Постанова № 38349824, 15.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа №805/2084/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:15 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

розглянувши позовну Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» про стягнення заборгованості, -

за участю:

представника відповідача Листопада С.О.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Донецька звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» про стягнення заборгованості різниці між сумою призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (із змінами та доповненнями в редакції після 01.01.2004р.), передбачено, що фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці.

За відповідачем налічується забо ргованість перед Управлінням по витратах на сплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівни кам згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до ін ших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи за період з серпня по листопад 2013 року у сумі 8395,52 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його присутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти визнання позову. В письмових поясненнях, наданих суду він зазначив, що причини виникнення заборгованості з боку ДП «НТЦ «Вуглеінновація» ВП «ДонНДІ» носять об'єктивний характер, визначений загальним станом в паливно-енергетичному комплексі України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 року № 987 було затверджено перелік державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. До цього переліку увійшли вугледобувні підприємства, з якими у ДП «НТЦ «Вуглеіновація» ВП «ДонНДІ» є договірні відносини. Державна виконавча служба України своїм листом повідомила, що згідно п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» усі виконавчі провадження підлягають обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації. ДП «НТЦ «Вуглеінновація» ВП «ДонНДІ» не зміг досі самостійно і реально стягнути багаторічні борги з підприємств вугільної промисловості. Генеральним директором ДП «НТЦ «Вуглеінновація» було направлено листа на адресу Першого заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України з проханням про часткове погашення заборгованості в березні 2014 року. На підставі чого відповідачем планується погашення заборгованості перед Управлінням пенсійного фонду.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Науково-технічний центр «Вуглеіновація», 14.07.2011 року зареєстрований, як юридична особа Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код 37770008.

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121 /2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

У відповідності до п.5 ст.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний Фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо, зокрема:

- забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення;

- забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб;

- здійснення контролю за додержанням законодавства, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів за достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;

- застосовування фінансових санкцій, передбачених законом;

- призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

- обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності;

- надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством;

Відповідно до статті 24 Закону України від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої

відповідно до інших нормативних актів, на яку має право дана особа, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. № 372 передбачено, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, відповідач Державне підприємство «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» повинен відшкодувати позивачу витрати на виплату пенсії.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства різницю між сумою пенсії, призначеною як науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, позивачу у встановлені строки не вносив, в результаті чого відповідно до поданого суду розрахунку має заборгованість за період з серпня по листопад 2013 року у загальному розмірі 8395,52 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену заборгованість.

Відповідачем до суду була надіслана заява про відстрочення виконання судового рішення, а саме про відстрочення на 6 місяців виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду у даній справі №805/2084/14 про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій науковим працівникам в сумі 8395,52 грн. Свої вимоги мотивував неспроможністю самостійно і реально стягнути багаторічні борги з підприємств вугільної промисловості, дебіторська заборгованість яких складає станом на 04.04.2014р. - 2116000 грн., та скрутним фінансово-економічним становищем інституту.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача надіслав на адресу суду заперечення проти задоволення заяви.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, надання відстрочки або розстрочки рішення законодавство ставить у залежність від наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та за умови винятковості випадків, які ці обставини обумовлюють.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Суд не вважає факти, визначені в заяві про відстрочення виконання судового рішення такими, що виключають виконання рішення.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.8-11, 94, 112, 158-163, 263 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки суму різниці у розмірі пенсій, що підлягають сплаті, в розмірі 8395 (вісім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 15 квітня 2014 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 22 квітня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Крилова М.М.