Рішення № 38352548, 23.04.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1982/11

№2/639/511/14

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 діючого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» Жовтневого філіалу КП «Жилкомсервіс» дільниця №44, треті особи служба у справах дітей Жовтневого району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округ ОСОБА_7 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності, визнання недійсним договору іпотеки, відміну заборони на відчуження , визнання недійсною довідки, визнання дій незаконними, суд-

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 і інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 від 05.04.2007 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №2615, визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 від 13.11.2007 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №8097, визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 від 19.05.2008 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7. реєстровий №2894, визнати за неповнолітнім ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3, визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений 19.05.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, згідно якого предметом іпотеки являється житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_3, скасувати заборону на відчуження житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 за іпотечним договором, що було укладено 19.05.2008 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений 19.05.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та в останній редакції уточненої позовної заяви просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 від 05.04.2007 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 реєстровий №2615, визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 від 13.11.2007 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №8097, визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 від 19.05.2008 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2894, визнати за неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3, визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений 19.05.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895 згідно якого предметом іпотеки являється житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_3, скасувати заборону на відчуження житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 за іпотечним договором, що було укладено 19.05.2008 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений 19.05.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, визнати недійсною довідку про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р., видану Жовтневим філіалом КП «Жилкомсервіс» дільниця №44, визнати дії Жовтневого філіалу КП «Жилкомсервіс» дільниця №44 з видачі довідки про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р. в якій не зазначений неповнолітній ОСОБА_2.ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконними.

В обґрунтування позову посилається на те, що він з ОСОБА_3 проживав спільно без реєстрації шлюбу з 1995 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану зроблений актовий запис №2477. 25.05.1999р. між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану Жовтневого відділу РАГС зроблений актовий запис №235. До 2002 року вони проживали в квартирі за адресою АДРЕСА_1 яка належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським відділом приватизації державного житлового фонду Управління комунального господарства та приватизації 29.10.1999р., зареєстрованого №6-99-190328, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 04.10.2002р. ОСОБА_3 яка діяла від себе та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 продала вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10, реєстровий №3143. Продаж було здійснено за 42265 грн. 04.10.2002 року ОСОБА_3 яка діяла від себе та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10, реєстровий №3146, придбала житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_3 за ціною 7797 грн. Також зазначив, що вони усі разом проживали в зазначеному будинку до березня 2007 року, і у зв'язку з тим, що будинок був старий, а коштів на ремонт у них не було, вони вирішили продати будинок та придбати 3-х кімнатну квартиру. 06.03.2007р. Рішенням Жовтневого райвиконкому м. Харкова ОСОБА_3 було надано дозвіл на продажу частини будинку АДРЕСА_3 від імені малолітнього сина ОСОБА_2, а також кошти отримані від продажу будинку витратити на придбання квартири, а також було надано дозвіл на зняття з реєстрації малолітнього сина ОСОБА_2 за зазначеною адресою. 15.03.2007р. ОСОБА_3 яка діяла від себе та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2007р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11, реєстровий №170, продала ОСОБА_4 зазначений будинок за ціною 230934 грн. Однак ОСОБА_3 продав частину будинку, що належала неповнолітньому сину, житла йому не придбала. 05.04.2007р. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №2615, знов придбала у ОСОБА_4 той же самий будинок, але вона вже діяла тільки в своїх особистих інтересах, ставши єдиним власником зазначеного будинку, чим порушила права неповнолітнього сина ОСОБА_2, залишивши його без житла. Купівлю будинку було здійснено за 303000 грн. 13.11.2007 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №8097, продала ОСОБА_4 зазначений будинок за ціною 404 000 грн. 19.05.2008 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2894, продав ОСОБА_3 зазначений будинок за ціною 505 000 грн. Крім цього, 19.05.2008р. між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», був укладений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, реєстровий №2621, за яким предметом іпотеки являється зазначений житловий будинок. Вважає, що всі зазначені договори купівлі-продажу будинку та договір іпотеки порушують права неповнолітнього сина ОСОБА_2 як користувача та власника частини житлового будинку, в зв'язку з чим є частково недійсними. Також вважає, що право власності неповнолітнього ОСОБА_2 на ? частину житлового будинку повинно бути поновлено, оскільки його мати продавши частину будинку з дозволу органу опіки та піклування придбала через три тижні той самий будинок, однак вже на своє ім'я, при цьому кошти отримані від продажу частки будинку, що належала неповнолітньому, були потрачені матір'ю не в інтересах неповнолітнього, тоді як повинні були бути потрачені на придбання житла дитині. Враховуючи, що неповнолітньому до укладення спірних угод належала ? частина зазначеного будинку, то всі подальші угоди являються недійсними в частині продажу майна неповнолітнього. Крім того недійсним також є договір іпотеки від 19.05.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, реєстровий №2621, оскільки був укладений без дозволу органу опіки. Крім того зазначив, що однією з підстав для укладення договору купівлі-продажу від 19.05.2008р. та договору іпотеки від 19.05.2008р. була довідка про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р., видана Жовтневим філіалом КП «Жилкомсервіс» дільниця №44, яка є недійсною, оскільки в ній не зазначено, що в будинку проживав та проживає неповнолітній ОСОБА_2, що підтверджується відповідною довідкою згідно якої ОСОБА_2 з 16.10.2002р. і по даний час проживав та проживає в зазначеному будинку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення відповідні вищенаведеному.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, надали заяви з проханням розглядати справу за їх відсутністю . Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 169 ЦПК України, суд визнав потрібним , щоб відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які подали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, дали особисті пояснення. Однак протягом тривалого часу відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'являлися , повістки про явку в судове засідання не отримували, тому такі поверталися за закінченням терміну зберігання. За таких обставин, судом було прийнято рішення про розгляд справи за відсутністю відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4..

Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. В своїх запереченнях зазначив про те, що вважає, що права неповнолітньої дитини ОСОБА_2 не порушені, відчуження нерухомого майна, яке належало дитині, відбувалося з дотриманням норм закону, придбання житлового будинку ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу будинку від 05.04.2007р. відбулось теж з дотриманням діючого законодавства та інтересів малолітньої дитини, тож підстав вважати договір купівлі-продажу будинку від 05.04.2007р. частково недійсним немає. Виходячи з цього, також не має підстав вважати наступні договори купівлі-продажу будинку частково недійсними. Щодо недійсності договору іпотеки зазначив, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 19.05.2008 року продавцем будинку був ОСОБА_4, а покупцем ОСОБА_3 Для відчуження майна ОСОБА_4 подав ПН ХМНО ОСОБА_7 заяву про те, що у житловому будинку за адресою АДРЕСА_3, власником якої є він, малолітні та неповнолітні особи не зареєстровані. До цієї заяви було подано довідку КП «Жилкомсервіс» про зареєстрованих осіб за зазначеною адресою, в якій зазначено, що за зазначеною адресою зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Також ПН ХМНО ОСОБА_7 від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої він надає згоду своїй дружині ОСОБА_3 на укладення договору іпотеки вказаного житлового будинку з АКІБ «УкрСиббанк». Зазначена заява у судовому порядку не спростована. Договір іпотеки між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладався в забезпечення виконання кредитного договору, який є дійсним. Враховуючи викладене, а саме, закріплено законодавчу можливість укладення одночасно договору купівлі-продажу нерухомого майна, відсутність зареєстрованих малолітніх та неповнолітніх осіб у відчужуваному будинку та наявності згоди подружжя на укладення договору іпотеки, підстав для визнання недійсним договору іпотеки не існує.

26 червня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» надав клопотання та просив залучити до участі у справі правонаступника ТОВІ «Кей-Колект». Ухвалою , постановленою від 17 грудня 2012 року , яка була ухвалена без виходу до нарадчої кімнати /а.с. 217 том 1/ клопотання було задоволено. Позивач заперечував проти задоволення цього клопотання, а тому у уточненому позові від 21 лютого 2013 року / у остаточній редакції / залучив до участі в якості відповідачів як ПАТ «Укрсиббанк» , так і ТОВ «Кей-Колект». /а.с.229 -230 том. 1/.

Представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» Іванісов Є.М. у судовому засіданні проти задоволенні позову заперечував та просив застосувати до вимог позивача позовну давність. Також пояснив , що позовні вимоги не обґрунтованими , посилаючись на те, що відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин, суди повинні виходити із того , чи мала дитина право власності на предмет іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки /реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку , народження після укладення договору іпотеки/ не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстав невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування. На момент укладення договору іпотеки від 19 травня 2008 року в будинку АДРЕСА_3 , що є предметом іпотеки неповнолітні діти : ОСОБА_2 , зареєстрований не був, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс». В залізку з чим у ПАТ «УкрСиббанкк не було підстав вимоги від ОСОБА_3 під час укладення договору іпотеки дозволу органів опіки та піклування для оформлення вказаного правочину. Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України , місцем проживання дитини , яка не досягла 10 років ,є місце проживання її батьків чи одного з батьків, з яким вона мешкає. На момент укладення договору іпотеки неповнолітньому сину позивача виповнилось 11 років, тому в даному випадку слід застосовувати норму ч. 3 ст. 29ЦК України. Вказана норма дозволяє за згодою дитини та батьків визначити інше відмінне від місця проживання батьків , місце проживання неповнолітньої дитини. Договір іпотеки був укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, кредитні кошти отримані за вказаними кредитними договорами були спрямовані на купівлю -продажу житла , про що свідчить п. 1.4 кредитного договору від 19 травня 2008 року. При відчужені житлового будинку 15 березня 2007 року ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 отримала згоду органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна, яке належало на праві спів власності й неповнолітньому ОСОБА_15, а тому права неповнолітньої дитини не порушені.

Представник відповідача Жовтневої філії КП «Жилкомсервіс» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Жовтневого району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду заяву в якій просив слухати справу без їхньої участі та винести рішення з врахуванням інтересів та прав малолітнього ОСОБА_2 /а.с. 54,55 том1/

Третя особа приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Третя особа приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила. До суду надала письмові пояснення за позовом, в яких зазначила, що 19.05.2008р. нею було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3. Посвідчення вказаного договору відбулось згідно зі ст.ст.40,41,42 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в зв'язку з чим, вважає, що вказаний договір відповідає діючим нормам Цивільного кодексу України та діючого законодавства. Також просила справу розглядати за її відсутністю. /а. с 82 том. 1/

Суд, вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 не обґрунтовані та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи 25.05.1999р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (ОСОБА_4) в Жовтневому відділі РАГС м. Харкова було зареєстровано шлюб, актовий запис №235.

ІНФОРМАЦІЯ_1, ще до реєстрації шлюбу, у ОСОБА_1 та ОСОБА_16 (ОСОБА_1) народився син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 20.07.1996р. НОМЕР_1, виданим міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова.

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради №18-3 від 06.03.2007р. «Про дозвіл ОСОБА_3 на продаж частини будинку АДРЕСА_3 від імені малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.» було надано дозвіл ОСОБА_3 на продаж частини будинку АДРЕСА_3 від імені малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, надано дозвіл ОСОБА_3 на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_2 на ім'я малолітнього сина ОСОБА_2, кошти отримані від продажу квартири, використати на придбання вищевказаного житла, надано дозвіл ОСОБА_3 зняти з реєстрації малолітнього сина за адресо АДРЕСА_3, зареєструвати дитину за місцем придбання нового житла та забезпечити її право користування житловим приміщенням у придбаній квартирі.

15.03.2007р. ОСОБА_3 яка діяла за себе особисто та від імені малолітнього сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 продала ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.03.2007р., посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, реєстровий №170. Продаж було вчинено за 230934 грн.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Батьки управляють майном дітей без спеціального на те повноваження, але без дозволу органів опіки і піклування не можуть укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині прав, здійснювати відчуження житла.

Відповідно до ч.4 ст.177 СК України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Відповідно до ч.7 ст.177 СК України батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 «Про охорону дитинства» органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відчуження власності неповнолітнього ОСОБА_2 відбулося із дотриманням вимог ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», та ст.ст.56, 71 ЦК України, тобто з дозволу органу опіки і піклування.

05.04.2007р. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №2615, придбала у ОСОБА_4 той же самий житловий будинок АДРЕСА_3 за ціною 303 000 грн. Право власності ОСОБА_3 на зазначений будинок 10.04.2007р. було зареєстровано в КП «ХМБТІ», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2007р., № витягу 14190754.

13.11.2007р. ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_3, про що було укладено договір купівлі-продажу від 13.11.2007р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №2894. Право власності ОСОБА_4 на зазначений будинок 26.11.2007р.. було зареєстровано в КП «ХМБТІ», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.11.2007р., № витягу 16797055.

19.05.2008р. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2894 придбала у ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України межі позовних вимог визначає позивач.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, як на підставу часткової недійсності вказаних договорів посилався саме на те, що кошти з продажу будинку були потрачені матір'ю ОСОБА_3 не в інтересах неповнолітнього, тоді як повинні були бути потрачені на придбання житла дитині, а тому вказані договори порушують право власності та користування неповнолітнього.

З інших підстав позивач позову не заявляв.

Відповідно до ч.9 ст.177 СК України неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Таким чином, не придбання житла для неповнолітньої дитини не тягне за собою визнання недійсним правочину, а є лише підставою для покладення на його батьків обов'язку по відшкодуванню завданої дитині матеріальної шкоди у відповідності до ст.177 СК України.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що доводи позивача про те, що договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 від 05.04.2007р. є частково недійсним, оскільки його мати ОСОБА_3 придбавши вищезазначений будинок лише на своє ім'я, фактично залишивши сина без житла, чим порушила його право власності та користування зазначеним будинком є безпідставними, а тому суд відмовляє у задоволені позовних вимог щодо визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 05.04.2007р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №2615 та визнання за неповнолітнім ОСОБА_2 права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки суд відмовляє у задоволені позовної вимоги про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_3 від 05.04.2007р., то не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання частково недійсними наступних договорів купівлі-продажу вказаного житлового будинку, а саме від 13.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстровий №8097, та від 19.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2894

Щодо визнання договору іпотеки від 19.05.2008р. укладеного між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, за яким предметом іпотеки являється житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3, то суд зазначає наступне.

Так звернувшись до суду з позовом, позивачем з метою усунення недоліків, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкові від 21.04.2011р., 07.06.2011р. було здано до канцелярії суду заяву про усунення недоліків з додатками. Так у якості додатків було надано копію свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження, копія довідки про реєстрацію місця проживання від 28.01.2011р., копія договору купівлі-продажу від 04.10.2002р., копія договору купівлі-продажу від 15.03.2007р., копія договору купівлі-продажу від 05.04.2007р., копія рішення Жовтневого райвиконкому від 06.03.2007р., копія іпотечного договору від 05.04.2007р., квитанція про сплату держмита та ІТЗ та копія довіреності.

Тобто позивачем до суду було надано копію договору іпотеки від 05.04.2007р., що було укладено між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, реєстровий №2621. (а.с.17).

При цьому суд зазначає, що протягом усього розгляду справи позивачем та його представником не було надано до суду договору іпотеки, що було укладено між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» від 19.05.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, а також позивачем не заявлялось клопотань про витребування зазначеного договору у відповідача.

Натомість позивач в своїй первісній позовній заяві просив визнати недійсним саме договір іпотеки укладений між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» від 19.05.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, за яким предметом іпотеки являється житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3. При цьому в позові позивач посилається на договір іпотеки від 19.05.2008р. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, реєстровий №2621. В уточнених позовних заявах позивач також просив визнати недійсним договір іпотеки укладений між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» від 19.05.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, при цьому в самих уточненнях посилається як на договір іпотеки від 19.05.2008р. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895 так і на договір іпотеки від 19.05.2008р. посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12, реєстровий №2621.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами по справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановить наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин ,які мають значення по справі. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема , звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

За положеннями ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права і обов'язки. Позивач сам вибирає, який позов та до кого пред'явити до суду. Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

При цьому суд зазначає, що сторонам по справі, судом неодноразово роз'яснені вимоги ЦПК України стосовно тих обставин, що докази подаються сторонами, а судом тільки оцінюються.

У відповідності до положень ст. 10 ЦПК України суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснював позивачеві його права та обов'язки, вживав заходи для надання позивачу можливості скористатися належними йому правами, з'ясовував наявність клопотань до суду .

Таким чином, враховуючи те, що позивач не скористався своїми процесуальними правами в частині подання доказів, а саме не надав договору іпотеки, що було укладено між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк» від 19.05.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895, який є одним з предметів спору, то суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання зазначеного договору недійсним у зв'язку з недоведеністю.

В зв'язку з чим, не підлягає задоволенню і вимога про скасування заборони на відчуження житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_3 за іпотечним договором, що було укладено 19.05.2008 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений 19.05.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий №2895.

Щодо вимог позивача про визнання недійсною довідки про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р., видану Жовтневим філіалом КП «Жилкомсервіс» дільниця №44 та визнання дії Жовтневого філіалу КП «Жилкомсервіс» дільниця №44 з видачі довідки про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р. в якій не зазначений неповнолітній ОСОБА_2.ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконними, то суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав-це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визнається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Спосіб захисту, обраний позивачем, а саме: визнання недійсною довідки про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р., виданої Жовтневим філіалом КП «Жилкомсервіс» дільниця №44 та визнання дії Жовтневого філіалу КП «Жилкомсервіс» дільниця №44 з видачі довідки про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р. в якій не зазначений неповнолітній ОСОБА_2.ІНФОРМАЦІЯ_1, не може бути визнані такими, що передбачені законом - ст.16 ЦК України, тому суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволені вказаних позовних вимог.

Крім того, суд вважає за доцільним зазначити, що позивач в уточненій позовній заяві зазначив, що неповнолітній ОСОБА_2 з 16.10.2002 року і по даний час проживає в житловому будинку АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою №128 від 28.01.2011р. виданою КП «Жилкомсервіс» дільницею №44. Також на підтвердження даного факту надав копію домової книги та копії карток прописки.

Так дослідивши копію домової книги житлового будинку АДРЕСА_3, суд приходить до висновку, що з копії домової книги не можливо встановити точну дату реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2, оскільки на штампі про реєстрацію напроти прізвища ОСОБА_2 стоїть ще один штамп з датою 08.06.2012р.

При цьому суд неодноразово зобов'язував представника позивача надати для огляду оригінал вказаної домової книги, але представник позивача пояснював про неможливість надання оригіналу домової книги, оскільки оригінал вказаної домової книги знаходиться у ОСОБА_3, яка відмовляється надати її позивачу, оскільки вони знаходяться у поганих відносинах.

Також в матеріалах справи наявна довідка вуличного комітету №2 від 2007 року, відповідно до якої в будинку АДРЕСА_3 мешкає та зареєстрований лише ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.164)

Відповідно до п.8 договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.03.2007р. укладеного між ОСОБА_3 яка діяла за себе особисто та від імені малолітнього сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, що було посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_11, реєстровий №170, Відчужувачі засвідчили, що цей договір не суперечить правам та інтересах малолітніх (неповнолітніх) та непрацездатних дітей, а також малолітні (неповнолітні), непрацездатні та безпритульні діти, бездомні громадяни не мають права користування житловим будинком з надвірними будівлями, який є предметом цього договору.

Відповідно до п.4 договору купівлі-продажу. житлового будинку від 05.04.2007р укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстр.№2615, Продавець (ОСОБА_4) засвідчив, що ані малолітні, ані неповнолітні діти не мають права користування житловим будинком

Відповідно до п.4 договору купівлі-продажу. житлового будинку від 30.11.2007р укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, реєстр.№8097, Продавець (ОСОБА_3) засвідчила, що ані малолітні, ані неповнолітні діти не мають права користування житловим будинком (а.с.168).

Також в матеріалах справи наявна довідка про склад сім'ї, що було видано вуличним комітетом №1 реєстраційний номер 11-127 від 12.11.2007 року, відповідно до якої в будинку АДРЕСА_3 мешкають та зареєстровані ОСОБА_3, чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 (а.с.177).

Відповідно до довідки про склад сім'ї №172 від 16.05.2008р., що було видано Жовтневим філіалом КП «Жилкомсервіс» дільниця №44, яку просив визнати недійсним позивач, та яку було видано ОСОБА_4, в будинку АДРЕСА_3 проживають та зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4 від 19.05.2008р., справжність підпису ОСОБА_4 було перевірено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, відповідно до якої ОСОБА_4 повідомляє, що в житловому будинку АДРЕСА_3, малолітні та неповнолітні особи не зареєстровані (а.с.148).

Таким чином, оскільки вищезазначені довідки, заява, договори купівлі-продажу є дійсними та ніким не скасовані або відкликані, то суд приходить до висновку, що довідка про склад сім'ї від 28.01.2011р., що була надана позивачем на підтвердження реєстрації неповнолітнього ОСОБА_2 з 16.10.2002р., відповідно до якої з 16.10.2002р. та по день видачі довідки в будинку АДРЕСА_3 проживають та зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_9 прямо суперечить зазначеним письмовим доказам та виключає їх достовірність, а тому суд відноситься до даної довідки критично.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що позивач не довів факту реєстрації в будинку АДРЕСА_3 неповнолітнього ОСОБА_2 на час укладення спірних угод.

Щодо заяви представника третьої особи ТОВ «Кей-Колект» про застосування до вимог позивача позовної давності, то суд зазначає, що оскільки положення цивільного законодавства про позовну давність поширюється лише на випадки пред'явлення обґрунтованого позову, то в зв'язку з тим, що судом не встановлено підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - позовна давність на встановлені правовідносини застосована бути не може.

Керуючись ст. 3,4, 8,10,15,60, 209,212-215,218,294 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 діючого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова