Постанова № 38353293, 22.04.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 911/2767/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кочерової Н.О.,суддівІванової Л.Б., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.02.2014у справі№ 911/2767/13 господарського суду Київської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"до1) товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента агро", 2) фізична особа-підприємець ОСОБА_4,простягнення 8 383, 37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, дов. від 01.11.2013

від відповідача-1: не з'явилися

від відповідача-2: не з'явилися

від третьої особи-1: не з'явилися

від третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" 2005 про стягнення солідарно з відповідачів 153, 60 грн. пені і 700, 00 грн. адвокатських витрат та з другого відповідача 21, 42 грн. трьох відсотків річних і 8 208, 35 грн. курсової різниці.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідно до укладених між ТОВ "Тридента агро" і ФОП ОСОБА_4 та між ФОП ОСОБА_4 і позивачем угод про заміну кредитора у зобов'язанні № 117-ТА від 26.01.2011 і № 67/07-12 від 02.07.2012 позивач набув відносно другого відповідача право вимоги виконання зобов'язання щодо сплати курсової різниці, пені та трьох відсотків річних, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04кХМ від 19.08.2008 у зв'язку з неналежним, несвоєчасним виконання відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно вказаного договору купівлі-продажу. Крім того, за твердженням позивача, відповідно до укладеного між ним та першим відповідачем договору поруки № 11-03-2013-7 від 11.03.2013, останній солідарно з другим відповідачем має сплатити позивачу суму пені за період прострочення виконання відповідачем-2 грошового зобов'язання з 31.07.2009 по 16.08.2009 за вказаним договором купівлі-продажу та суму адвокатських витрат; натомість суми трьох відсотків річних та курсової різниці мають бути стягнуті з другого відповідача.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2013 (суддя: Бацуца В.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ТОВ "Злагода"-2005 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 153,60 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору, 700,00 грн. - витрат на послуги адвоката. Стягнуто з ТОВ "Злагода"-2005 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 21,42 грн. 3 % річних та 8 208, 35 грн. курсової різниці.

Місцевий господарський суд, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 512, ст.ст. 516, 517 ЦК України, виходив з того, що до позивача на підставі угод про заміну кредитора у зобов'язанні № 117-ТА від 26.01.2011 і № 67/07-12 від 02.07.2012, укладених між ТОВ "Тридента агро" і ФОП ОСОБА_4 та між ФОП ОСОБА_4 і позивачем відповідно, перейшло право вимоги виконання відповідачем-2 свого обов'язку по оплаті 8208, 35 грн. грн. курсової різниці, 153,60 грн. пені та 21, 42 грн. трьох відсотків річних від суми основної заборгованості за період з 31.07.2009 по 16.08.2009 за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04кХМ від 19.08.2008, укладеним між ТОВ "Тридента агро" та ТОВ "Злагода"-2005. При цьому, суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, визнав його обґрунтованим та вірним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 (колегія суддів у складі: головуючий - Кондес Л.О., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Злагода"-2005 задоволено частково. Рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 скасовано в частині стягнення 8 208,35 грн. курсової різниці та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ТОВ "Злагода"-2005 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 153, 60 грн. пені, 77, 54 грн. судового збору за подання позовної заяви, 29, 92 грн. витрат на послуги адвоката. Стягнуто з ТОВ "Злагода"-2005 на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 21, 42 грн. три відсотки річних, 181, 32 грн. курсової різниці. Припинено провадження у справі в частині стягнення 8 027,03 грн. курсової різниці, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України. Стягнуто з ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на користь ТОВ "Злагода"-2005 823, 48 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Припиняючи провадження у справі суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, виходив з того, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009 у справі № 8/1580 вже було стягнуто з відповідача курсову різницю в розмірі 8 027,03 грн. і таке рішення виконано згідно наявної в матеріалах справи копії Постанови ВДВС Славутського МРУЮ про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2010. При цьому, суд здійснив власний перерахунок суми курсової різниці та задовольнив позовні вимоги в цій частині частково.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині припинення провадження щодо стягнення 8 027,03 грн. курсової різниці відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19.08.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" та товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода"-2005 укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04к ХМ, яким визначено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. вказаного договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначається в додатках, рахунках та накладних документах, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що 100 % від вартості товару оплачується покупцем в строк до 25.10.2008.

Згідно специфікації до договору, видаткової накладної № РН-ХМ00077 від 19.08.2008 та довіреності серії НБЕ № 862418 відповідачу поставлено товар на суму 35296,80 грн. Однак, відповідач оплатив товару частково, на загальну суму 20 000, 00 грн., у зв'язку з чим ТОВ "Тридента Агро" звернулося з позовом до господарського суду Хмельницької області про стягнення з ТОВ "Злагода"-2005 15 296, 80 грн. основного боргу, 8 027, 03 грн. курсової різниці, 2 745, 72 грн. пені, 346, 25 грн. трьох відсотків річних, 2080, 36 грн. інфляційних втрат та 2 294, 52 грн. штрафу.

Після пред'явлення ТОВ "Тридента Агро" зазначеного позову ТОВ "Злагода"-2005 сплатило суму основного боргу - 15 296, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.08.2009.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009 у справі № 8/1580 за позовом ТОВ "Тридента агро" до ТОВ "Злагода"-2005 про стягнення 30790, 68 грн. позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Злагода"-2005 на користь ТОВ "Тридента агро" 0, 80 грн. основного боргу, 8 027, 03 грн. курсової різниці, 2 745,72 грн. пені, 346, 25 грн. 3 % річних, 2 080, 36 грн. інфляційних втрат, 2 294, 52 грн. штрафу, 307,91 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 1 500,00 грн. витрат на послуги адвоката, а в частині стягнення 15 296, 00 грн. основного боргу провадження у справі № 8/1580 припинено у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості до прийняття вказаного рішення.

26.01.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (новий кредитор) підписано Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні № 117-ТА, згідно умов п. 1.1. якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ "Злагода"-2005 зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3 % річних, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04к ХМ від 19.08.2008, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно вказаного договору купівлі-продажу.

За актом прийому-передачі документів від 26.01.2011 між ТОВ "Тридента агро" та ФОП ОСОБА_4 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

22.06.2013 ТОВ "Тридента агро" звернулось до боржника - відповідача-2 з повідомленням б/н від 26.01.2011 про заміну кредитора у зобов'язанні, у якому повідомило відповідача-2 про відступлення за Угодою № 117-ТА від 26.01.2011 новому кредитору - ФОП ОСОБА_4 права вимоги щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3 % річних у загальному розмірі 8 383, 37 грн., що нараховані відповідно до умов чинного законодавства у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04к ХМ від 19.08.2008.

02.07.2012 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором, підписано Угоду про заміну кредитора у зобов'язанні № 67/07-12, згідно умов п. 1.1. якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ТОВ "Злагода"-2005 зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3 % річних, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04к ХМ від 19.08.2008 та згідно угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 117-ТА від 26.01.2011.

Відповідно до п.п. 1.2., 2.1. Угоди № 67/07-12 новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі 8 383, 37 грн.

Угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1. Угоди № 67/07-12).

02.07.2012 р. між ФОП ОСОБА_4 та позивачем підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 67/07-12 02.07.2012 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

22.06.2013 ФОП ОСОБА_4 звернувся до боржника - відповідача-2 з повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні, у якому повідомив відповідача-2 про те, що за Угодою про заміну кредитора у зобов'язанні № 67/07-12 від 02.07.2012, укладеною між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та ФОП ОСОБА_4, останній відступив новому кредитору - позивачу право вимоги щодо сплати розміру курсової різниці, пені та 3 % річних у загальному розмірі 8 383, 37 грн., набутих ФОП ОСОБА_4 згідно Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 117-ТА від 26.01.2011 у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04к ХМ від 19.08.2008.

11.03.2013 між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (поручитель) укладено Договір поруки № 11-03-2013-7, згідно умов п. 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Злагода"-2005 по сплаті пені, у зв'язку із неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченими ст. 2 цього Договору.

Згідно п. 1.2. договору поруки у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Новий кредитор - позивач звернувся до боржника - відповідача-1 з вимогою № 15-7/03 від 15.03.2013, в якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 11-03-2013-7 від 11.03.2013.

У відповіді №17 від 18.03.2013 на зазначену вимогу відповідач-1 повідомив позивача про те, що виконати взяті на себе зобов'язання за Договором поруки № 11-03-2013-7 від 11.03.2013 не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

У зв'язку з тим, що передбачені угодою про заміну кредитора у зобов'язанні № 117-ТА від 26.01.2011 суми курсової різниці, пені та 3 % річних у загальному розмірі 8 383, 37 грн. не були сплачені, ні відповідачем-2, ні відповідач-1, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено валюту виконання грошового зобов'язання та передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях. Водночас частиною 2 статті 533 ЦК України надано можливість визначення сторонами у зобов'язанні грошового еквівалента в іноземній валюті, а також можливість узгодження сторонами порядку визначення суми, що підлягає сплаті в такому випадку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони договору купівлі-продажу № 032-04к ХМ від 19.08.2008, відповідно до додатку № 1 до нього визначили ціну, кількість, вартість та найменування товару, а також те, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (A1/А2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Курс долара США на день підписання договору та додатку до нього становив 5,05 грн./дол. США.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції також встановлено, що позовними вимогами ТОВ "Тридента агро" до ТОВ "Злагода"-2005 у справі господарського суду Хмельницької області № 8/1580 було, зокрема, стягнення 8 027,03 грн. курсової різниці, нарахованої на суму заборгованості - 15 296,80 грн. станом на день звернення з позовом до суду - 30.07.2009 за офіційним курсом долара США відповідно до гривні встановленим НБУ на вказану дату - 7,70 грн./дол. США.

Як зазначено вище 17.08.2009, до винесення господарським судом Хмельницької області рішення у зазначені справі № 8/1580 ТОВ "Злагода"-2005 сплатило суму основного боргу - 15 296, 00 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.10.2009 у справі № 8/1580 вимогу ТОВ "Тридента агро" до ТОВ «Злагода»-2005 про стягнення 8 027,03 грн. курсової різниці задоволено в повному обсязі - в сумі 8 027, 03 грн. Зазначене рішення було виконано відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Постанови ВДВС Славутського МРУЮ про закінчення виконавчого провадження від 14.07.2010.

Відповідно до умов п. 2.2. Угоди про заміну кредитора у зобов'язанні №67/07-12 від 02.07.2012 позивачу відступлено згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 032-04к ХМ від 19.08.2008, курсову різницю, пеню та 3 % річних, нарахованих відповідно до норм чинного законодавства України за період з 31.07.2009 по 16.08.2009, розмір яких склав: 8 208, 35 грн. - сума курсової різниці, 21, 42 грн. - сума 3 % річних та 153, 60 грн. - сума пені. При цьому, розрахунок курсової різниці здійснено відповідно до наступних показників: курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору - 5, 05 грн./дол. США; курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей (на 17.08.2009) - 7,76 грн./дол. США; сума боргу - 15 296,00 грн. (S = ((7,76 / 5,05) * 15296,00) - 15296,00 = 8 208,35 грн.).

Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, врахувавши наведе, а саме: дату здійснення ТОВ «Злагода»-2005 оплати суми основного боргу - 17.08.2009, курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей - 7,76 грн./дол. США та наявність рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 8/1580 про стягнення з ТОВ «Злагода»-2005 курсової різниці у розмірі 8 027,03, розрахованої станом на день звернення з позовом у зазначеній справі - 30.07.2009, а також факт виконання відповідачем такого рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано провів власний перерахунок суми курсової різниці, яка підлягає стягненню з відповідача-1 у даній справі, та дійшов вірного висновку, що позивачу мало бути відступлено лише 181, 32 грн. (із розрахунку 8 208, 35 грн. - 8027, 03 грн.) курсової різниці.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанцій правильно задовольнив позовні вимоги про стягнення курсової різниці частково, стягнувши з відповідача-1 181,32 грн. та обґрунтовано припинив провадження у даній справі (№ 911/2767/13) в частині стягнення 8 027,03 курсової різниці відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів пені, витрат на послуги адвоката та з відповідача-1 трьох відсотків річних постанова апеляційного господарського суду позивачем не оскаржується та відповідно судом касаційної інстанції не переглядається.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при її прийнятті не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 у справі № 911/2767/13 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Л. Іванова

С. Самусенко