Вирок № 38357522, 03.04.2012, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1-678/11.

ПРИГОВОР

Именем Украины

03.04.2012 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючого - судді Голубкіна О.І.

при секретарі - Бойцун А.В.

за участі прокурора - Цибух Т.І.

потерпілого - ОСОБА_1

захисників - ОСОБА_2,

- ОСОБА_3,

- ОСОБА_4,

- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Марнеулі, Грузія, росіянки, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, начальника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.368, ч.2 ст.15, ч.3 ст.364 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Омська Російської Федерації, росіянина, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, 2010 року народження, працює комерційним директором ТОВ «Ауніт», проживає за адресою АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Наказом Голови Державної податкової адміністрації Україні (ДПА України) № 1329-О від 04.08.2010 року ОСОБА_6 призначено на посаду начальника державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва з присвоєнням спеціального звання радника податкової служби І рангу.

Державна податкова інспекція (ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва, відповідно до ст.ст.1,4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», належить до системи органів державної податкової служби, підпорядкована, зокрема, ДПА України, яка є центральним органом виконавчої влади.

Згідно з Положенням «Про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну інспекцію у місті з районним поділом»затвердженого наказом ДПА України №412 від 25.06.2008 р., ОСОБА_6 здійснювала керівництво податкової інспекцією, та несла персональну відповідальність за виконання покладених на цю структуру завдань і здійснення нею своїх функцій.

До основних завдань ДПІ віднесено контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів, установлених законом, для чого інспекція уповноважена проводити перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів у порядку, встановленому законом, в тому числі шляхом проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання.

До виключної компетенції начальника ДПІ, або його заступників віднесено застосування, у разі виявлення порушень, фінансових (штрафних) санкцій до платників податків, у тому числі здійснення заходів із забезпечення погашення податкового боргу, стягнення до бюджетів та державних цільових фондів сум недоїмки, пені тощо.

Маючи повноваження організаційно-розпорядчого характеру щодо вказаної діяльності, будучи, як керівник органу державної влади та управління, представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також працівником правоохоронного органу, ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, вимагала хабар в особливо великому розмірі та одержала хабар у великому розмірі, вчинивши цей злочин за наступних обставин.

10.03.2011 р. заступником начальника відділу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_8 згідно з планом -графіком проведення комплексних документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на І квартал 2011 року, розпочато проведення планової виїзної перевірки фінансово -господарської діяльності ТОВ «Альтаїр - Юг», директором якого був ОСОБА_1

22.03.2011 р. начальником ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_6 наказом № 489 продовжено проведення перевірки до 29.03.2011 р.

ОСОБА_6, будучи, в силу свого службового становища, обізнаною про хід та попередні результати перевірки, відповідно до якої сума донарахувань складала 260 000 грн., вирішила висунути директору ТОВ «Альтаїр -Юг»ОСОБА_9 протиправну вимогу про дачу їй хабара у сумі 100 000 доларів США за не нарахування штрафних санкцій.

23.03.2011 р. ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_1, та запросила його прибути до її службового кабінету.

ОСОБА_1, близько 19 години прибув до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва розташованому по вул. Гмирьова, 1\1, та зайшов до службового кабінету ОСОБА_6

ОСОБА_6 висунула ОСОБА_1 вимогу дати їй хабар у сумі 100 000 доларів США за не нарахування штрафних санкцій ТОВ «Альтаир -Юг»у сумі 260000 грн., зазначивши, що у нього є час обдумати її вимогу до 24.03.2010 р. При цьому, ОСОБА_6, створюючи умови за яких ОСОБА_1 буде вимушений дати хабар, довела до відома ОСОБА_1. що за результатами перевірки ДПІ може у судовому порядку визнати нікчемними договори поставок, укладених ТОВ «Альтаир -Юг»з іншими суб'єктами господарювання та створити штучні перешкоди у фінансово -господарській діяльності товариства.

За таких обставин, ОСОБА_1, будучи поставленим в умови, при яких будуть порушені його права та законні інтереси, бажаючи уникнути настання негативних наслідків для очолюваного ним товариства, був змушеним погодитися на дачу хабара начальнику ДПІ ОСОБА_6, помилково вважаючи, що їй необхідно передати 100 000 гривень.

ОСОБА_6, побоюючись викриття правоохоронними органами її злочинної діяльності, вирішила одержати хабар через пособника - свого знайомого ОСОБА_7

ОСОБА_6 доручила ОСОБА_7 одержати кошти від ОСОБА_1, та повідомила останнього, що йому на мобільний телефон зателефонує чоловік на ім'я ОСОБА_7, якому він повинен буде передати визначену нею суму хабара.

24.03.2010 р., ОСОБА_7, будучи обізнаним про наміри ОСОБА_6, та сприяючи їй в одержанні хабара в особливо великому розмірі, зателефонував ОСОБА_1, представившись ОСОБА_7, вказав, що він від ОСОБА_10 и запитав куди йому під'їхати. ОСОБА_1 повідомив про місце свого перебування у більярдному залі «Класік», розташованому по вул. Спаська м. Миколаєва.

Приблизно о 20 год. 10 хв. ОСОБА_7 під'їхав до зазначеного місця на автомобілі «Фольксваген Таурег»та запропонував ОСОБА_1 сісти в автомобіль. ОСОБА_1 сів на переднє пасажирське сидіння, та передав ОСОБА_7 100 000 грн. як хабар для подальшої передачи ОСОБА_6, за не нарахування ТОВ «Альтаир -Юг»штрафних санкцій у сумі 260 000 грн., не визнання у судовому порядку нікчемними договорів поставок, та на створення штучних перешкод у фінансово -господарській діяльності товариства.

Наступного дня, 25.03.2011 р. ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на одержання від ОСОБА_1 хабара у сумі 100 000 доларів США, зателефонувала йому та запросила на зустріч до свого службового кабінету.

28.03.2011 р., близько 13 години, ОСОБА_1 прибув до службового кабінету ОСОБА_6, яка повідомила, що ОСОБА_1 її неправильно зрозумів та роз'яснила, що він повинен дати їй хабар у сумі 100 000 доларів США. ОСОБА_1 заявив, що такої суми грошових коштів у нього немає, на що ОСОБА_6 запропонувала йому узгодити це питання із засновниками ТОВ «Альтаир -Юг», знайти визначену суму коштів, та передати їй.

29.03.2011 р. ОСОБА_1 прибув до кабінету ОСОБА_6, та повідомив, що зможе за декілька днів зібрати лише 100 000 грн. ОСОБА_6 погодилась зменшити суму хабара, вказавши ОСОБА_1, що у разі передачі ним 200 000 грн., сума штрафних санкцій, застосованих до підприємства за результатами перевірки ДПІ, буде викладена в акті перевірки та складатиме 91 000 грн.

05.04.2011 р. близько 17 години, ОСОБА_1 прибув до службового кабінету ОСОБА_6, де вона повідомила, що йому необхідно передати обумовлену суму грошових коштів чоловіку на ім'я ОСОБА_7.

Таким чином, ОСОБА_6 виконала усі дії, які вважала необхідними для одержання хабара від ОСОБА_1 у сумі 200 000 грн., що з урахуванням раніше одержаних нею 100 000 грн., склало б 300 000 грн., що більш ніж у п'ятсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Цього ж дня, близько 21 год. 35 хв. ОСОБА_7, виконуючи доручення ОСОБА_6 одержати від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 000 грн., сприяючи таким чином їй у одержані хабара в особливо великому розмірі, попередньо дізнавшись по телефону від ОСОБА_1 про місце його перебування, під'їхав на автомобілі «Фольксваген Туарег», державний номерний знак НОМЕР_1, до ресторану «Старгород», розташованого по вул. Спортивна, 9 у м. Миколаєві.

ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_1 сісти до нього в автомобіль, де ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_7 одержав грошові кошти у розмірі 100 000 грн. як хабар, для подальшої передачі ОСОБА_6за нарахування штрафних санкцій ТОВ «Альтаир -Юг»у сумі 91 000 грн.

ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 100 000 грн., а не 200 000 грн., як вимагала ОСОБА_6, через відсутність у нього цієї суми.

Після одержання хабара для ОСОБА_6, ОСОБА_7 був затриманий працівниками правоохоронного органу, а в ході огляду місця події автомобіля «Фольксваген Туарег»виявлено та вилучено предмет хабара 100 000 грн.

Всього за вищевказаних обставин, ОСОБА_6 у співучасті з ОСОБА_7 вимагала хабар у сумі 300 000 грн., проте з причин, які не залежали від їх волі, фактично одержала тільки 200 000 грн.

Після припинення правоохоронними органами злочинної діяльності ОСОБА_6, за результатами перевірки ТОВ «Альтаир -Юг»19.05.2011 р. ОСОБА_11 складено акт № 1652/23- 200/36142974 відповідно до якого зроблено перерахунок грошових зобов'язань ТОВ «Альтаир -Юг»на загальну суму 3 648 330 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6, створюючи умови, за яких ОСОБА_1 змушений буде дати хабар, умисно, з корисливих мотивів, використала службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та повинно було призвести до ненадходження до державного бюджету України грошових коштів у сумі 3 648 330 грн., що у більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 свою вину у вчинені злочинів не визнала, та дала наступні показання.

З серпня 2010 р. вона працювала на посаді начальника державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

В середині березня 2011 року почалася планова перевірка на ТОВ «Альтаир Юг». Згідно Закону ДПІ повідомляє директора підприємства про проведення перевірки за 10 днів, так ДПІ повідомило і ОСОБА_1 про проведення перевірки. На той час вона перебувала у відпустці. До початку перевірки на ТОВ «Альтаир Юг»вона вийшла з відпустки на роботу і до неї в службовий кабінет прийшов ОСОБА_1 в супроводженні співробітника СБУ. Співробітник СБУ попросив її перенести перевірку ТОВ «Альтаир Юг»на довший термін або в акті перевірки відобразити меншу суму донарахувань, але вона сказала, що перенести перевірку не можливо. А якщо у ОСОБА_1 виникнуть якісь питання то він може до неї звернутися. Потім, через деякий час, до її службового кабінету прийшов ОСОБА_1 та сказав, що він про неї все знає. В ході спілкування, ОСОБА_1 до неї виявляв знаки уваги, у неї з ним склались довірливі стосунки. По перевірці на ТОВ «Альтаир Юг»до неї підходила інспектор і доповідала про хід перевірки, ОСОБА_1 при ній спілкувався з інспектором, яка проводила перевірку про суму донарахувань на 13 млн. гривень, та про те що така сума може бути підставою для порушення кримінальної справи. Вона постійно викликала свого заступника ОСОБА_12, та питала про хід кожної перевірки. По перевірці на ТОВ «Альтаир Юг», ОСОБА_12 доповіла, що на підприємстві багато проблем, сказала, що підприємство укладало багато нікчемних договорів. Вона викликала ОСОБА_1, та сказала йому, що його підприємство уклало багато нікчемних договорів. Але він відповів, якщо він відішле нікчемні договори, то у нього через це буде багато проблем. Вона сказала ОСОБА_1, що не може не направляти інформацію про нікчемні договори та попросила ОСОБА_12 принести перелік нікчемних договорів. ОСОБА_12 принесла перелік, вона порахувала суму по цим договорам і вирахувала суму порушень на 260 тисяч гривень. ОСОБА_1 при зустрічах постійно розповідав про свої проблеми фінансового характеру і вона вирішила йому допомогти. В неї є подруга, яка проживає в м. Донецьк, дана подруга звернулася до неї, щоб вона дізналася яка буде вартість виготовлення алюмінієвих ємностей в м. Миколаєві. Її подрузі з м. Донецька треба було виготовити алюмінієві ємності. Вона знала, що ОСОБА_7 займається металом. ОСОБА_7 сказав, що виготовляти ємності він не буде, але метал він може надати по собівартості, і їй необхідно було знайти особу, яка буде контролювати процес виготовлення ємностей. Вона запропонувала цю роботу ОСОБА_1 і показала йому креслення цих ємностей. Він сказав, що дізнається, де можна виготовити такі ємності. На наступний день прийшли ОСОБА_13 і ОСОБА_7, вони спілкувались стосовно креслень діжок. Потім ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_7 не хоче давати алюміній за готівкові гроші, а тільки по безготівковому розрахунку. Вона виступила гарантом ОСОБА_13 перед ОСОБА_7, так як вони з ОСОБА_7 давно знайомі. ОСОБА_1 підготував гарантійний лист ОСОБА_7 про те, що він зобов'язується в певний строк оплатити алюміній по безготівковому рахунку і дає ОСОБА_7 заставу в сумі 200 тисяч гривень. Оригінал гарантійного листа знаходився в неї на роботі, а у ОСОБА_7 була копія даного листа. Потім з приводу роботи над ємностями ОСОБА_7 с ОСОБА_1 спілкувалися без її втручання.

Тим часом на ТОВ «Альтаир Юг»тривала перевірка. Перевірку продовжили на 5 днів, так як ОСОБА_1 не надав всіх необхідних документів. ОСОБА_1 прийшов до її службового кабінету, і сказав, що в нього проблеми із засновниками підприємства. Виплата всіх донарахувань, які будуть в акті перевірки, ляже на нього. Вона запропонувала йому розстрочити суму, яка буде в акті перевірки. Потім ОСОБА_1 знову прийшов до її службового кабінету і знову скаржився на проблеми. Вона зателефонувала своїй подрузі до м. Києва, та відрекомендувала ОСОБА_1 як порядну людину для укладення договору. ОСОБА_1 постійно виражав вдячність. При зустрічах він жодного разу не запитав її, чи одержала вона 100 тисяч гривень від ОСОБА_7.

Перевірка на ТОВ «Альтаир Юг»тривала. ОСОБА_12 доповіла їй, що проміжна сума по акту - 260 тисяч гривень. Потім, через кілька днів, ОСОБА_12 сказала, що проміжна сума змінилася на 90 тисяч гривень, оскільки ОСОБА_1 надав якісь документи. Їй кожен день доповідали проміжні суми, які виникали в ході перевірок.

Вона сказала ОСОБА_1, що в акті перевірки сума донарахувань буде 91 тисяча гривень. Він зрадів, і сказав інспектору щоб вона сказала їй, що акт підписаний. Інспектор сказала ОСОБА_12, що акт підписаний, хоча акт на той час підписаний не був.

Вона не знала, що у ОСОБА_1 такі великі суми донарахувань по акту, в результаті він оголосив підприємство банкрутом і таким чином уникнув відповідальності, не сплативши суму донарахувань по акту,

Вона не давала вказівок інспектору з приводу перевірки на ТОВ «Альтаир Юг», і не обговорювала з ОСОБА_7 свої робочі питання. Не просила ОСОБА_7 брати для неї гроші. Не просила в ОСОБА_1 гроші за недоврахування сум в акті перевірки. Ніяких хабарів від ОСОБА_1 не отримувала.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_7 свою вину у вчинені злочинів не визнав, та дав наступні показання.

Він працює комерційним директором, а також є співзасновником ТОВ «Алуніт».

Підприємство займається алюмінієвим прокатом. На початку березня 2011 р. до нього звернулася ОСОБА_6 з приводу виготовлення алюмінієвих конструкцій. Він відразу сказав ОСОБА_6, що може надати їй алюміній, а виготовленням займатись не буде. Він порадив їй знайти людину, яка буде займатися виготовленням конструкцій. Пізніше ОСОБА_6 зателефонувала йому і попросила, щоб він під'їхав до неї. Коли він під'їхав до ОСОБА_6, в її кабінеті знаходився ОСОБА_1, та на столі були розкладені креслення конструкцій. Він подивився на креслення і підрахував, що для виготовлення цих конструкцій необхідно приблизно 7 тонн металу, за які необхідно було заплатити 400 тисяч гривень. Потім, або в той же день, ОСОБА_6 сказала, що вона виступить гарантом між ним і ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 не може оплатити по безготівковому рахунку. ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_1 напише гарантійний лист і в заставу надасть готівкою половину суми, яку він повинен буде повернути після оплати ОСОБА_1 алюмінію по безготівковому рахунку. ОСОБА_6 передала йому копію гарантійного листа, а оригінал залишився в неї. 05.04.2011 року, в день затримання, ОСОБА_6 зателефонувала йому і сказала, що ОСОБА_1 готовий виконати свої зобов'язання, внести заставу, і сказала щоб він зателефонував ОСОБА_1 Він зателефонував ОСОБА_1 і той попросив під'їхати до ресторану «Старгород». Він під'їхав до ресторану, на вулиці було холодно, і він залишився в автомобілі. ОСОБА_1 підійшов до його автомобіля, сів до нього на переднє пасажирське сидіння. Вони спочатку розмовляли на різні теми, потім потерпілий дав йому гроші у сумі 100 тисяч гривень. Він сказав потерпілому, що має бути 200 тисяч гривень і запропонував зателефонувати ОСОБА_6, але її телефон був зайнятим. Потім його затримали.

До розмов про металеві конструкції ОСОБА_1 він не бачив і ніяких грошей для передачі ОСОБА_6 від нього не брав.

Винність підсудних, незважаючи на заперечення своєї провини, повністю підтверджується сукупністю всіх зібраних у справі доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, згідно яких з моменту заснування ТОВ «Альтаир Юг»в його обов'язки входило закупівля і збут сільськогосподарської продукції. Підприємство відраховувало щороку приблизно 350 тисяч податків. З ОСОБА_6 він познайомився в серпні 2010 року, коли був в Ленінській ДПІ. В березні 2011 року його запросили зайти до Ленінської ДПІ - забрати повідомлення про початок перевірки на ТОВ «Альтаир ЮГ». Напередодні перевірки він зайшов до ОСОБА_6 в робочий кабінет, вона сказала, що результатом перевірки буде штраф приблизно 100 тисяч гривень.

10 березня 2011 року на перевірку підприємства з Ленінської ДПІ прийшла інспектор ОСОБА_14. Їй надали всі необхідні документи. Протягом 10 днів йшла перевірка, потім перевірка була продовжена на 5 днів. Потім йому ОСОБА_14 сказала, що його хоче бачити ОСОБА_6.

23.03.2011 р. він прийшов до Ленінської ДПІ та зайшов до робочого кабінету ОСОБА_6. В ході розмови ОСОБА_6 сказала, що сума штрафу буде 260 тисяч гривень, але за 100 тисяч сума буде зменшена до 91 тисячі.

24.03.2011 р., приблизно о 18 год. він, зайшовши до службового кабінету ОСОБА_6 і сказав, що згоден заплатити 100 тис. штрафу, а також 100 тис. готівкою, маючи на увазі 100 тис. гривень. На це він погодився після того, як ОСОБА_6 повідомила його, що за результатами перевірки співробітники ДПІ мають право звернутися до суду про визнання нікчемності договорів купівлі -продажу з постачальниками. А оскілки його контрагентами є великі птахофабрики і підприємства, після проведення вказаних заходів, всі договірні відносини з партнерами будуть припинені, а робота зупинена.

Він був морально пригнічений, тому і передав хабар після слів ОСОБА_6, що не має сенсу сперечатись з податковою.

ОСОБА_6 сказала, що йому зателефонує ОСОБА_7 від її імені і він повинен йому передати гроші. Після їх розмови, близько 19 годині, зателефонував ОСОБА_7. Сам він до цього ОСОБА_7 не знав, познайомився з ним в момент першої передачі грошей. З ОСОБА_7 перший раз зустрілись у більярдному клубі «Класік». Передача грошей - 100 тис. грн. мала місце в автомобілі, при передачі грошей ОСОБА_7 був один. ОСОБА_7 сказав, що треба покласти гроші на заднє сидіння автомобіля, що він і зробив та повідомив, що він з ТОВ «Альтаир Юг», Після цього, 28.03.2011 р. йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_6 і попросила прийти до неї. Він прийшов до неї в робочий кабінет, де ОСОБА_6 сказала, що він її не вірно зрозумів, вона мала на увазі не 100 000 гривень, а 100 000 доларів США. Він сказав, що такої суми грошей не збере. Він поїхав до засновників товариства, які повідомили, що він самостійно має вирішувати цю проблему, тому він передав ОСОБА_7 біля ресторану «Старгород»помічені 100 тисяч гривень. ОСОБА_7 під'їхав на автомобілі і сказав щоб він сідав в автомобіль, не впізнавши його при цьому. Він сів в автомобіль. підрахував гроші і передав в руки ОСОБА_7 100 тисяч гривень, на що ОСОБА_7 сказав, що повинно бути 200 тисяч і запропонував подзвонити ОСОБА_6, але вона не брала трубку. Він казав ОСОБА_7, що ці гроші передає ОСОБА_6, але за що не казав.

29.03.2011 р. він написав заяву в УСБУ України в Миколаївський області про вимагання у нього хабара.

05.04.2011 року на зустрічі з ОСОБА_6 проводився аудіо і відеозапис, апаратуру йому надали співробітники СБУ, також вони надали йому куртку із записуючими пристроями, та одну камеру, що знаходилась в барсетці.

Він знав де знаходиться камера, і як користуватися цими пристроями. До будівлі податкової інспекції його супроводжували 3 співробітники СБУ, вони не називали свої прізвища.

По роду своєї діяльності, він займався тільки сільськогосподарською продукцією і не мав жодної можливості зробити металеві ємності. Конкретної розмови щодо виготовлення металевих ємностей ані з ОСОБА_6, ані з ОСОБА_7, у нього не було. Ніякого гарантійного листа він не писав.

Показаннями свідка ОСОБА_8, згідно яких, він працює заступником начальника податкових перевірок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва. В березні 2011 року була запланована перевірка на ТОВ «Альтаир Юг». Наказом вона була направлена на перевірку цього підприємства. Коли вона прибула на підприємство, - дала директору підприємства ОСОБА_1 направлення на перевірку і список необхідних для перевірки документів.

Попередньо в ході перевірки на ТОВ «Альтаир-Юг»не фігурували будь-які суми нарахувань, ОСОБА_1 поступово надавав документи на обробку тому й суми змінювались.

Попередньо вона говорила директору ТОВ, яка буде сума нарахувань по акту перевірки, про хід перевірки вона доповідала ОСОБА_12.

Перевірку на ТОВ «Альтаир Юг»було продовжено на 5 днів, оскільки був великий об'єм роботи, і виявлено багато порушень. Вона говорила директору ТОВ про те, що він може втратити декількох клієнтів внаслідок перевірки. Начальнику ДПІ вона доповідала про перебіг кожної перевірки,

ОСОБА_1 їй говорив, що зустрічався з ОСОБА_6, але з яких питань - не казав.

Коли вона говорила з ОСОБА_12, то сказала, що в акті перевірки ТОВ «Альтаир ЮГ»буде приблизно 260 тисяч донарахувань, на що та сказала:

«там хоч буде 90 тисяч».

Спочатку сума донарахувань в акті перевірки планувалась - 260 тисяч гривень, але, враховуючи те, що податковий кредит підприємство не використало, то сума донарахувань зменшилась до 91 тисячі.

05.04.2011 року акту перевірки ТОВ «Альтаир Юг»не було, на той момент вона не знала кінцеву суму донарахувань, хоча строк перевірки закінчився.

Акт був готовий 19.05.2011 року. За актом визнано нікчемними угоди на 11 мільйонів гривень і більш ніж на 3 мільйони ПДВ.

Показаннями свідка ОСОБА_12, згідно яких, вона працює заступником начальника ДПІ в Ленінському районі м Миколаєва. Вона контролює три відділи: відділ оподаткування юридичних осіб, фізичних осіб і зовнішній відділ. В березні 2011 року проводилась планова перевірка на ТОВ «Альтаир юг», перевірка була продовжена на 5 днів. Перевірку на ТОВ «Альтаир Юг» проводила ОСОБА_15 Вона повідомляла проміжні результати перевірки, казала, що на підприємстві є порушення. ТОВ «Альтаир Юг»працювало з нульовими підприємствами, тобто з банкрутами або з фіктивними підприємствами.

Вона один раз доповідала про результати перевірки на ТОВ «Альтаир Юг»ОСОБА_6 при ОСОБА_13. ОСОБА_6 вказівок, щодо якихось сум, що мають бути в акті перевірки на ТОВ «Альтаир Юг»не давала. ОСОБА_15 вона також вказівок щодо перевірки на ТОВ «Альтаи Юг»не давала,

Вона з ОСОБА_6 часто розмовляла по телефону з приводу робочих моментів, тому можливо, що в телефонній розмові ОСОБА_6 її запитувала про хід перевірки на ТОВ «Альтаир Юг».

Показаннями свідка ОСОБА_16, згідно яких, вона працює заступником начальника ДПІ у Ленінському районі. Вона писала службову записку на ім'я ОСОБА_6 про продовження перевірки на ТОВ «Альтаир Юг». До неї підходила інспектор ОСОБА_15, яка проводила перевірку на ТОВ «Альтаир ЮГ»і сказала, що не встигає у строк провести перевірку, так як не всі необхідні для проведення перевірки документи надані підприємством, і вони продовжили термін перевірки на 5 днів,

Показаннями свідка ОСОБА_17, оперуповноваженого СБУ в Миколаївській області, згідно яких, оперативно розшукова справа відносно ОСОБА_6 заведена була ще в березні 2011 року за ознаками хабарництва і службових злочинів.

Оперативно-розшукову справу заводив він, це була негласна інформація. Приводом для заведення ОРД була не заява потерпілого ОСОБА_1, а інший документ.

Ще до надходження заяви потерпілого в органи СБУ, була інформація, що в діях ОСОБА_6 містяться ознаки злочинів,

Показаннями свідка ОСОБА_18, згідно яких, він працює оперуповноваженим СБУ в Миколаївській області. По даній справі він відбирав заяву та пояснення у потерпілого. ОСОБА_1 звернувся до СБУ в Миколаївській області 29.03.2011 року з приводу вимагання у нього хабара. Потерпілий звернувся в усній формі, а він відібрав в нього письмову заяву, та опитав його.

Заява була про те, що ОСОБА_6 вимагала у потерпілого хабар. В заяві не було вказано про те, що потерпілий вже дав хабар ОСОБА_6 у якомусь вигляді, чи у будь якій сумі.

Показаннями свідка ОСОБА_19, - заступника начальника відділу оперативного документування СБУ в Миколаївській області, згідно яких, відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поводились заходи по оперативному документуванню. Вони проводилися з допомогою технічних засобів аудіо, відео та фото зйомки, та на підставі постанов начальника СБУ в Миколаївській області, Апеляційного суду Миколаївської області та згідно Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

В заходах по оперативному документуванню брали участь лише співробітники СБУ.

Результатом спостереження було підтвердження отримання хабара ОСОБА_7, та причетність до цього ОСОБА_6.

Показаннями свідка ОСОБА_20, згідно яких, він був понятим при затриманні співробітники СБУ чоловіка за одержання хабара. Він побачив як чоловік лежав на землі обличчям вниз, потім піднявся. Спочатку обшукали чоловіка, потім провели обшук в автомобілі, всі вилучені предмети помістили в пакет. При проведенні обшуку, знайшли гроші. Їх перевірили, вони світились зеленим кольором, потім перевірили руки затриманого чоловіка, його руки теж світились зеленим кольором. Всі дії при затриманні знімали на відеокамеру, після закінчення слідчих дій він поїхав до СБУ у Миколаївській області, йому та іншому понятому показали записи з відеокамери, все було вірно, потім в нього взяли свідчення.

Затриманий чоловік заперечував, він казав, що не знає звідки взялися гроші.

Все відбувалося в темний період доби.

Він проходив військову службу у військовій частині, з ним був ще один понятий, який також проходив службу у військовій частині.

Він спостерігав події з моменту, коли затриманий лежав на землі, самого затримання він не бачив.

Протокол огляду надавали підписувати затриманому чоловікові, але він від підпису відмовився. В автомобілі вилучили якісь документи, мобільні телефони, та гроші, котрі знаходились між передніми сидіннями. Гроші перерахували при ньому і опечатали на місці затримання.

Заявою ОСОБА_1 до управління СБУ України від 29.03.2011 р., згідно якої, він повідомив про вимагання у нього начальником ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_6 хабара у сумі 100 000 доларів США за не нарахування ТОВ «Альтаир -Юг»штрафних санкцій за результатами планової перевірки. (т.1, а.с.9).

Актом передачі та прослуховування аудіо запису від 30.03.2011 р., з якого вбачається, що на наданому ОСОБА_1 компакт-диску зафіксована розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, під час якої ОСОБА_6 визначає розмір хабара у сумі 200 000 грн. За це в акті перевірки буде вказано 100 000 грн. (т.1, а.с.16-18).

Даними протоколу огляду місця події від 05.04.2011 р., згідно яких у автомобілі «Фольксваген Туарег», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому пересувався ОСОБА_7 виявлено та вилучено 100 000 грн. На лівій, та правій руках ОСОБА_7 за допомогою лампи ультрафіолетового світіння, виявлено характерне світіння жовтого кольору. (т.1, а.с.115-118).

Дані кошти раніше були оглянуті, переписані серії та номери купюр, оброблені спецзасобом, після чого поміщені до внутрішньої кишені куртки ОСОБА_1 для підконтрольної передачі ОСОБА_6 (протокол від 05.04.2011, т.1, а.с.21-23). Даними протоколу від 10.05.2011 р. складеним за результатами проведення оперативно -технічних заходів, на підставі постанов начальника УСБУ України в Миколаївської області та апеляційного суду Миколаївської області зафіксовані такі розмови:

- між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 під час якої ОСОБА_6 погоджується зменшити суму хабара до 200 000 грн. та повідомляє, що у акті складеному за результатами перевірки сума донарахувань ТОВ «Альтаир - Юг»складатиме 100 000 грн.

- між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 під час якої ОСОБА_7 повідомляє, що він від ОСОБА_10, а одержуючи 100 000 грн. демонструє свою обізнаність про суму хабара, перепитуючи у ОСОБА_1, чому той передає лише 100 000 грн., а не 200 000 грн., як йому сказала ОСОБА_6

- між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 під час якої ОСОБА_1 повідомляє, що акт ще не підписаний, а ОСОБА_6 запевняє його, що акт буде підписаний, при ньому телефонує ОСОБА_12, та дає їй вказівку в той же день підписати акт (розмова відбувається 05.04.2011 р.). Далі ОСОБА_1 запитує, чи зателефонує йому ОСОБА_12, на що ОСОБА_6 дає ствердну відповідь та перепитує, чи все залишиться між ними. (т.7, а.с.45-67).

Даними, що містяться у висновку експерта № 4217/11-17, 5449/11-17 від 21.06.2011 р., згідно яких, у представлених носіях інформації зафіксоване мовлення ОСОБА_6. ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (т.7.а.с.131-149).

Даними, що містяться у висновку експерта №549/х від 20.04.2011 р., згідно яких, спеціальна хімічна речовина, виявлена на представлених для дослідження купюрах та на змивах з долонь рук ОСОБА_7 однакові за якісним складом із хімічної речовиною, якою були оброблені купюри, вручені ОСОБА_1 для передачі як хабар. (т.7, а.с.95-104).

Підсудними в судовому засіданні були надані фотокопії гарантійних листів, підписаних директором ТОВ «Деметра»ОСОБА_22 та ТОВ «Альтаир-Юг»ОСОБА_1 про сплату за алюмінієві конструкції.

Суд не бере до уваги дані листи, як джерело доказів, оскільки оригінали вказаних документів суду надані не були. Дані листи не мають необхідних реквізитів (дати їх складення, вихідних номерів).

Крім того, потерпілий ОСОБА_13 пояснив суду, що гарантійний лист він не писав та не підписував. Його підприємство здійснювало господарську діяльність, пов'язану із соєю та іншими сільськогосподарськими продуктами. Алюмінієвим прокатом підприємство не займалось та не могло займатись через відсутність відповідної технічної бази.

Суд не бере до уваги висновок спеціаліста за результатами експертно-лінгвістичного дослідження електрографічних копій текстів фонограм, складений 12 вересня 2011 року, оскільки воно було виконано без дослідження матеріалів кримінальної справи, поза зв'язком із іншими доказами, здобутими слідством і судом.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеним вину підсудної ОСОБА_6 у тому, що будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником влади та працівником правоохоронного органу, вона виконала усі дії, які вважала необхідними для одержання хабара в особливо великому розмірі, які виразилися у вимаганні та одержані у співучасті з ОСОБА_7 хабара, за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням наданого їй службового становища, проте не одержавши хабар в особливо великому розмірі, з причин, які не залежали від її волі, та кваліфікує її дії за ч.2 ст.15, ч.3 ст.368 КК України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Законом України № 3207-VI від 07.04.2011).

ОСОБА_6, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником влади та працівником правоохоронного органу, виконала усі дії, які вважала необхідними для спричинення тяжких наслідків державним інтересам у вигляді ненадходження до державного бюджету України грошових коштів у сумі 3 648 330 грн., проте ці злочинні дії не призвели до настання тяжких наслідків з причин, які не залежали від її волі.

Такі дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 364 КК України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Законом України № 3207-VI від 07.04.2011).

ОСОБА_6 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби І рангу.

ОСОБА_6 скоїла особливо тяжкий злочин, тому, відповідно до ст. 54 КК України, її слід позбавити спеціального звання радника податкової служби І рангу.

Суд також вважає доведеним вину підсудного ОСОБА_7 у пособництві у вчиненні замаху на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара в особливо великому розмірі та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Законом України № 3207-VI від 07.04.2011 року).

ОСОБА_7 є співучасником по даній справі, вчинене ним не пов'язано із посадою, яку він обіймає та родом його занять, тому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю до нього не застосовується.

При призначенні покарання підсуднім, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожного з підсудних, які характеризуються позитивно, раніше не судимі.

Суд також враховує те, що підсудній ОСОБА_7 одружений, має на утриманні дитину 2010 року народження.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винною в скоєні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15,

ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 364 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.

Згідно ст. 54 КК України, позбавити ОСОБА_6 звання радника податкової служби І рангу.

ОСОБА_7 визнати винним в скоєні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією ? частини майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обчислювати з 06.04.2011 р.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_6 100 000 грн. у доход держави.

Речові докази по справі, а саме:

Грошові кошти в сумі 100 000 гривень, які зберігаються у Генеральній прокуратурі України повернути ОСОБА_1

Мобільні телефони ОСОБА_7, ОСОБА_6, які зберігаються у Генеральній прокуратурі України, грошові кошти, що були вилучені під час огляду автомобіля «Фольксваген Туарег»звернути в рахунок конфіскації майна.

Диктофон »VN-8600 PC повернути ОСОБА_1

Компакт диски R», R»залишити у справі.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вартість судових експертиз з кожного по 5311 грн. 32 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Судья А.И.Голубкин