Рішення № 38349657, 15.04.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 925/399/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Лушко Т.А. за довіреністю, відповідача - Андрієнко В.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Миколаїв до публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", м. Сміла Черкаської області про стягнення 553 348,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 553 348,29 грн., у тому числі: 521 249,00 грн. заборгованості за електроізоляційні матеріали, 5816,52 грн. три проценти річних, 4326,29 грн. інфляційних, 21956,48 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" (позивачем у справі, постачальник за договором) та публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №231/27-09 (далі - Договір). До Договору буди укладені Додаткові угоди. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 425 446,33 грн., що підтверджується видатковими накладними, відповідач станом на 15.05.2013 сплатив за отриманий товар кошти на суму 8 799 947,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, заборгованість станом на 15.05.2013 становила 625 498,69 грн. 15 травня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про розстрочку погашення боргу, однак в порушення умов вказаної додаткової угоди відповідач не приступив до виконання своїх зобов'язань щодо погашення боргу та за період з травня 2013 по лютий 2014, тобто на протязі 10 місяців жодного платежу в погашення боргу не надійшло; станом на 01 березня 2014 року борг відповідача відповідно до додаткової угоди про розстрочення погашення боргу становить 521 249,00 грн. Актом звірки взаєморозрахунків від 03.07.2013 відповідач підтвердив заборгованість у повному обсязі. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу інфляційні та три проценти річних, а згідно п. 6.5. Договору пеню. Позивач направляв на адресу відповідача лиси з вимогами щодо належного виконання, узятих на себе зобов'язань щодо погашення боргу, а саме: листи від 03.07.2013 № 96, від 17.10.2013 № 124, 22.01.2014 № 01, які були згідно поштових повідомлень вручені відповідачу, однак на вказані листи відповідач відповіді не надав та борг не погасив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав причинами неможливості здійснити розрахунок з позивачем - непередбачуване погіршення фінансової ситуації підприємства, до такої ситуації призводять несвоєчасні бюджетні відшкодування ПДВ, на даний час за деклараціями за грудень 2013 ПАТ "НВП "СЕМЗ" з державного бюджету не відшкодовано ПДВ в сумі 722 287,00 грн., що підтверджено перевіркою Смілянської ОДПІ,, також на даний час залізниці України заборгували підприємству 5 017 387,94 грн., у зв'язку з політичною ситуацією в країні, на залізницях введено мораторій на всі розрахунки з контрагентами, окрім заробітної плати, крім того наявна заборгованість інших підприємств-замовників в сумі 12 596 314,66 грн. (перераховує); на даний час для збереження трудового колективу керівництво відповідача вимушено запровадити роботу підприємства за неповним робочим тижнем, про що свідчать накази по підприємству; одноразове стягнення грошових коштів за рішенням суду призведе до суттєвого погіршення фінансової ситуації на підприємстві, масового скорочення працівників, зриву строків виконання підприємством зобов'язань перед замовниками продукції, а також зриву строків виконання міжнародних контрактів,; також згідно рішення суду у справі №925/321/14 відповідач вже зобов'язаний сплачувати на користь позивача на протязі 6 місяців, починаючи з квітня 2014 року кошти в сумі 41 620,78 грн., крім того, в суді знаходиться позовна заява цього ж позивача про стягнення заборгованості з нашого підприємства в сумі 1 160 027,52 грн., яка буде розглянута 15 квітня 2014 року відповідно до ухвали суду, тому просить суд розстрочити на 18 місяців виконання рішення про стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань, три проценти річних, пені та судового збору; затвердити наступний графік виконання рішення суду у справі: з травня 2014 по жовтень 2015 по 30 741,57 грн. щомісяця, жовтень 2015 - 11 066,96 грн. судовий збір.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві; просила задовольнити частково клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, позивач згідний, щоб виконання рішення суду було розстрочене на 5 місяців, враховуючи, що розстрочення рішення на 18 місяців. як просить відповідач, негативно відобразиться на фінансовому стані позивача;

- представник відповідача визнав позов повністю, однак просив розстрочити виконання рішення суду з підстав. вказаних у письмовому відзиві на позов, просив задовольнити його клопотання

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

04 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" (позивачем у справі, постачальник за договором) та публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод", (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №231/27-09 (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в асортименті, у кількості та по ціні згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1.).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- умови оплати: 100% оплата після отримання товару покупцем на протязі 30 банківських днів (п. 2.1.);

- ціни на товар встановлюються сторонами шляхом підписання специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1)(п. 2.2.);

- постачальник зобов'язується здійснити розвантаження партії товару покупцю на протязі 5 банківських днів, після повідомлення покупцю про готовність товару для розвантаження (п. 5.2.);

- товар повинен супроводжуватися наступною документацією: видатковою і податковою накладними; рахунком-фактурою; сертифікатом якості завода-виготовлювача (виробника товару); технічним паспортом; сертифікатом (свідоцтвом), який передбачений "Положенням про гігієнічну регламентацію та державну реєтрацію небезпечних факторів", затвердженого постановою КМУ від 13.06.1995 р. № 420; (п. 5.4.);

- за несвоєчасну оплату, поставленої у встановлений строк партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми партії товару за кожен день прострочення. (п. 6.5. Договору);

Згідно Додаткової угоди № 3 від 28.05.2010 до Договору п. 2.1. викладений в редакції: "Умови оплати: 100 % оплата на протязі 30 календарних днів від дати поставки товару"

Згідно Додаткової угоди № 4 від 19 травня 2011 року до Договору в тексті Договору найменування покупця , зокрема, викладено як публічне акціонерне товариство " науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод".

15 травня 2013 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 15 травня 2013 до Договору про розстрочку погашення боргу на суму 625 498,69 грн.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 425 446,33 грн., що підтверджується видатковими накладними, відповідач оплатив товар частково, підтверджується платіжними дорученнями, станом день подання позовної заяви утворився борг в сумі 521 249,00 грн. , що визнається відповідачем у письмовому відзиві на позов та його представником у судовому засіданні.

Позивач звертався до відповідача з листами від 03.07.2013 № 96, від 17.10.2013 № 124 , від 22.01.2014 № 01, вимагаючи погасити борг.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з огляду на наступне.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно п. 2.1. Договору умови оплати: 100% оплата на протязі 30 банківських днів від дати поставки товару.

З огляду на наявні у справі докази, що вказані вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 521 249,00 грн. основного боргу за товар. Даний борг відповідачем визнаний.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п .6.5. Договору позивач обґрунтовано нарахував відповідачу пеню в сумі 21956,48 грн. Судом перевірений розрахунок пені, він є вірним, заявлена сума пені підлягає до стягнення. Відповідач не заперечив.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних не встановлений у Договорі.

Позивач нарахував три проценти річних в сумі 5 816,52 грн. Судом перевірений даний розрахунок, він є вірним, заявлена сума трьох процентів річних підлягає до стягнення. Відповідач не заперечив.

Позивач нарахував інфляційні в сумі 4326,29 грн.. відповідач не заперечив.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 18 місяців згідно вказаного відповідачем графіку, враховуючи думку представника позивача, яка просила суд частково задовольнити дане клопотання, розстрочивши виконання рішення суду на 5 місяців, враховуючи і інтереси і вплив клопотання на позивача, суд вважає клопотання відповідача підлягаючим частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, тощо.

Приведені відповідачем в обґрунтування вказаного клопотання доводи, а також враховуючи позицію позивача щодо клопотання відповідача, а саме майбутній вплив розстрочення рішення на фінансовий стан позивача, господарський суд вважає необхідним розстрочити відповідачу виконання судового рішення на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, понесений останнім при подачі позову до суду, а саме - 11 066,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю. Коробейника, 1, ідентифікаційний код 30147563) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (фактична адреса: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5/12, юридична адреса: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кірова, 11; ідентифікаційний код 24790030) - 521 249,00 грн. основного боргу, 5816,52 грн. три проценти річних, 4 326,29 грн. інфляційних, 21 956,48 грн. пені та 11 066,96 грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення у розмірі 553 348,29 грн., окремо судовий збір в сумі 11 066,96 грн. на один рік, встановивши такі строки щомісячного стягнення з публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Смілянський електромеханічний завод" (Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю. Коробейника, 1, ідентифікаційний код 30147563) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (фактична адреса: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5/12, юридична адреса: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кірова, 11; ідентифікаційний код 24790030) присуджених сум :

до 30 травня 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 червня 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 липня 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 серпня 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 вересня 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 жовтня 2014 року - 46 112,36 грн.

30 листопада 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 грудня 2014 року - 46 112,36 грн.

до 30 січня 2015 року - 46 112,36 грн.

до 30 лютого 2015 року -46 112,36 грн.

до 30 березня 2015 року - 46 112,36 грн.

до 30 квітня 2015 року - 46 112,36 грн. та 11 066,96 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 23 квітня 2014 року.

Суддя І.І. Гура