Ухвала суду № 38359760, 14.04.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/331/13-ц Провадження № 22-ц/772/760/2014Головуючий в суді першої інстанції:Пороховий Г. І.Категорія: 20Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. м. Вінниця колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої судді: Марчук В.С.,

Суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Липовецької райдержадміністрації Вінницької області та приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_8, -

ВСТАНОВИЛА:

15.02.2013 року позивачі звернулися в суд з даним позовом. Позовні вимоги мотивували тим, що 7 березня 2012 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_2. Зазначена нерухомість належала на праві приватної власності продавцю - ОСОБА_11

На час продажу вказаного будинку у ньому, крім власника, понад десять останніх років проживали інші члени її сім`ї, позивачі по справі: син ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та їхніми неповнолітніми дітьми, тому даний договір є недійсним, оскільки ним порушено права та законні інтереси зазначених осіб, зокрема неповнолітніх дітей.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2013 року у задоволенні заявленого позову відмовлено, виходячи з недоведеності обставин, на які посилалися позивачі.

Не погодившись з рішенням суду, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку, як не законне та необґрунтоване, оскільки судом неповно з`ясовано обставини справи; не доведено обставини, які мають значення для справи, що призвело до не відповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у позові, суд виходив з тих обставин, що 7 березня 2012 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_2.

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_9 (а/с7 т.1).

Зазначена нерухомість належала на праві приватної власності продавцю - ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а/с 81,185 т.1).

При цьому судом було встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхні діти у будинку ОСОБА_11 до її смерті, а отже і на час продажу будинку не проживали, тим самим не були членами її сім`ї; що при укладенні договору було додержано всіх вимог, зазначених у ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України і, виходячи з встановлених обставин, суд відмовив у задоволенні позову.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, доводи позивачів, що вони понад останніх десять років проживали разом з ОСОБА_11 однією сім`єю; що ОСОБА_2, будучи сином ОСОБА_11, проживав разом з нею, а у 2002 році за згодою власника будинку вселив у будинок ОСОБА_3; що у період проживання у будинку матері, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилося четверо дітей: у ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, які з народження проживають у цьому будинку; що позивачі вели з померлою ОСОБА_11 спільне господарство, повністю спростовуються.

Так, акт мешканців будинку від 23.11.2012 року про те, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та своїми дітьми з 2001 року проживали АДРЕСА_2 (а/с8 т.1), спростовується довідкою Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області №02-20/95 від 10.06.2013 року, у якій зазначено, що син померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_11 - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її діти у будинку АДРЕСА_2 не зареєстровані. Місце реєстрації ОСОБА_2 невідоме, а ОСОБА_3 та її діти зареєстровані в АДРЕСА_2 у будинку, який належить матері - ОСОБА_12

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її діти у будинку померлої проживають орієнтовно з кінця квітня 2012 року (а/с185 т.1).

Ще вказаний акт та твердження позивачів, що вони проживали з ОСОБА_11 однією сім`єю, спростовуються Постановою Липовецького районного суду від 12 жовтня 2010 року на а/с 39 т.1, у якій зазначене місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 12.10.2010 року АДРЕСА_3; Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 15.02.2008 року на а/с 40, у якій вказано, що станом на 23 серпня 2007 року ОСОБА_3, її співмешканець ОСОБА_2 та їхні діти, жили за адресою: АДРЕСА_3.

При цьому слід наголосити увагу на тому, що неповнолітні діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, не є дітьми ОСОБА_2, виходячи з норм Сімейного Кодексу України, оскільки батько у дітей записаний відповідно до ст.135 СК України (а/с24-27).

Спростовуються зазначені обставини також довідкою завідувача Козинецької АЗПСМ Гнатюк Л.М. на а/с 137 т.1 про те, що неповнолітні діти ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, з моменту народження проживали за адресою: АДРЕСА_1 і там проводився медичний патронаж дітей.

Зазначені докази також спростовують покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про те, що останні 10 років ОСОБА_2, ОСОБА_3 і неповнолітні діти проживали з покійною ОСОБА_11

Відповідно до норми ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд, тому покійна ОСОБА_11 правомірно продала належний їй будинок.

У ч.1 ст.215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Жодну з підстав, зазначених у ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, позивачі не спростовують щодо договору купівлі-продажу будинку, а наведена ними підстава відсутні у зазначеній нормі права, крім того, вона не доведена.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують тому рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Щодо посилання на висновок експерта по питанню належності підпису ОСОБА_11 у договорі купівлі-продажу, то воно безпредметне, оскільки така підстава позову не заявлялася відповідно до норми ч.2 ст. 31 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук