Ухвала суду № 38352844, 27.01.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

27.01.2014

Справа № 335/709/14-ц 2-з/335/4/2014 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:головуючого судді Апаллонової Ю.В.,при секретарі: Франчук Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» про стягнення безпідставно набутих коштів.

Разом з поданою позовною заявою позивач просить про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу. Заборонити будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію.

З вимог позивача витікає, що невжиття відповідних заходів для забезпечення позову, може бути ускладнено подальше виконання рішення по справі.

Вивчивши матеріали заяви та додані до позову документи, суд приходить до наступних висновків, що заяву про забезпечення позову подано з порушенням вимог ст. 151 ЦПК України.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову здійснюється за письмовою заявою особи, яка бере участь у справі.

З власної ініціативи суд забезпечувати позов не може.

В заяві про забезпечення доказів обов'язково зазначається: а) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме; б) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який, на думку заявника, є найбільш адекватним; в) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (в заяві необхідно зазначити, про які саме дії йде мова; місце знаходження майна; найменування осіб, в яких знаходиться майно відповідача тощо).

Відповідно до роз'яснень, викладених Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно відповідача.

Даних про наявність рухомого чи нерухомого майна до матеріалів справи позивачем не додано, у своїй заяві позивач просить накласти арешт, крім нерухомого, ще на якесь рухоме майно, не вказуючи його індивідуальні особливості та не подавши доказів про існування такого майна, місце його знаходження, реєстрації та розташування, з клопотанням про витребування доказів, які стосуються забезпечення позову, позивач не звертався.

Відсутність зазначених відомостей в заяві позивача про забезпечення позову робить неможливим виконання вимог заявника, оскільки винесення ухвали про забезпечення позову судом може порушити права інших осіб, які не беруть участь у справі.

Позивачем у заяві про забезпечення позову також не наведено переконливих доказів відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір про стягнення грошових коштів у розмірі 24360 грн., однак, заявляючи таку вимогу, позивач не вказав, на яке саме майно слід накласти арешт, що позбавляє можливості в даному випадку встановити і співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, коли в отриманні доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону щодо витребування доказів судом, і відсутність клопотання заявника до суду щодо забезпечення доказів є правові підстави для повернення заявнику заяви про забезпечення позову у зв'язку з відсутністю інформації та документів про приналежність відповідачу на праві власності нерухомого та рухомого майна, про накладення арешту на яке було заявлено клопотання.

Згідно до вимог ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку повернути заяву про забезпечення позову заявнику.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» про стягнення безпідставно набутих коштів, повернути заявнику.

Копію ухвали суду направити ОСОБА_1.

Одночасно, суд роз'яснює, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суд Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в порядку, передбаченому ст.ст. 292-296 ЦПК України протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ю.В. Апаллонова