донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.04.2014 справа №905/5137/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,
за участю представників сторін: від позивача:Ребенкова Я.Ю. довіреність від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від13.03.2014р.по справі№ 905/5137/13 (суддя: Мельниченко Ю.С.),за позовомМаріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, м. Маріуполь Донецька областьдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь Донецька областьпрозобов'язання виконати певні дії.
В С Т А Н О В И В:
Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих, (далі - «Позивач») звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» (далі - «Відповідач») про зобов'язання вилучити із найменування Відповідача словосполучення «Азов-Реле» шляхом внесення змін до установчих документів, заборону використання в будь-яких формах словосполучення «Азов-Реле» в найменуванні юридичної особи, в печатці, штампах, у фірмових бланках та зобов'язання здійснити в газеті «Голос України» публікацію про зміну найменування.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.03.2014 року у справі № 905/5137/13 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи, а наслідком є невірно зроблені висновки. Зокрема, скаржник стверджує, що позивач укладаючи з відповідачем дилерський договір № ТД-1 від 07.10.2011р. усвідомлював тотожність назв підприємств та не висловлював ніяких застережень, а навпаки надав відповідачу можливість виступати офіційним представником при реалізації вироблених гальмівних котушок.
Сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце слухання справи.
Позивач надіслав відзив, у якому звернувся до суду з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав заяву з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку з находженням директора підприємства у відряджені. У підтвердження викладених обставин надав наказ №1 від 18.04.2014р.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні наведеного клопотання, враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а перегляд справи в апеляційному порядку здійснюється за наявними в матеріалах справи доказами, з урахуванням приписів статті 101 ГПК України.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального права та процесуального права; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих - є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів 23.10.1997р. № 354 (ідентифікаційний код 05539714, юридична адреса 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сєрова, буд. 1-А).
Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих, згідно п. 1.1 статуту, створено засновником в особі Центрального правління Українського товариства глухих згідно прийнятою ним постановою від 20.05.1997р. за № 70, у зв'язку з перереєстрацією Маріупольського учбово-виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, зареєстрованого виконкомом Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Маріуполя від 08.07.1992р. за № 214/2. Підприємство є правонаступником Маріупольського учбово-виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 711965 від 17.06.2013р., виданої Управлінням статистики у м. Маріуполі, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є:
· 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування;
· 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
· 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
· 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» - є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів 20.10.2010р. (ідентифікаційний код 37303531, юридична адреса 87547, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 136, кв. 14).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АВ №113400, виданого Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, видами діяльності відповідача є:
· 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
· 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів;
· 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування;
· 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
· 25.62 Механічне оброблення металевих виробів;
· 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування;
· 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
07.10.2011р. між Маріупольським виробничим підприємством «Азовреле» Українського товариства глухих (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» (дилер) було укладено дилерський договір № ТД-1 (далі - «Дилерський договір»).
Предмет Дилерського договору передбачає, що підприємство доручає, а дилер приймає на себе зобов'язання на строк дії договору право представляти інтереси підприємства в господарських правовідносинах та при реалізації тормозних котушок ТКП ТУ У 31.6-05539714-006-2002.
За п. 7.1 Дилерського договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. Сторони погодили, що договір автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не зазначить про його розірвання не менше, ніж за місяць до дати закінчення строку дії даного договору (п. 7.2 договору).
Усі зміни та доповнення до Дилерського договору дійсні, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими на то представниками обох сторін (п.7.3 договору).
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що незважаючи на фактичне припинення господарсько-правових відносин між сторонами за Дилерським договором Відповідач продовжує поставляти продукцію на металургійні підприємства, з посиланням на марку продукції, виробленої позивачем та не припиняє позиціонувати себе торговим представником Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих. А отже, посилається на неправомірне використання відповідачем комерційного найменування "Азов-Реле", яке є частиною повної та скороченої назви позивача, що може ввести в оману споживачів щодо справжньої діяльності підприємства та завдати шкоду діловій репутації позивача.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу («ГК») України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
За статтею 155 ГК України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визначається, зокрема, комерційне (фірмове) найменування.
Стаття 159 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я.
Відомості про комерційне найменування суб'єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.
Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
У разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.
Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.
Стаття 90 Цивільного кодексу («ЦК»)України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.
Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією - є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
За приписами статті 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією «Про охорону промислової власності» від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Стаття 8 Паризької конвенції «Про охорону промислової власності», від 20 березня 1883 року, зазначає, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Частиною 1 ст. 490 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 490 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідної частини.
Статтею 489 ЦК України встановлено, що правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
При цьому, статтею 489 ЦК України для комерційного (фірмового) найменування не встановлено будь-яких додаткових вимог щодо його складу, окрім тих, що випливають безпосередньо із цього терміну. Комерційним (фірмовим) найменуванням може бути індивідуалізуюче (розрізняльне) позначення, яке фактично використовується юридичною особою у комерційній (господарській) діяльності для вирізнення свого підприємства з-поміж інших осіб.
З висновку експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 929 від 24.01.2014р., проведення якої було призначено судом, вбачається, що:
ь комерційні (фірмове) найменування Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, м. Маріуполь Донецька область та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь Донецька область мають схожість між собою настільки, що їх можна сплутати;
ь найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» не є оманливим, але у розрізняльній частині свого комерційного (фірмового) найменування містить словосполучення «Азов-Реле», використання якого може призвести до змішування з діяльністю Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, що в свою чергу, може ввести в оману споживачів відносно товарів, які виробляються і реалізуються Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» українського товариства глухих.
Окрім того, у висновку експерта зазначено, що з огляду на фонетичну та семантичну тотожність розрізняльної частини (назви) комерційних (фірмових) найменувань, її графічну схожість та однорідність діяльності у виготовленні, реалізації товарів та здійсненні послуг в частині діяльності (згідно КВЕД - 27.90) «Виробництво іншого електричного устаткування», судовий експерт дійшов висновку, що комерційні (фірмові найменування) "Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих» та «Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» мають схожість між собою настільки, що їх можна сплутати.
Комерційне (фірмове) найменування Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих має більш ранню дату пріоритету і позначення - словосполучення «Азовреле», яке входить до складу розрізняльної частини комерційного (фірмового) найменування, та яке було заявлено Маріупольським виробничим підприємством «Азовреле» українського товариства глухих на початку своєї діяльності (дата реєстрації 08.07.1992р.), основною з яких є виробництво електротехнічних виробів виробничо-технічного призначення; а також з огляду на те, що комерційне (фірмове) найменування «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» містить у складі своєї розрізняльної частини словосполучення «Азов-Реле»; реєстрація цього підприємства була здійснена 20.10.2010р., тобто пізніше, ніж у позивача; до видів діяльності підприємства також включено вид, за яким здійснюється основний вид діяльності позивача.
За таких обставин судова колегія вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань допускається за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують та послуг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг).
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь Донецька область - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2014 року у справі № 905/5137/13 - залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О.Радіонова
Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС
Судове рішення № 38358927, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 23.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/5137/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: