Ухвала суду № 38349977, 28.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 р.Справа № 815/5463/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року по справі за позовом Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000451320/0 від 13.03.2006 року, -

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Одеської залізниці до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000451320/0 від 13.03.2006 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 024 289 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 191 541 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року адміністративний позов Одеської залізниці задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000451320/0 від 13.03.2006 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 21.11.2013 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів посилається на те, що в ході проведення перевірки Одеської залізниці було встановлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні та заниженні податку на додану вартість. Відповідач посилався на те, що позивачем неправомірно було включено до податкового кредиту суми коштів сплачених підприємству «Укрінвопромінвест» за виконання робіт з проведення екологічної експертизи та аудиту системи охорони праці, оскільки вказані роботи фактично виконані не були, а їх використання не пов'язано з господарською діяльністю позивача та отриманням прибутку. Зважаючи на зазначене, апелянт вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Одеська залізниця».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції встановлено, що державне підприємство «Одеська залізниця» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради та знаходиться на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів та є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є вантажний залізничний транспорт, пасажирський залізничний транспорт, функціонування залізничного транспорту, загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), діяльність транспортних агентств.

У період з 30.12.2005 року по 16.02.2006 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в Одеській області було проведено планову документальну перевірку дотримання державним підприємством «Одеська залізниця» вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 року по 30.06.2005 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №102/13-32.1/01071315/11 від 03.03.2006 року (т. І, а.с. 63-142), на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451320/0 від 13.03.2006 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 024 289 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6 191 541 грн. (т. І, а.с. 15).

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення Одеською залізницею вимог п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці» № 944 від 27.06.2003 року, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість.

Так, в акті перевірки зазначено, що в порушення п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснений та придбання яких включаються до валових витрат» № 944 від 27.06.2003 року позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості виконаних підприємством «Укрінвопромінвест» послуг з аудиту охорони та системи управління охороною праці, екологічної експертизи комплексів промислового та непромислового призначення, не пов'язаних з основною діяльністю підприємства.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, державне підприємство «Одеська залізниця» оскаржило його до суду.

За результатами судового розгляду постановою господарського суду Одеської області від 20.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року, було задоволено поданий державним підприємством «Одеська залізниця» позов та скасовано прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в Одеській області податкове повідомлення-рішення № 0000451320/0 від 13.03.2006 року (т. XVII а.с. 205- 207).

В свою чергу, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2013 року було частково задоволено касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та скасовано постанову господарського суду Одеської області від 20.02.2007 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. XVII а.с. 242-245).

При цьому, скасовуючи постанову господарського суду Одеської області та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, суд касаційної інстанції посилався на те, що судами першої та апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що акти приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду на проведення екологічної експертизи № ОД/НФ-04-645-НЮ від 30.04.2004 року не містять конкретизації змісту, обсягу, результатів виконаних робіт. Також Вищий адміністративний суд України зазначив, що судам першої та апеляційної інстанцій слід було перевірити можливість виконання підприємством «Укрінвопромінвест» обумовлених спірними договорами робіт в межах відповідного часового проміжку.

В свою чергу, в ході нового розгляду справи судом першої інстанції було досліджено нові докази, з'ясовано обставини справи, на підставі чого суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2004 року між Одеською залізницею та підприємством «Укрінвопромінвест» був укладений договір підряду на обстеження системи управління охороною праці №ОД/НФ-04-643-НЮ, за умовами якого Підприємство «Укрінвопромінвест» зобов'язувалось за завданням Одеської залізниці провести обстеження системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності та надати консультаційну допомогу із підвищенням ефективності системи управління охороною праці на підприємстві, а Одеська залізниця зобов'язувалась прийняти та оплатити виконану роботу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства «Укрінвопромінвест» на умовах 100% передплати (т. І а.с. 16-19).

Зазначений договір був укладений на виконання листа Укрзалізниці від 02.03.2004 року № ЦЗП 6/4, адресованого всім начальникам залізниць України щодо забезпечення ефективності функціонування системи управління охороною праці і приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 1 Договору обстеження здійснюються у розрізі груп структурних підрозділів Одеської залізниці, план-графік проведення обстеження, перелік конкретних висновків визначаються в окремих додаткових угодах до договору. Підприємство «Укрінвопромінвест» оформляє результати обстеження у вигляді окремих томів (книг) документацій у розрізі груп структурних підрозділів Одеської залізниці, прийняття яких оформлюється у вигляді актів прийому-передачі.

Одеська залізниця посилалась на те, що Підприємством «Укрінвопромінвест» були виконані роботи, передбачені умовами договору від 30.04.2004 року №ОД/НФ-04-643-НЮ. Загальна сума виконаних робіт склала 17700000 грн. Результати виконаних робіт були викладені у 7 книгах документації стосовно структурних підрозділів Одеської залізниці.

В підтвердження виконання Підприємством «Укрінвопромінвест» умов зазначеного договору Одеською залізницею були надані до суду податкові накладні № 8 від 30.04.2004 року, № 11 від 30.04.2004 року, № 26 від 11.05.2004 року, № 28 від 12.05.2004 року, № 35 від 17.05.2004 року, № 81 від 26.05.2004 року, № 93 від 27.05.2004 року, № 126 від 28.05.2004 року, № 121 від 28.05.2004 року, № 219 від 02.07.2004 року, № 255 від 16.07.2004 року (т. І а.с. 39-43, 46-47, 53-54, 60-61).

Крім того, Одеською залізницею був наданий акт приймання-передачі звіту за договором підряду на обстеження системи управління охороною праці № ОД/НФ-04-643-НЮ від 30.04.2004 року, датований 16.07.2004 року, згідно якого Підприємство «Укрінвопромінвест» передало, а Одеська залізниця прийняла роботи з обстеження системи управління охороною праці у розрізі груп структурних підрозділів Одеської залізниці у вигляді 7 книг документації стосовно структурних підрозділів Одеської залізниці (т. І а.с. 25).

В свою чергу, 30.04.2004 року Одеською залізницею з підприємством «Укрінвопромінвест» був також укладений договір підряду на проведення екологічної експертизи № ОД/НФ-04-645-НЮ, за яким Підприємство «Укрінвопромінвест» зобов'язувалось за завданням Одеської залізниці провести екологічну експертизу комплексів, територій та об'єктів промислового та непромислового призначення Одеської залізниці, а Одеська залізниця зобов'язувалась прийняти та оплатити виконану роботу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства «Укрінвопромінвест» на умовах 100% передплати (т.І а.с. 26-29).

Зазначений договір був укладений на виконання листа Головного управління безпеки руху та екології Укрзалізниці від 09.03.2004 року № ЦРБ-39/52-Е з метою оцінки впливу здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища з врахуванням реалізації «Основних напрямків державної політики України в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 року №188/98- ВР та наказу Міністерства транспорту України від 29.04.2002 року № 291 щодо затвердження плану реалізації на транспорті основних напрямків в галузі охорони навколишнього середовища на 2002-2006 роки.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що згідно умов укладеного договору Підприємство «Укрінвопромінвест» оформляє результати обстеження у вигляді Окремих томів (книг) документацій у розрізі груп конкретних об'єктів, прийняття яких оформлюється у вигляді актів прийому-передачі.

У підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані податкові накладні № 45 від 19.05.2004 року, № 80 від 26.05.2004 року, № 95 від 27.05.2004 року, № 222 від 02.07.2004 року, № 138 від 14.06.2004 року, № 131від 01.06.2004 року, №127 від 28.05.2004 року, № 104 від 28.05.2004 року, № 175 від 18.06.2004 року, № 199 від 22.06.2004 року, № 211 від 24.06.2004 року, № 213 від 30.06.2004 року, № 257 від 16.07.2004 року (т. І а.с. 44-45, 48-52, 55-60, 62), акти приймання-передачі звіту за договором підряду на проведення екологічної експертизи №ОД/НФ-04-645-НЮ від 30.04.2004 року, датовані 28.05.2004 року та 16.07.2004 року (т. І а.с. 35, 36).

Так, підприємством «Укрінвопромінвест» були здійснені роботи з проведення екологічної експертизи комплексів, територій та об'єктів промислового та непромислового призначення Одеської залізниці на загальну суму 18500000 грн., результати яких були прийняті Одеською залізницею у вигляді книг документації стосовно структурних підрозділів Одеської залізниці.

Згідно листа Одеської філії АБ «Експрес-Банк» від 23.03.2006 року № 03/546 розрахунки за надані підприємством «Укрінвопромінвест» послуги за укладеними договорами проводились позивачем у безготівкові формі шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства «Укрінвопромінвест» (т. І а.с. 37, 38).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність віднесення Одеською залізницею до складу податкового кредиту витрат на послуги з аудиту охорони та системи управління охороною праці, а також екологічної експертизи комплексів промислового та непромислового призначення.

Так, згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В свою чергу, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, важливим є встановлення факту, чи відносяться витрати сплачені Одеською залізницею у складі вартості виконаних підприємством «Укрінвопромінвест» послуг з аудиту охорони та системи управління охороною праці, екологічної експертизи комплексів промислового та непромислового призначення до складу валових витрат.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду в зв'язку із, зокрема, охороною праці.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладається обов'язок щодо, зокрема, проведення аудиту охорони праці.

Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженим постановою КМУ від 27.06.2003 року № 994 встановлено, що суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з вжиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні враховуватися у складі витрат лише один раз.

При цьому, у вказаній постанові КМУ від 27.06.2003 року № 994 у складі заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат передбачено проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці.

Таким чином, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, передбачалось віднесення витрат по проведенню аудиту з охорони праці до складу валових витрат.

В свою чергу, витрати на проведення екологічної експертизи також відносяться до складу валових витрат, з огляду на наступне:

Згідно із п. п. 5.4.5 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податків.

Згідно із ст. 10, 12, 16 Закону України «Про транспорт» транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці, екології та підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту, безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, тощо.

Відповідно до ст. 26, 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі підлягають матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територія та об'єктах, що передбачено ст. 4 Закону України «Про екологічну експертизу».

Таким чином, проведення екологічної експертизи комплексів промислового та непромислового призначення, в даному випадку було обумовлено реалізацією «Основних напрямків державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», затверджених постановою ВРУ від 05.03.1998 року « 188/98-ВР та з метою зменшення негативного впливу діяльності транспортно-дорожнього комплексу на навколишнє природне середовище.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати на проведення екологічної експертизи підлягають включенню до валових витрат.

В свою чергу, підставою для віднесення витрат до складу податкового кредиту є також наявність первинних документів, які підтверджують факт виконання господарських операцій, та пов'язаність понесених витрат із власною господарською діяльністю.

Слід зазначити, що окрім податкових накладних, у підтвердження здійснення господарських операцій та виконання підприємством «Укрінвопромінвест» договірних зобов'язань, позивачем була надана відповідна документація у вигляді книг та звітів (Том II, аркуші справи 95-152, Том III, аркуші справи 1- 245, Том IV, аркуші справи 1-250, Том V, аркуші справи 1-235, Том VI, аркуші справи 1-162, Том VII, аркуші справи 1-144, Том VIII, аркуші справи 1-181, Том IX, аркуші справи 1-248, Том X, аркуші справи 1-217, Том XI, аркуші справи 1-146, Том XII, аркуші справи 1-164, Том XIII, аркуші справи 1-214, Том XIV, аркуші справи 1-218, Том XV, аркуші справи 1-228, Том XVI, аркуші справи 1-226).

Також були надані акти приймання-передачі зазначених книг і звітів.

Як встановлено судом першої інстанції, зазначені документи не надавались під час проведення податковим органом перевірки з підстав їх вилучення за протоколом виїмки УСБУ від 28.04.2005 року, який міститься в матеріалах справи (Том II, аркуші справи 63-64).

Однак, в ході судового розгляду справи вказані документи були досліджені судом та їм надано відповідну правову оцінку.

Також Одеською залізницею був наданий висновок Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем № 5.6-656, звіт Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту про комплексну оцінку аудита системи управління охорони праці на Одеській залізниці, затверджений 15.09.2005 року, якими підтверджується факт належного виконання Підприємством «Укрінвопромінвест» умов договорів №0 Д/НФ-04-643-НЮ, №ОД/НФ-04-645-НЮ від 30.04.2004 року (Том II, аркуші справи 32-62).

Крім того, суд першої інстанції, на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.07.2013 року при новому розгляді справи дослідив докази фактичного використання позивачем результатів екологічної експертизи та аудиту систем охорони праці в господарській діяльності.

Так, судом першої інстанції було досліджено звіти по виконанню зауважень, виявлених під час проведення екологічної експертизи всіма структурними підрозділами залізниці за період з 2005 року по теперішній час, довідки щодо виконаних позивачем дій, пов'язаних із поліпшення стану охорони праці, а також договори, дозвільні документи, акти обстежень об'єктів та їх перевірок, випробувань обладнання, паспорти на обладнання, документи щодо реконструкції, ремонту обладнання та об'єктів охорони природного середовища, тощо.

Згідно вказаних документів позивачем було проведено наступні роботи: розроблення паспортів місць видалення відходів, здійснення ремонтних робіт на об'єктах Одеської залізниці з метою зменшення викидів забруднюючих речовин, укладення договорів на утилізацію відходів, вивезення сміття, інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, здійснення контрольних замірів викидів, розроблення паспортів на обладнання, оформлення дозволів, виготовлення планів з охорони навколишнього природного середовища (зелених насаджень, водних та земельних ресурсів), укладення договорів на водопостачання та водовідведення, виготовлення документації на отримання лімітів щодо відходів, проведення перевірок на об'єктах щодо додержання вимог екологічних норм, здійснення ремонту обладнання, яке здійснює знешкодження шкідливих речовин і газів, виготовлення паспортів на обладнання, здійснення перевірок та пусконалагоджувальних робіт на обладнанні, проведення капітального ремонту очисних споруд, виготовлення звітів про інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин, проведення модернізації обладнання та об'єктів охорони природного середовища, проведення досліджень викидів в атмосферу, тощо (Том XVIII, аркуші справи 19-250, Том XIX, аркуші справи 1-87,118-250, Том XX, аркуші справи 1-63).

Крім іншого, позивачем були надані акти знищення документів, які також підтверджували застосування результатів аудита систем охорони праці та екологічної експертизи, однак термін зберігання яких минув.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані позивачем документи належним чином підтверджують факт виконання підприємством «Укрірвопромінвест» зобов'язань за укладеними з Одеською залізницею договорами №ОД/НФ-04-643-НЮ та №ОД/НФ-04-645-НЮ від 30.04.2004 року, а також використання результатів проведеного аудиту системи управління охорони праці та екологічної експертизи у власній господарській діяльності.

В свою чергу, на вимогу суду першої інстанції податковим органом було надано докази проведення перевірок підприємства «Укрірвопромінвест» з метою встановлення можливості здійснення цим підприємством обумовленого договорами переліку робіт.

Згідно акту перевірки підприємства «Укрінвопромінвест» №2658-3500/23- 0211/32586931 від 01.08.2006 року, проведеної ДПІ у Солом'янскому районі м. Києва (Том XIX, аркуші справи 103-115) вбачається, що зазначене підприємство проводило аудит охорони праці та оцінки пожежного стану на залізницях та облавтодорах різних областей України.

Однак, судом встановлено, що при проведенні перевірки податковим органом не перевірялись можливості цього підприємства щодо виконання таких робіт самостійно, або із залученням інших юридичних та фізичних осіб.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що твердження податкового органу про неможливість виконання підприємством "Укрінвопромінвест" договорів №0 Д/НФ-04-643-НЮ та №ОД/НФ-04-645- НЮ від 30.04.2004 року протягом 3-х місяців є необґрунтованим, оскільки таке твердження податкового органу ґрунтується на розрахунку часу, необхідного для виконання зазначених робіт однією людиною, тоді як факт виконання вказаного об'єму робіт однією людиною встановлений не був. При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що умовами договору не заборонено підприємству "Укрінвопромінвест" залучати інших юридичних та фізичних осіб до проведення аудиту та експертизи.

Ще однією суттєвою обставиною, яка була врахована судом першої інстанції при прийнятті рішення, є факт наявності вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.05.2009 року по справі №1-600/2009, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21.09.2009 pоку та ухвалою Верховного суду України від 14.12.2010 року, згідно якого посадову особу Одеської залізниці ОСОБА_2 було виправдано за відсутністю в його діях складу злочину щодо укладення з підприємством «Укрінвопромінвест» договорів на проведення робіт з оцінки протипожежного стану, системи управління охороною праці, проведення екологічної експертизи №ОД/НФ-04-643-НЮ, №ОД/НФ-04-645-НЮ від 30.04.2004 року.

Зазначеним вироком Заводського районного суду м. Миколаєва було встановлено законність розпоряджень керівника Укрзалізниці по укладанню з Підприємством «Укрінвопромінвест» договорів на проведення робіт з оцінки протипожежного стану, системи управління охороною праці, проведення екологічної експертизи, необхідність проведення таких робіт, їх фактичне проведення і отримання результатів, відповідність результатів виконаних робіт умовам договорів та використання в діяльності (Том XVII, аркуші справи 137-178).

В свою чергу, відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши всі надані Одеською залізницею документи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено реальне здійснення господарських операцій з підприємством «Укрінвопромінвест», необхідність проведення визначених укладеними договорами робіт та обов'язковість їх проведення для підприємства транспорту, безпосередню пов'язаність вказаних робіт з господарською діяльністю позивача, а також законність формування податкового кредиту по вказаним операціям.

Зважаючи на те, що Одеською залізницею не було порушено вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та правомірно сформовано податковий кредит по операціям з підприємством «Укрінвопромінвест», колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000451320/0 від 13.03.2006 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6024289 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6191541 грн. прийнято спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі необґрунтовано, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв