Рішення № 38358249, 10.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1367/14 10.04.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1простягнення 39 425,85 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Чубук Е.А. - представник від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 39 425,85 грн., в тому числі суми основного боргу у розмірі 16 266,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 163,07 грн., 3 % річних у розмірі 79,53 грн., пеню у розмірі 344,65 грн., неустойку у розмірі 22 572,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 74/26 від 29.04.2013 в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 39 425,85 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 163,07 грн., 3 % річних у розмірі 79,53 грн., пеню у розмірі 344,65 грн., а також просить стягнути неустойку у розмірі 22 572,40 грн. за несвоєчасне повернення приміщення з оренди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/1386/14 та призначено розгляд справи на 20.02.2014.

Судове засідання, призначене на 20.02.2014, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 розгляд справи призначено на 06.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору у справі № 910/1367/14 та відкладено розгляд справи на 10.04.2014.

В судове засідання, призначене на 10.04.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не подав.

Відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи від 06.03.2014, підписаною повноважним представником відповідача.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Київський радіозавод» (балансоутримувач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна № 74/26 (надалі - Договір), за змістом якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування в корпусі № 10 за інв. № 400010, нежитлові приміщення, загальною площею 76,7 кв.м, обладнання та інвентар, згідно переліку орендованого майна від 29.04.2013, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, що знаходяться на балансі АТ «Київський радіозавод». Орендоване майно передається в оренду з метою використання для організації кафе.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі об'єкту оренди.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято у користування відповідний об'єкт оренди.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Умовами Договору (п.п. 3.1 - 3.3) встановлено, що з 01.05.2013 по 01.07.2013 ціна оренди 1 кв.м площі нежитлових приміщень обладнання та інвентаря, становить 105,00 грн. (в т.ч. ПДВ), з 01.05.2013 по 01.07.2013 загальний розмір орендної плати за нежитлові приміщення, обладнання та інвентаря без урахування індексу інфляції, становить 8 053,50 грн. за місяць. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції (з моменту підписання акту приймання-передачі). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Згідно з п. 3.7 Договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати за перший місяць оренди. Сплата авансової суми проводиться протягом 3 днів з моменту підписання акту приймання-передачі. Подальша оплата здійснюється у вигляді авансу не менше ніж орендна плата за один місяць та сплачується до 28 числа місяця, що передує оренді.

Відповідно до п.п. 3.8 - 3.9 Договору з 01.05.2013 по 01.07.2013 орендар перераховує 70% від орендної плати, що складає 5 637,45 грн. (в т.ч. ПДВ) на розрахунковий рахунок АТ «Київський радіозавод» (балансоутримувач). З 01.05.2013 по 01.07.2013 орендар перераховує 30% від орендної плати, що складає 2 416,05 грн. (в т.ч. ПДВ) на розрахунковий рахунок Відособлений госпрозрахунковий структурний підрозділ Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» Виробничо-торгівельний комбінат «Візит».

В подальшому, Додатком № 1 від 03.06.2013 до Договору сторони погодили в розділі 3 п. 3.1 та п. 3.1.1 з 01.07.2013 викласти в наступній редакції: «3.1 З 01.07.2013 ціна оренди 1 кв.м площі нежитлових приміщень (загальною площею 76,7 кв.м), обладнання та інвентарю, становить 105,00 грн. (в т.ч. ПДВ); 3.1.1 З 01.07.2013 загальний розмір орендної плати нежитлових приміщень (загальною площею 76,7 кв.м) обладнання та інвентарю без урахування індексу інфляції, становить 8 053,50 грн. (в т.ч. ПДВ) за місяць».

Також наведеним додатком сторони вирішили в розділі 3 п. 3.8 та п. 3.9 з 01.07.2013 викласти в наступній редакції: « 3.8 З 01.07.2013 орендар перераховує 70% від орендної плати, що складає 5 637,45 грн. (в т.ч. ПДВ) за місяць на розрахунковий рахунок АТ «Київський радіозавод» (балансоутримувач); 3.9 З 01.07.2013 орендар перераховує 30% від орендної плати, що складає 2 416,05 грн. (в т.ч. ПДВ) за місяць на розрахунковий рахунок Відособлений госпрозрахунковий підрозділ Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» Виробничо-торгівельний комбінат «Візит».

Пунктом 5.2 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свого обов'язку зі сплати орендної плати належним чином виконано не було, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість за період з жовтня по листопад 2013 року у розмірі 11 286,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач факту наявності вказаної заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 11 286,20 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 4 980,00 грн., то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Зазначена сума була донарахована за результатами проведення перевірки Дарницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (подання від 06.11.2013) у зв'язку зі встановленими в ході перевірки розбіжностями щодо фактичної площі приміщення, яке орендувалося відповідачем, та тією площею, яка зазначена в Договорі.

Оскільки будь-яких змін у зв'язку з вищевикладеними обставинами сторони до Договору не вносили, підстави для стягнення вказаних коштів на підставі Договору відсутні.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір діє 12 місяців з 01.05.2013 по 30.04.2014.

За змістом ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

При цьому, в п. 10.4 Договору сторони погодили, що Договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, систематично (більше двох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим Договором, а також по договорам відшкодування витрат орендодавця на утримання об'єкту оренди та надання комунальних послуг орендарю.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині здійснення розрахунків з орендної плати, позивач звернувся до відповідача з листом від 22.11.2013 № 774/368, в якому повідомив про відмову від Договору у разі непогашення заборгованості до 30.11.2013, визначивши дату розірвання Договору - 01.12.2013, а також вимагав повернути приміщення у встановленому Договором порядку.

Вказаний лист було отримано відповідачем 29.11.2013, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0209906727753 від 22.11.2013.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору та порушення термінів оплати платежів за Договором (факт чого встановлено судом), з огляду на визначену в повідомленні про відмову від договору дату розірвання, укладений між сторонами Договір № 74/26 від 29.04.2013 є розірваним з 01.12.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Умовами Договору (п. 2.3) сторони погодили, що у випадку розірвання договору оренди, закінчення терміну його дії та відмовою від його продовження, орендар зобов'язаний у триденний строк передати орендодавцю об'єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу об'єкту оренди, згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди. Об'єкт оренди вважається повернутим з орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. При цьому, у відповідності до п. 2.4 Договору, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні Договору.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.3 Договору, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу об'єкт оренди до 03.12.2013 включно.

Водночас, доказів повернення приміщення у встановленому Договором порядку (за актом приймання-передачі) відповідачем не надано.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на те, що укладений між сторонами Договір було розірвано з 01.12.2013, а обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у встановленому порядку (за актом приймання-передачі, як того вимагають положення п. 2.3 Договору) відповідачем виконано не було, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном є правомірними.

Однак, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми неустойки, оскільки, за змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України орендар має право вимагати сплати неустойки за час прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення суму неустойки за грудень 2013 року та січень 2014 року. Однак, враховуючи, що строк виконання відповідачем обов'язку з повернення приміщення закінчився лише 03.12.2014, то нарахування неустойки за період з 01.12.2013 по 03.12.2013 є безпідставним у зв'язку з відсутністю з боку відповідача прострочення виконання зобов'язання у вказаному періоді.

Відтак, за здійсненим судом перерахунком, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 21 480,19 грн. за період з 04.12.2013 по 31.01.2014.

За прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 163,07 грн., 3 % річних у розмірі 79,53 грн. та пені у розмірі 344,65 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по сплаті орендної плати належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Проте, обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем не подано. На підставі доданого до позовної заяви розрахунку неможливо встановити порядок нарахування позивачем відповідних сум та здійснити перерахунок сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат на предмет їх відповідності положенням законодавства (в тому числі щодо пені - положенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). В наведеному розрахунку відповідачем відображено нарахування сум пені, 3% річних, інфляційних втрат на всю суму основної заборгованості, однак, при цьому, відповідачем не враховано, що строки виконання зобов'язань по орендній платі за відповідні місяці оренди є різними.

У зв'язку з наведеним, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати у розмірі 11 286,20 грн. та неустойка на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у розмірі 21 480,19 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код 30722314) заборгованість у розмірі 11 286 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 20 коп., неустойку у розмірі 21 480 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 1 518 (одна тисяча п'ятсот вісімнадцять) грн. 42 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.04.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова