Постанова № 38347611, 14.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 р. Справа № 820/11259/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - Козловської О.С., Бойко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. по справі № 820/11259/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України

про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України Відділу примусового виконання рішень ( далі - ВПВР ДВС України, відповідач 1) в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконними дії відповідача щодо несвоєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини по стягненню коштів з держави і їх виплату, такою що призвела до невиконання рішення Європейського суду з прав людини відповідно вимог вказаних в рішенні - протягом трьох місяців з дня набрання рішення чинності, чим порушено ст.. 46 Європейської Конвенції з прав людини.

Зобов'язати ВПВР ДВС України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахувати на банківський рахунок позивача кошти визначені рішенням Європейського суду з прав людини, а саме різницю, яка виникла при конвертації 3000 Євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини.

Зобов'язати ВПВР ДВС України перерахувати пеню у розмірах визначених рішенням Європейського суду з прав людини, а саме нарахувати простий відсоток у розмірі граничної ставки Європейського центрального банку, яка діятиме у період несплати з 07.09.2013 р. по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 євро які конвертовані в національну валюту по курсу, який існував 08.10.2013 р. ( на день здійснення платежу), до якої має бути додано три відсоткові пункти, по формулі 32544 ,30:365х4х кількість днів які є різницею між 06.09.2013 р. та днем здійснення остаточного виконання судового рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Не погодившись з даною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відповідачем не було доведено правомірності своїх дій щодо несвоєчасного виконання рішення суду та правильності його виконання після спливу терміну для добровільного виконання. Вважає, що кошти повинен був перерахувати Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, а не Міністерство юстиції України.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, позивача, представника ВПВР Державної виконавчої служби України, представника Міністерства юстиції України, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою колегії суддів від 11.03.2014 р. притягнено до участі в якості другого відповідача Міністерство юстиції України ( далі - Відповідач 2).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем було проведено всі необхідні та передбачені законодавством дії з виконання рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого на користь позивача.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини повідомлено ОСОБА_1 про ухвалення Європейським судом з прав людини 06.06.2013 року остаточного рішення у справі "Кононова та інші проти України" ( далі - Рішення від 06.06.2013 р.). Згідно зі статтею 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV ( далі - Закон №3477),повідомлено, що для отримання коштів, присуджених вказаним рішенням Європейського суду, позивачу необхідно подати до Державної виконавчої служби України документи, зазначені у переліку документів, які необхідні для виконання рішення Європейського суду з прав людини та виплати присуджених ним коштів. До вказаного листа додано стислий виклад Рішення від 06.06.2013 р. та перелік документів, які необхідно для виконання рішення Європейського суду з прав людини.

03.07.2013 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 38662931, яка отримана позивачем 10.07.2013 року разом із супровідним листом, у якому вказано про необхідність надання реквізитів рахунку в банку для перерахування коштів.

12.07.2013 року позивачем направлено заяву, отримана відповідачем 17.07.2013 р., до якої долучено перелік документів в тому числі довідка банку про відкриття рахунку.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дії відповідача щодо несвоєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини по стягненню коштів з держави і їх виплату, такою що призвела до невиконання рішення Європейського суду з прав людини відповідно вимог вказаних в рішенні - протягом трьох місяців з дня набрання рішення чинності, чим порушено ст.. 46 Європейської Конвенції з прав людини колегія суддів зазначає.

Пунтом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» , від 21.04.1999, № 606-XIV ( далі - Закон №606) передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом №3477.

Статтею1 Закону №606 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 2 Закону №3477 передбачає, що порядок виконання рішення Європейського суду з прав людини визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог ст.7 Закону №3477 протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.

Стаття 8 вказаного Закону передбачає, що виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.

Законом №606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом ( ч.1 та ч.2 ст. 11 Закону №606).

Як встановлено під час судового розгляду, платіжним дорученням №2757 від 06.09.2013 р., на виконання Рішення від 06.06.2013 р., позивачу на банківський рахунок перераховано 08.10.2013 р. 31 657,08 грн.. Зарахування даних коштів 08.10.2013 р. на рахунок позивача, підтверджується довідкою банку (а.с.10).

Згідно довідки банку, станом на 08.10.2013 р. офіційний курс гривні до євро:1 081,8100 грн за 100 євро.

Враховуючи вище зазначені правові норми та фактичні обставини, колегія суддів зазначає, що Рішення від 06.06.2013 р., щодо сплати 3000 євро ОСОБА_1, не було виконано своєчасно в повній мірі, оскільки дана сума не була конвертована в національну валюту за курсом на день зарахування коштів на банківський рахунок позивача.

Оскільки державною виконавчою службою не були вжиті всі заходи щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, колегія суддів прийшла до висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача 1. А тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Щодо вимоги про визнання незаконними дій відповідача 1, щодо несвоєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини по стягненню коштів на користь позивача з держави та їх виплату, такою, що призвели до невиконання рішення Європейського суду з прав людини відповідно вимог вказаного в рішення протягом трьох місяців з дня набрання рішення чинності колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки у спірних правовідносинах виконання дій із порушенням вимог діючого законодавства обумовлено наявністю встановленої судом бездіяльності, як форми поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавством України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зауважує, що саме визнання незаконною бездіяльності відповідача, є належним засобом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача та гарантує дотримання і захист прав та інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені.

Щодо позовних вимог по зобов'язанню ВПВР ДВС України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахувати ОСОБА_1 на банківський рахунок різницю, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання Рішення від 06.06.2013 р. колегія суддів зазначає.

Виконання рішень здійснюється в добровільному порядку, без заходів примусового виконання, за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом направлення Департаментом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України офіційного перекладу рішення, платіжного доручення та постанови про відкриття виконавчого провадження до Державної казначейської служби України для оплати на користь стягувача.

Відповідно до ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція), якщо суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.

Згідно п.п. «а» , «іі» п.6 стислого викладу загального Рішення від 06.06.2013 р. суд постановив, що держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити протягом трьох місяців 3000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах наведених у Додатку 1 в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових та інших витрат, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.

Тобто сума присудженої компенсації, валюта платежу, отримувач, строки та місце виплати чітко встановлені вище зазначеним Рішенням Суду.

Порядок виконання Рішення Європейського суду з прав людини, як зазначалося вище визначається Законом №3477 , Законом №606, іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Статтею3 Закону №3477 передбачено, що виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України №408 від 07.03.2007 р. затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України ( далі - Порядок ).

Частиною третьою статті 8 Закону №3477 передбачено, що протягом місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Суду Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у п. «б» частини 1 статті 7 цього Закону.

Розпорядником бюджетних коштів, передбачених на виконання рішень Європейського суду з прав людини, згідно з Порядком, є Міністерство юстиції України.

Конвертація коштів, присуджених Європейським судом з прав людини, оформлення платіжних документів (платіжного доручення) проводиться Міністерством юстиції України, як органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень, з урахуванням особливостей, вищезазначених нормативно-правових актів та законодавства України, відповідно до Порядку.

Як встановлено під час судового розгляду 22.07.2013 р. Державна виконавча служба України листом №966-5/11, який адресовано Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України, Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та позивачу по справі (до відома), направлено для виконання та відома заяву та банківські реквізити ОСОБА_1 по Рішенню від 06.06.2013р. для перерахунку коштів.

Згідно платіжного доручення №2757 від 06.09.2013 р., на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 р., Міністерством юстиції України позивачу на банківський рахунок перераховано 31 657,08 грн.. Зарахування даних коштів на рахунок позивача здійснено 08.10.2013 р., що підтверджується штампом Державної казначейської служби та довідкою банку.

Фактично, спірним питанням по справі є дата фактичного здійснення платежу та відповідно в залежності від якої і різниться курс національної валюти за яким підлягає конвертація присудженої суми 3000 євро.

Вирішуючи дане питання колегія суддів враховує практику Комітету Міністрів Ради Європи, виплата вважається здійсненою належним чином як тільки справедливу сатисфакцію було надано в розпорядження отримувача, тобто під його контроль.

Враховуючи те, що між датою зазначеною в платіжному дорученні та датою зарахування коштів на рахунок позивача пройшов значний час і за цей час відбулося знецінення коштів, що стало наслідком значних втрат для заявника, колегія суддів прийшла до висновку про неналежне виконання ВПВР ДВС України своїх обов'язків щодо здійснення заходів по своєчасному та в повному обсязі виконанні Рішення від 06.06.2013 р.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов'язання ВПВР ДВС України здійснити повне виконання рішення суду, а саме перерахування на рахунок позивача коштів визначених Рішенням від 06.06.2013 р., а саме різниці, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі не перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу, а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення.

Підпунктом. «b» п.6 стислого викладу загального Рішення від 06.06.2013 р. судового Рішення від 06.06.2013 р передбачено, що зі сплином зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Відповідно до вимоги державного виконавця №13-966/11 розрахунок пені було проведено з урахуванням 32 днів затримки платежу та суми виплаченої справедливої сатисфакції в розмірі 31 657,08 грн.

Оскільки судом було встановлено, не в повній мірі виконання Рішення від 06.06.2013 р., а саме щодо конвертації в національну валюту присудженої суми колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача 1 нарахувати пеню у розмірах визначених Рішенням від 06.06.2013 р., а саме нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, з 07.09.2013 р. по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 євро, які конвертовані в національну валюту по курсу на 08.10.2013 р. підлягають також задоволенню.

На підставі вище викладеного, та з урахуванням положень п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року по справі № 820/11259/13-а скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не своєчасного виконання рішення Європейського суду з прав людини по стягненню коштів на користь позивача з держави та їх виплату, такою, що призвела до невиконання рішення Європейського суду з прав людини відповідно вимог вказаних в рішенні - протягом трьох місяців з дня набрання рішення чинності.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби здійснити повне виконання рішення Європейського суду з прав людини, а саме перерахувати на банківський рахунок ОСОБА_1 різницю, яка виникла при конвертації 3000 євро в національну валюту, на підставі перерахування її не за курсом який існував на день здійснення платежу 08.10.2013 р., а за курсом граничного терміну добровільного виконання вказаного рішення Європейського суду з прав людини.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України нарахувати пеню у розмірах визначених рішенням Європейського суду з прав людини, а саме нарахувати простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати з 07.09.2013 р. по день здійснення остаточного розрахунку, який складається з повної виплати 3000 євро, які конвертовані в національну валюту по курсу, який існував на 08.10.2013 р.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 18.04.2014 р.