Рішення № 38358907, 22.04.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 квітня 2014 року Справа № 913/562/14

Провадження №10/913/562/14

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит",

м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 20 015 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивач - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 51328151 (вагон №56963325) маси вантажу у розмірі 20 015 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

21.08.2013 зі станції Фащівка Донецької залізниці ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" здійснило відправлення вагону №56963325 з вантажем Антрацит навалом згідно накладної № 51328151 (а.с. 9) на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

Провізна плата за вказаний вагон - 4003 грн. Маса вантажу визначена відправником шляхом зважування на 150 тонних вагонних вагах. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджено посадовою особою відправника.

При прибутті вагону на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом зважування на 150 т вагових вагах та складено комерційний акт АА № 047808/16 від 25.08.2013 (а.с. 8). Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по даному вагону не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить – брутто - не зазначено, тара – 22000 кг, нетто – 69000 кг, фактично виявилось –брутто – 88700 кг, тара – 22000 кг, нетто – 66700 кг, що менше проти відомостей зазначених у накладній на 2300 кг.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов від 17.03.2014 №998 та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ТОВ "ДТЕК "Ровенькиантрацит" відвантажило, а залізниця прийняла до перевезення вугілля. При прийнятті Донецькою залізницею до перевезення вагонів претензій від перевізника не було. Вагони було прийнято до перевезення без зауважень. На станції Дебальцево та на інших попутних станціях при проходженні пунктів комерційного огляду ніяких відхилень від зазначеної маси в накладній не виявлено, представники відправника для проведення спільного зважування не викликались. Від вантажоодержувача, зазначеного в провізних документах на адресу вантажовідправника жодних претензій щодо недостачі не надходило, зобов‘язання сторін виконані належним чином та в повному обсязі, взаєморозрахунки проведені повністю, що підтверджується Актом приймання-передачі вугільної продукції від 22.08.2013.

Відповідач подав клопотання від 31.03.2014 №393 про зменшення розміру штрафу до рівня провізної плати у зв‘язку з тим, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантраци" перебуває у дуже складному фінансовому становищі. Збитки відповідача за 12 місяців 2013 року складають 1345573 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати підприємства та балансом підприємства.

Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 52 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 4003 грн. х 5 = 20015 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 20 015 грн.

Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, при вирішенні клопотання про зменшення розміру штрафу судом враховується наступне: Відповідач допустив неправильне зазначення маси вантажу, але дане порушення не створювало загрози безпеки руху, та не спричинило будь – які збитки залізниці. Судом також враховується майновий стан Відповідача. Збитки відповідача за 12 місяців 2013 року складають 1345573 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати підприємства та балансом підприємства. Отже, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу.

Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Визначення конкретного розміру, до якого зменшується штраф, є оціночним.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи, в даному випадку суд зменшує розмір штрафу до однієї провізної плати.

Отже, позов є обґрунтованим в повному обсязі, але в зв’язку із зменшенням судом розміру штрафних санкцій, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 4003 грн. 00 коп., що становить одна провізна плата, в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані повністю, а розмір штрафу зменшено судом.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 37713861 на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 4003 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1827 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 24.04.2014.

Суддя Т.М.Мінська