КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2014 року № 810/597/14-а
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до дочірнього підприємства "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
В С Т А Н О В И В:
УПФ України у м. Славутичі Київської області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ДП "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень – грудень 2013 року у сумі 128 155,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень – грудень 2013 року у сумі 128 155,56 грн.
Позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є доказом понесення витрат органами Пенсійного фонду, у зв’язку з чим відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими і не підтвердженими доказами та просить суд відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДП "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" (код ЄДРПОУ 23241723) зареєстроване як юридична особа 21.11.1996.
Позивачем виставлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.09.2013 по 25.12.2013.
Так, позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 1) та частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв’язку з виплатою та доставкою пенсій, а саме – за списком № 1 за період з 25.09.2013 по 25.12.2013, у сумі 128 155,56 грн.
Пенсійним фондом відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, які отримані підприємством, але зазначена у них сума сплачена добровільно не була.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 визначено, зокрема, пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (Закон №1788-ХІІ).
Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно абз. 5 пп. 1 п. 2 розділу XV вищезгаданих Прикінцевих положень виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
За змістом статей 1, 2 Закону України № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.
Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно ст. 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788 "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При цьому, аналіз п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV дає підстави стверджувати, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788 "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду України у справах № 21-68а12 від 29 травня 2012 року, № 21-167а12 від 5 червня 2012 року, № 21-107а12 від 12 червня 2012 року, № 21-294а 12 від 25 вересня 2012 року.
Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.
В матеріалах справи містяться копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які направлялись відповідачу, та отримані ним, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0710100322070, № 0710100479050, № 0710100573277, № 0710100603826 та від 04.04.2013 (зворотній бік а.с. 19, 20, 21, 22, 23).
Доказів того, що вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, на підставі якого подано позов, оскаржено ДП "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" або скасовано, відповідачем не надано.
У зв'язку з несплатою ДП "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" у встановлені строки внесків на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які мають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у відповідача виникла заборгованість перед УПФ України за вересень - грудень 2013 року у сумі 128 155,56 грн.
Оскільки заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії до Управління Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законом строки не сплатив, і те, що наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних виплат на виплату та доставку пенсій, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Неналежне виконання ДП "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" ВАТ "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" вимог пенсійного законодавства негативно впливає на фактичну реалізацію положень Конституції України й суттєво зачіпає інтереси держави, наносить шкоду законним правам та інтересам громадян, які потребують соціального захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 128, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з дочірнього підприємства "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" (код ЄДРПОУ 23241723) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за вересень - грудень 2013 року у сумі 128 155 (сто двадцять вісім тисяч сто п’ятдесят п’ять) грн. 56 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.
Судове рішення № 38352947, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 26.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/597/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: