Рішення № 38356737, 11.01.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8721/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Прохорова П.А.,

при секретарі - Крикливенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачів та вказуючи на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 було завдано шкоду її здоров'ю, моральну шкоду, що пов'язана з порушенням звичайного ритму життя позивача в зв'язку з завданою її здоров'ю шкодою та понесено додаткові витрати в зв'язку з потребою у сторонньому догляді, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 95000,00 грн., компенсацію додаткових витрат в розмірі 1210,00 грн., та витрати на правову допомогу, якої потребувала позивач в зв'язку зі зверненням до суду, стягнути з ПАТ «Українська пожежна-страхова компанія», яке є страховиком цивільно-правової відповідальності, компенсацію витрат, пов'язаних з лікуванням позивача як потерпілої від злочину в сумі 12259,74 грн. та компенсацію завданої моральної шкоди в сумі - 5000,00 грн.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, зменшив розмір позовних вимог виключивши з їх переліку вимогу до ПАТ «Українська пожежна-страхова компанія» про стягнення з товариства компенсації витрат, пов'язаних з лікуванням позивача як потерпілої від злочину в сумі 12259,74 грн., в зв'язку з добровільною виплатою відповідачем вказаної суми. Представник відповідача ПАТ «УПСК» звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, визнав вимогу позивача про стягнення з товариства на користь позивача компенсації завданої їй моральної шкоди в розмірі 2550,00 грн., що на думку представника є максимальним розміром такого відшкодування, що може бути стягнено з страхувальника. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань або заперечень до суду не подав, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив.

Виходячи з викладених обставин суд за згодою представника позивача та відповідно до положень ч.4 ст. 169 ЦПК України ухвалив постановити заочне рішення.

Дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд встановив наступні обставини та кореспондуючі ним правовідносини.

29 листопада 2012 року в районі будинку №122 по пр. Леніна в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 211340 д/н: НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_1, внаслідок якої позивачу було завдано тілесних ушкоджень які згідно висновку судово-медичної експертизи №2625 від 18.12.2012 року за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; та згідно ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про те, що завдані внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (автомобілю) позивачу збитки, що виразилися у витратах на сторонній догляд, який згідно наданих суду пояснень здійснювала донька позивача, ОСОБА_3 і оскільки остання постійно проживає у м. Одеса, то позивач була вимушена сплачувати вартість проїзду ОСОБА_3 до м. Миколаєва та у зворотньому напрямку, та відповідно до наданих суду копій та оригіналів проїзних документів такі витрати склали 1210,00 грн.; та завдана позивачу моральна шкода, що за поясненнями позивача завдана в завданням шкоди її здоров'ю внаслідок ДТП, порушенням її нормального життєвого ритму та погіршенням родинних зв'язків - підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_2.

Разом з тим суд зазначає про те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПАТ «Українська пожежна-страхова компанія» згідно полісу АВ 9723321, відповідно до якого застрахованою є відповідальність ОСОБА_2 в частині витрат, пов'язаних з відшкодуванням лікування потерпілої від ДТП із лімітом страхової виплати до 100000,00 грн. та пов'язаних з відшкодуванням завданої потерпілій моральної шкоди із лімітом, визначеним на підставі п. 22.3, п. 9.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на рівні 2550,00 грн.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1, ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених нами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Виходячи з викладеного суд доходить висновку про те, що додаткові витрати позивача, пов'язані із потребою у сторонньому догляді підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів суми компенсації завданої їй моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», суд, при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, ступень вини заподіювача, яких саме моральних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов'язані з ним витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Необхідно також довести факт заподіяння позивачу моральної шкоди.

Згідно з п. 9 Постанови ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Та таким чином, враховуючи надані до суду пояснення та докази, суд вважає вимоги позивача у вказаній частині такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 22550,00 грн., шляхом стягнення з ПАТ «Українська пожежна-страхова компанія» компенсації в розмірі 2550,00 грн. (виходячи з граничного розміру ліміту страхової виплати), та стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою - в розмірі 20000,00 грн.

За викладених обставин, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію витрат, понесених нею в зв'язку з необхідністю отримання правової допомоги в розмірі 2000,00 грн., що відповідно до наданих суду копії договору про надання правової допомоги та розрахунку робочого часу є належним чином обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 169, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування збитків, понесених в зв'язку з потребою у сторонньому догляді в розмірі 1210,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених нею витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ: 20602681) на користь ОСОБА_1 суму відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі в розмірі 2550,00 грн.

Заява перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва П.А. Прохоров