкетний характер, однак як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду від 28 березня 2014 року, не вказано конкретно які саме правила, норми чи стандарти (з посиланням на статті, пункти, тощо) порушив ОСОБА_2, а лише зазначено порушення ДСТУ 3587-97 «Безпеки дорожнього руху.Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану». Разом з тим, про що правильно і вказує скаржник, не зазначено конкретні порушення вказаного держстандарту.

Посилання суду першої інстанції на порушення ОСОБА_2 п.1.5 Правил дорожнього руху не можуть братись до уваги, оскільки він, на думку суду, не є тим правилом, нормою чи стандартом, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.

Окрім того, залишились поза увагою суду і доводи апелянта про те, 10 лютого 2014 року не була його робоча зміна (а.с.28), що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За таких обставин, в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 28 березня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.140 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок