Ухвала суду № 38357977, 27.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2014 р. м. Київ К/9991/42605/11

№ К/9991/42605/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 31.03.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011

у справі № 11/88/09-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Завод малогабаритних трансформаторів»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Ленінському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 31.03.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001342303/0 від 12.05.2008.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за квітень, липень, серпень та жовтень 2007 року бюджетного відшкодування на 122221,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2008 № 0001342303/0, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10.01.2009 № 573/23/13604900, про порушення норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит у квітні, липні, серпні, жовтні 2007 на загальну суму 122221,00 грн. по господарських операціях з придбання у ТОВ «Торгзам» маркетингових послуг.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (принципал) та ТОВ «Торгзам» (агент) 22.02.2007 укладено агентську угоду, згідно умов якої принципал доручив, а агент прийняв на себе зобов'язання надавати маркетингові послуги принципалу на території України (пошук партнерів та надання інших послуг, які сприяють укладенню договорів та інших угод між принципалом та необхідними партнерами). За наслідками виконання угоди ТОВ «Торгзам» виписав позивачу податкові накладні, ПДВ у вартості яких позивач включив до складу податкового кредиту та у подальшому до бюджетного відшкодування за квітень, липень, серпень та жовтень 2007 року. Виконання вказаної угоди підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, актами виконаних робіт, банківськими виписками, контрактом позивача з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» від 23.02.2007 на поставку трансформаторів, товарно-транспортних накладних на транспортування трансформаторів до покупця.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених в судовому процесі вище зазначених доказів, оцінка яких судом відповідає вимогам ст. 86 КАС України, належним чином оформлених первинних документів, дійшли обґрунтованого та юридично правильного висновку, що позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані в ціні маркетингових послуг та вказані в податкових накладних, виписаних ТОВ «Торгзам», відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та задекларував до бюджетного відшкодування сплачені суми ПДВ постачальнику при розрахунку за послуги відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 цієї статті. Доводам податкового органу, що позивач мав договірні відносини з ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» у 2006 році, суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку як таким, що не є підставою для висновку,що придбання позивачем агентських послуг не відповідає економічним цілям його діяльності. До того ж, раніше діючий між позивачем та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» договір на поставку продукції також був укладений з використанням агентських послуг.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 31.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є.Блажівська М.В. Сірош