Рішення № 38360776, 11.04.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11756/13-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарях - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Черниш О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд» про стягнення неустойки по договору оренди майна, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення неустойки по договору оренди майна, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно Свідоцтва про право власності серії САА № 228853, виданого Головним управлінням житлового забезпечення КМДА від 01.03.2004 року, фізичним особам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах належить на праві власності приміщення АДРЕСА_1. За Договором же оренди від 21.11.2005 року, укладеним між співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_4 орендує належну ОСОБА_5 частину майна та має право укладати договори суборенди.

Зазначає, що 01.09.2008 року ОСОБА_4 уклала Договір оренди майна № 01/10/ОР з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд», в особі Генерального директора Наконечного Олександра Васильовича, який діє на підставі Статуту. Предметом цього договору являється передача в строкове платне користування 1/2 частини приміщення, що належить ОСОБА_4 на праві власності та 1/2 частини приміщення, що належить ОСОБА_4 на праві оренди з правом передачі в суборенду.

12.10.2012 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 уклала Договір про відступлення права вимоги, за яким передала ОСОБА_3, всі свої права та обов'язки за Договором оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року, про що 17.10.2012 року направила ТОВ «Алекс-Буд» відповідну Заяву, яка отримана останнім 23.10.2012 року.

Посилається на те, що оскільки з лютого 2009 року відповідач порушив свої зобов'язання передбачені Договором оренди, Орендодавець відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 782 ЦК України скористався правом відмовитись від Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року та розірвав даний договір, про що направив 17 жовтня 2012 року Повідомлення про розірвання Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року, яке отримане відповідачем 23.10.2012 року.

Вважає, що договір оренди є розірваним з моменту отримання Повідомлення. І наслідком такого розірвання є припинення права користування приміщенням відповідачем - ТОВ «Алекс Буд».

Зазначає, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року відповідача примусово виселено з вказаного приміщення. І орендодавець подав виконавчий документ до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції на виконання судового рішення, на підставі чого було відкрито виконавче провадження.

Посилається на те, що відповідач звільнив приміщення лише 25 липня 2013 року після примусового виконання рішення суду від 11 лютого 2013 року, про що представник орендодавця та відповідач склали та підписали Акт прийому-передачі майна до Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року.

Звертає увагу суду на те, що станом на 25 липня 2013 року заборгованість відповідача по своїм зобов'язанням, що виникли внаслідок тривалого неповернення приміщення за Договором оренди становить 673 961, 29 грн. і складається з неустойки нарахованої згідно ст. 785 ЦК України, яка визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 512, 514, 761, 762, 782, 785, 795 ЦК України, звертається з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 673 961, 29 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнає, мотивуючи тим, що позивачем не вірно визначено дату розірвання договору оренди, у зв'язку з чим збільшилася ціна позову, а також зазначає, що позивач уже звертався до суду з позовними вимогами про несвоєчасне підписання акту приймання-передачі та повернення орендованого майна, дана вимога була задоволена в рішенні по справі № 75 8/1218 7/13-ц від 12 листопада 2013 року. І оскільки за порушення цієї умови Договору відповідача вже притягнуто до відповідальності відповідно до п. 8.3 Договору, тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено, так як в іншому випадку це порушить ст. 61 Конституції України, умови Договору ти загальні засади цивільного законодавства.

Крім того посилається на те, що оскільки Договір про відступлення права вимоги було укладено 12.10.2012 року, то за його умовами можна відступити право дійсної вимоги, що існувала станом на 12.10.2012 року, а тому вимога про стягнення неустойки, що виникли після 12.10.2012 року є безпідставною та такою, що суперечить ст. ст. 512, 514 ЦК України.

На підставі вищевикладеного просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частинах належить на праві власності приміщення АДРЕСА_1, що підтверджується наданим суду Свідоцтвом про право власності серії САА № 228853, виданим Головним управлінням житлового забезпечення КМДА від 01.03.2004 року (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалі справи, 21.11.2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено Договір оренди квартири, згідно умов якого ОСОБА_5 (Орендодавець), в особі представника передав, а ОСОБА_4 (Орендар) прийняла в тимчасове оплатне користування належну Орендодавцю на праві власності 1/2 частину квартири за номером 1 у будинку за номером АДРЕСА_1. Квартира здається в оренду строком по 10.09.2010 року, з правом суборенди (а.с. 7).

01.09.2008 року між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ «Алекс-Буд» (Орендар), в особі директора Наконечного О.В. було укладено Договір оренди майна № 01/10/ОР, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 8-12, 13, 14).

12.10.2012 року між ФОП ОСОБА_4 (Первісний кредитор) та ОСОБА_3 (Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги (а.с. 15-16).

Згідно п. 1 зазначеного Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов'язань і стає кредитором за зобов'язаннями за Договором оренди майна № 01/Ю/ОР від 01 вересня 2008 року (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд», код ЄДРПОУ 32383481, що зареєстроване за адресою: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, оф. 1. Контактний телефон: 044 428 78 87 (далі - Боржник).

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором на користь Нового кредитора, в тому числі але не виключно: сплату неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 повідомила ТОВ «Алекс-буд» про укладення Договору відступлення права вимоги та про необхідність здійснення всіх подальших виплат в рахунок погашення боргу на користь ОСОБА_3, що підтверджується наданою суду Заявою від 17.10.2012 року, яка отримана секретарем ТОВ «Алекс-буд» 23.10.2012 року (а.с. 19).

Статті 512, 513, 514 ЦК України визначають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що по Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року, укладеному між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Алекс-Буд», дійсно 12.10.2012 року відбулася заміна кредитора з ФОП ОСОБА_4 на ОСОБА_3

Судом встановлено, що відносини, які виникли між сторонами регулюються Главою 58 ЦК України та ст.ст. 16, 509, 512, 514, 526, 610, 611 ЦК України.

Так частина перша статті 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Зі змісту статей 760-762 ЦК України вбачається, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалося вище, 01.09.2008 року між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ «Алекс-Буд» (Орендар), в особі директора Наконечного О.В. було укладено Договір оренди майна № 01/10/ОР, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 4 зазначеного Договору оренди, орендар зокрема зобов»язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, що передбачені цим договором.

Згідно п. 3 Договору оренди, розмір місячної орендної плати за повний календарний місяць користування орендованим приміщенням та майном за базовий місцяь складає 27 300, 00 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за попередній місяць. Орендна плата сплачується з моменту передачі Орендарю майна згідно Акту прийому-передачі. Орендна плата за перший (відповідно до кількості днів користування приміщення в календарному місяці) і останній місяць оренди сплачується у день підписання Акту приймання-передачі. Наступні орендні платежі здійснюються не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного законодавства України та умов Договору оренди, порушив свої зобов»язання, а саме з 05.02.2009 року припинив вносити орендну плату за користування майном.

Згдіно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ст. 4, 6 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони відступили від положень ст. 782 ЦК України і визначили в п. 9.4 Договору оренди, що Договір може бути розірваний на вимогу Орендодавця у випадку невнесення Орендарем орендної плати протягом одного місяця з дати платежу, вказаної в п. 3.4. Договору. У такому випадку Орендодавець письмово попереджає Орендаря про розірвання Договору за 30 календарних днів.

Судом встановлено, що дане відступлення не заборонене ст. 782 ЦК України як і не випливає зазначена заборона із суті відносин які склалися між сторонами, а тому суд приходить до висновку, що в питаннях розірвання Договору у зв'язку з простроченням сплати орендної плати Орендарем, сторони повинні керуватися умовами укладеного між ними Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2012 року ФОП ОСОБА_4 на адресу ТОВ «Алекс Буд» було направлено Повідомлення про розірвання Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року, яке отримано 23.10.2012 року секретарем ТОВ «Алекс Буд» (а.с. 20).

Позивач звертаючись з позовом до суду та визначаючи ціну позову посилається на те, що зазначений Договір оренди є розірваним з моменту отримання відповідачем повідомлення про його розірвання 23.10.2012 року, відповідно до вимог ст. 782 ЦК України. Однак з даними твердженнями суд погодитись не може, оскільки як вже зазначалося вище судом встановлено, що в питаннях розірвання Договору у зв'язку з простроченням сплати орендної плати Орендарем, сторони повинні керуватися умовами укладеного між ними Договору, зокрема п. 9.4, а тому суд приходить до висновку, що Договір оренди № 01/10/ОР від 01.09.2008 року є розірваним з 23.11.2012 року, відповідно до зазначеного пункту Договору, який є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до вимог ст. 526, 629 ЦК України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у зв'язку з неповерненням відповідачем предмету Договору оренди, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року, останнього було примусово виселено з приміщення АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2607/14179/12 виданого Подільським районним судом м. Києва про виселення ТОВ «Алекс Буд» з приміщення АДРЕСА_1 (а.с. 54).

Судом встановлено, що ТОВ «Алекс Буд» було звільнено приміщення лише 25 липня 2013 року у зв'язку з примусовим виконанням вищезазначеного виконавчого листа № 2607/14179/12 виданого судом на підставі рішення суду від 11.02.2013 року, що підтверджується наданим суду Актом прийому-передачі майна до Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року, який був складений та підписаний 25.07.2013 року представником Орендодавця та представником ТОВ «Алекс Буд» (а.с. 55, 56, 57-58).

Як вже зазначалося вище, стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що судом встановлено, факт прострочення фактичного повернення відповідачем об'єкта оренди Орендодавцю, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог позивача про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за зазначене прострочення, однак вони підлягають задоволенню частково, а саме з врахуванням того, що судом встановлено факт розірвання Договору 23.11.2012 року, а не 23.10.2012 року, як то зазначає позивач і здійснює від даної дати нарахування неустойки.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, знайшли своє часткове доведення в судовому засіданні, а саме в частині та з підстав зазначених вище, а тому підлягають задоволенню частково в розмірі 580 570, 63 грн.

Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову позивача, а останній звільнений від сплати судового збору, з відповідача в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3441, 00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 512, 514, 526, 610, 611, 761, 762, 782, 785, 795 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд», код ЄДРПОУ: 32383481 на користь ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, суму неустойки по Договору оренди майна № 01/10/ОР від 01.09.2008 року в розмірі 580 570, 63 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Буд», код ЄДРПОУ: 32383481 на користь держави судовий збір в розмірі 3441, 00 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. С. Декаленко