Постанова № 38359300, 24.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2014 року № 826/2625/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1)

до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства

внутрішніх справ України (далі - відповідач, Дніпровське РУ ГУ МВС України

в м.Києві)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві, в якому просить:

- визнати протиправним рішення відповідача щодо видачі за його заявами висновків: 1) від 11 вересня 2013 року ЖЕО № 37414 від 04 вересня 2013 року,

2) від 27 вересня 2013 року ЖЕО № 40819 від 23 вересня 2013 року;

- зобов'язати відповідача видати довідку про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи для подання документів до територіального відділення центрального органу виконавчої влади з метою оформлення паспорта громадянина України замість викраденого (втраченого).

Позов вмотивовано тим, що на неодноразові звернення позивача відповідач не видав йому довідку про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи для подання документів до територіального відділення центрального органу виконавчої влади з метою оформлення паспорта громадянина України замість викраденого (втраченого).

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, просив розглядати її без свого представника. Пояснень стосовно заявлених позивачем вимог до суду не надав.

Заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

22 серпня 2013 року позивач, перебуваючи в приміщенні торговельно-розважального комплексу "Комод" за адресою: м.Київ, вул.Луначарського, 4 виявив відсутність свого паспорта, у зв'язку з чим звернувся до ГУ МВС України в м.Києві із заявою від 23 серпня 2013 року, у якій повідомивши про вказану обставину, просив поінформувати про порядок подальших дій його та ГУ МВС України в м.Києві. Вказану заяву ГУ МВС України в м.Києві направило для розгляду до Дніпровського РВ ГУ МВС України в м.Києві, тобто за місцем проживання ОСОБА_1

Окрім цієї заяви позивач надіслав на адресу відповідача й іншу заяву аналогічного змісту.

За результатами розгляду заяв ОСОБА_1, отриманих 04 та 23 вересня 2013 року, Дніпровським РУ ГУ МВС України в м.Києві складено висновки відповідно від 11 та 27 вересня 2013 року, якими встановлено, що 22 серпня 2013 року позивач, який знаходився в м.Києві, по вул.Луначарського, 4 з власної необережності виявив відсутність документів на власне ім'я, а саме свого паспорта. За яких обставин це відбулося пояснити не може. Протиправних дій стосовно ОСОБА_1 вчинено не було, він звернувся за допомогою щодо відновлення документів. У ході перевірки в бесіді з громадянами, які проводять вільний час та проживають по вулиці Луначарського, 4 з'ясовано, що вони документи ОСОБА_1 не знаходили. У зав'язку з цим та ураховуючи, що ОСОБА_1 звернувся стосовно відновлення документів перевірку заяв закінчено.

Листом від "___вересня 2013 року" № СО 37414 Дніпровське РУ ГУ МВС України в м.Києві повідомило позивача про проведення перевірки за його заявою про відсутність паспорта, зазначивши про можливість отримання копії висновку за результатами проведення цієї перевірки в кабінеті № 221 та роз'яснивши необхідність звернення до відповідних органів з метою відновлення втраченого документа.

Аналізуючи зміст вимог позивача про визнання протиправними рішень відповідача щодо видачі висновків від 11 вересня 2013 року ЖЕО № 37414 від 04 вересня 2013 року та від 27 вересня 2013 року ЖЕО № 40819 від 23 вересня 2013 року, суд приходить до висновку, що фактично позивачем оскаржуються дії відповідача стосовно складення цих висновків.

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача про протиправність таких дій, виходячи із наступного.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

На виконання вимог Закону України "Про звернення громадян" наказом МВС України від 10 жовтня 2004 року № 1177 затверджено Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (далі - Положення).

Указаним Положенням встановлено єдиний для органів внутрішніх справ України, внутрішніх військ МВС України, навчальних закладів МВС України, установ, організацій і підприємств системи МВС України (далі - органи внутрішніх справ) порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

За змістом пункту 1.6 Положення "заява" - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно з приписами пункту 2.1 Положення письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції органів внутрішніх справ та призначення за ними конкретного виконавця.

Якщо у зверненні, що надійшло до органу внутрішніх справ, поряд з питаннями, які порушує громадянин, міститься інформація про кримінальні правопорушення, що вчинені або готуються, воно підлягає обов'язковій реєстрації у черговій частині органу внутрішніх справ та розгляду відповідно до вимог наказу МВС України від 19 листопада 2012 року №1050 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії". Про результати розгляду таких звернень виконавці інформують підрозділ документального забезпечення органу внутрішніх справ.

За результатами розгляду звернення громадянина на його адресу надсилається відповідь за підписом посадової особи органу внутрішніх справ, за резолюцією якої розглядалися викладені у зверненні відомості чи факти, а в разі її відсутності - посадової особи відповідно до розподілу функціональних обов'язків (пункт 3.8 Положення)

Крім того, згідно з пунктом 4.3 Положення за результатами перевірки звернення складається мотивований висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 від 22 серпня 2013 року вбачається, що за своєю суттю воно є заявою про виявлення ним відсутності паспорта та висловлення прохання повідомити його про дії, які необхідно у зв'язку з цим вчиняти. Відтак, стосовно розгляду цієї заяви підлягає застосуванню Закон України "Про звернення громадян" та вищевказане Положення.

Оскільки згаданим Положенням передбачено складення мотивованого висновку про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів, то оскаржувані дії відповідача щодо складення/видачі за його заявами висновків від 11 вересня 2013 року ЖЕО № 37414 від 04 вересня 2013 року та від 27 вересня 2013 року ЖЕО № 40819 від 23 вересня 2013 року є правомірними. З огляду на викладене вимога позивача про визнання цих дій протиправними задоволенню не підлягає.

Самі висновки позивачем не оскаржуються тому суд не оцінює їх змісту.

Водночас необхідно зазначити, що при зверненні до суду з вищевказаною позовною вимогою позивачем не зазначено, які саме гарантовані законом його права та інтереси порушені оскаржуваними діями відповідача, за захистом яких він звернувся до суду. Відсутність доказів порушення таких прав та інтересів позивача виключає можливість задоволення судом його вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі вищевказаних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, отримавши від Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві згадані висновки, позивач звернувся до нього із заявами від 17 жовтня 2013 року № 1 та 18 листопада 2013 року № 1 про видачу довідки про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення відсутності у нього документів.

У відповідь на ці звернення Дніпровське РУ ГУ МВС України в м.Києві листами від 11 грудня 2013 року № 18/14-4150 та № 18/14-4374 повідомило ОСОБА_1 про завершення перевірки за його зверненнями про виявлення відсутності паспорта, за результатами якої складено висновок, отримати який можна в кабінеті № 221, та з метою відновлення документів рекомендувало звернутись до відповідної установи за місцем їх отримання.

Листом від 13 лютого 2014 року № 48/Ш-266 відповідач повідомив позивача про внесення його заяви від 22 серпня 2013 року про виявлення відсутності паспорта до Єдиного обліку Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві за № Ш-266 від 24 січня 2014 року. За результатами розгляду згаданої заяви кримінального правопорушення не виявлено. Підстав для внесення відомостей за цією заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має. Також в листі зазначено, що згідно зі статтями 303 та 304 КПК України рішення, дії, бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Зміст цього листа дає підстави суду прийти до висновку, що відповідне процесуальне рішення згідно з КПК України за заявами ОСОБА_1 стосовно виявлення відсутності у нього документів відповідачем не приймалось, тому йому обґрунтовано не надано довідку про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи.

З огляду на вищевикладене відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати вищевказану довідку про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи для подання документів до територіального відділення центрального органу виконавчої влади з метою оформлення паспорта громадянина України замість викраденого (втраченого).

Разом з тим, необхідно зазначити, що в обґрунтування своєї вимоги про зобов'язання відповідача видати йому довідку про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи для подання документів до територіального відділення центрального органу виконавчої влади з метою оформлення паспорта громадянина України замість викраденого (втраченого) позивач посилається на наказ МВС України від 15 червня 2006 року № 600, яким затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, пунктом 21 якого визначено, що для оформлення паспорта замість утраченого або викраденого, поміж іншого, необхідно подати довідку про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням особи до органу внутрішніх справ про викрадення паспорта.

Однак, таке посилання є некоректним з огляду на те, що згідно з наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" з 27 липня 2012 року наказ МВС України від 15 червня 2006 року № 600 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" втратив чинність.

Натомість пунктом 6.1 Порядку, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, чинного на час виникнення спірних правовідносин, не містить вимог стосовно подання для оформлення паспорта замість утраченого або викраденого вищезгаданої довідки, оскільки передбачає можливість подання копії постанови про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи за заявою особи до органів внутрішніх справ про викрадення паспорта (за наявності).

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.О. Власенкова