Постанова № 38347332, 03.02.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2014 рокум. Ужгород№ 807/4034/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Гайович В.М.,

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М",представник - Мацола М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" про нарахування та сплату податкового зобов'язання , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 03 лютого 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 лютого 2014 року.

Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - М" про нарахування та сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 338296,50 грн. з них 225531,00 грн. по основному платежу та 112765,50 грн. штрафної санкції в результаті застосування звичайних цін, мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідокчого і виниклавищезазначена заборгованість.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ДПІ у Тячівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Фаворит - М" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.08.2013 року за № 73/2232/32922702 про результати позапланової виїзної перевірки (а.с.5). На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 22.08.2013 року форми "Р" за №79/0001382200/589 внаслідок чого відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 225531,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 112765,50 грн.

Позивач зазначив, що підприємством було занижено податок на прибуток в сумі 251989 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 61374 грн., за 2 квартал 2012 року на суму - 54604 грн., за 3 квартал 2012 року на суму - 82301 грн., за 4 квартал 2012 року на суму - 53710 грн.), внаслідок чого було порушено п.п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1, ст. 188, п.п. 153.2 ст. 153 Податкового Кодексу України.

Позивач зазначив, що відповідач ТОВ "Фаворит-М" протягом 2012-го року здійснювало постачання пиломатеріалів обрізних до Італії фірмі "Rokland Holding" LTD та "Spedimec SRL", а також до Угорщини фірмам Don Timber KFT, Mesko KFT, Nir-FA Impex KFT, що є пов'язаними до ТОВ "Фаворит-М" підприємствами, за цінами нижчими на 20% від звичайних цін.

Також позивач стверджує, що реалізація пиломатеріалів відбувалася з незначною націнкою, а в окремих випадках за цінами, які значно нижчі за собівартість та відповідно нижчі за звичайні ціни.

В порушення п.п.153.2 ст.153 Податкового Кодексу України підприємством було занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, від застосування ціни реалізації заготовок для піддонів.

Внаслідок чого відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 225531,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 112765,50 грн.

Додатково зазначив, що у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, то податкове повідомлення -рішення вважається відкликане, а керівник контролюючого органу зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши подані суду письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит - М" зареєстроване Тячівською районною державною адміністрацією як юридична особа (а.с. 4) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, що підтверджується Довідкою № 2796 від 25 березня 2004 року (а.с.41).

ДПІ у Тячівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Фаворит - М" за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 12.08.2013 року за № 73/2232/32922702 «Про результати позапланової виїзної перевірки» (а.с.5). На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 22.08.2013 року форми "Р" за №79/0001382200/589 внаслідок чого відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 225531,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 112765,50 грн. (а.с.42).

Позивачем вказано, що підприємством було занижено податок на прибуток в сумі 251989 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 61374 грн., за 2 квартал 2012 року на суму - 54604 грн., за 3 квартал 2012 року на суму - 82301 грн., за 4 квартал 2012 року на суму - 53710 грн.), внаслідок чого було порушено п.п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1, ст. 188, п.п. 153.2 ст. 153 Податкового Кодексу України (а.с.10).

Позивачем зазначено, що ТОВ "Фаворит-М" протягом 2012-го року здійснювало постачання пиломатеріалів пов'язаним особам до Італії - фірмам "Rokland Holding" LTD та "Spedimec SRL", а також до Угорщини фірмам - «Don Timber KFT», «Mesko KFT», «Nir-FA Impex KFT», за цінами нижчими на 20% від звичайних цін.

За перевіряємий період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ТОВ "Фаворит М" реалізувало пиломатеріалів в кількості 1746,7 м3 на загальну суму - 1576,9 тис. грн. В.т.ч.

- 526,8 м.3. по ціні 873,2 грн. за 1м3 на суму - 459,9 тис. грн.

- 1220 м.3 по ціні 915,6 грн. за 1 м3 на суму - 1116,9 тис. грн.

В лютому місяці 2012 року підприємством було реалізовано пиломатеріали по ціні 860,60 грн. за 1 м3, які придбані в ПП "Лісовик" по ціні 915,60 грн. за 1 м3 без ПДВ. Різниця в ціні 56,00 грн. за 1 м3 на думку позивача свідчить про те, що товариством здійснювалася реалізація продукції за цінами нижчими за собівартість.

Суд не може погодитися з такими висновками позивача, оскільки відповідно до пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, якими встановлено, що дохід, отриманий платником податку він продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Положення пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України поширюються на операції з особами, які не є платниками цього податку.

Відповідно до п. 8 Перехідних положень ПК України, у випадках передбаченим цим Кодексом, до вступу в дію ст. 39 цього Кодексу застосовується п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.1.20.1 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно п.39.1 ст. 39 Податкового кодексу України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в т.ч. в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: бартерних операцій, операцій з пов'язаними особами, операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.1.20.2 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Згідно п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України при визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Позивачем зазначається, що підприємства - нерезиденти, які є фактичними покупцями пиломатеріалів та заготовок для піддонів є пов'язаними особами по відношенню до ТОВ "Фаворит - М", так як вони не є платниками податку на прибуток.

В судовому засіданні було встановлено, що виходячи з положень п. 14.1.159 ст. 14 ПК України, ТОВ "Фаворит - М" та фірми "Rokland Holding" LTD та "Spedimec SRL" не є пов'язаними особами, оскільки жодна з них не здійснює контроль за господарською діяльністю ТОВ "Фаворит - М" та не контролює його, їх посадові особи не уповноважені здійснювати від імені ТОВ "Фаворит - М" юридичні дії та навпаки.

Згідно наявного в матеріалах справи контракту за №1-12 від 05.05.2012р. укладеного між ТОВ «Фаворит_М» та "Rokland Holding" LTD вартість пиломатеріалів визначена окремо на кожну партію товару але складає не менше 70 Євро за 1м3, якщо умови поставки - FCA) та 90 євро за 1 м3, якщо умови поставки - DDU (а.с.13). Інших документів та контрактів позивачем суду надано не було.

Відповідно до норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів. Однак, умови договорів поставки пиломатеріалів іншими підприємствами, інформація про які використовувалась податковою інспекцією для визначення звичайних цін не є співставними по суті, а є різними по факту.

Зі змісту акту перевірки (а.с.5-11) вбачається, що податковою інспекцією використано метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) або ж інформацію про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами).

Відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПК України для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції: характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію: бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Позивачем за приклад було взято поставку заготовок для піддонів МПП "Рута", де постачання заготовок проводилась автомобільним транспортом аналогічно як і в ТОВ "Фаворит М" за рахунок власних коштів та встановлено, що ціни за 1 м3 заготовок для піддонів на протязі 2012 року в розрізі кожної місячної поставки по даним підприємствам, які здійснювали експорт в Італію відрізняються більше ніж на 20%, тобто позивач стверджує, що ТОВ "Фаворит М" здійснювало реалізацію продукції за цінами нижчими за звичайні.

Для іншого прикладу взято поставку пиломатеріалів ТОВ "Карпати" (Рахівський р-н, Закарпатська область), де поставки пиломатеріалів для ТОВ "Карпати" здійснювалися за кошти угорських покупців, а постачання пиломатеріалів ТОВ "Фаворит М" здійснювалося за власні кошти. Для визначення однакових умов працівниками податкової було зменшено ціну продукції, що реалізована ТОВ "Фаворит М" на суму транспортних витрат.

Однак, суд не може погодитися з такими твердженнями позивача, оскільки умови договорів МПП "Рута", ТОВ "Карпати" та ТОВ "Фаворит-М" в ході перевірки не були досліджені. Не було враховано при проведенні перевірки те, що ТОВ "Фаворит-М" постачало продукцію контрагентам до Італії та Угорщини, з якими співпрацює протягом багатьох років. За умовами контрактів з "Rokland Holding" LTD передбачено зручну та вигідну для ТОВ "Фаворит-М" форму оплати - передплату за постачання продукції. Так, станом на 01.01.2012р. у ТОВ "Фаворит-М" перед фірмою "Rokland Holding" LTD рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 33603 євро, а вже станом на 31.12.2012р. заборгованість складала - 78248,70 євро, про що вже зазначено в акті перевірки. Тобто, за значні обсяги пиломатеріалів компанією "Rokland Holding" LTD було передплачено кошти за кілька місяців до дати планованої поставки продукції.

МПП "Рута" для постачання продукції до Італії використовувало найманий автомобільний транспорт, а ТОВ "Фаворит-М" - власний. Крім того, характеристики продукції - пиломатеріали, що постачаються ТОВ "Фаворит-М" та іншими підприємствами, відібраними "для порівняння", також не досліджувались. Не було досліджено і бізнес - стратегії підприємств. Крім цього, МПП "Рута" також мало господарські відносини з компаніями "Rokland Holding" LTD та "Spedimec SRL" та постачало їм пиломатеріали, однак дана обставина залишена поза увагою працівниками позивача.

Таким чином, умови договорів на ринку ідентичних товарів не можуть бути порівнянними, оскільки відмінності між ними істотно впливають на ціну.

Судом було з'ясовано, що перевіркою ДПІ також хибно визначено звичайну ціну на пиломатеріали при поставках до Угорщини фірмам «Don Timber KFT», «Mesko KFT», «Nir-FA Impex KFT». Так, позивач стверджує, що всі постачання до Угорщини у 2012 році ТОВ "Фаворит-М" здійснювалось транспортом за власні кошти. Це не відповідає дійсності, оскільки постачання за ВМД №612 від 18.02.12р., №898 від 01.03.12р., №1088 від 10.03.12р., №1312 від 17.03.12р., №1411 від 21.03.12р., №1471 від 23.03.12р., №1717 від 31.03.12р., №2246 від 23.04.12р. здійснювалось на умовах FСА Тячів (Інкотермс 2010) і ТОВ "Фаворит-М" не здійснювало за свій рахунок витрати на перевезення вказаного товару. Решта постачань до Угорщини здійснювалось власним автомобільним транспортом, що значно зменшило вартість перевезення. Тому використання позивачем даних про вартість перевезення пиломатеріалів від перевізника ПП Палінкаш в розмірі 97,72 грн. за 1 м3 не може бути застосована для розрахунку вартості перевезення вантажів ТОВ "Фаворит-М" власним транспортом.

На підставі наведеного різниці договірної ціни на товари більше ніж на 20 % від звичайної ціни не існує.

П.56.21 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків та контролюючих органів, внаслідок чого і є можливість прийняти рішення на користь платника податків, так і контролюючого орган), рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в статті 21 пункті 21.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності винесення податкового повідомлення рішення, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 225531,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 112765,50 грн.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Тячівському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю про нарахування та сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 338296,50 грн. з них 225531,00 грн. по основному платежу та 112765,50 грн. штрафної санкції в результаті застосування звичайних цін - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

СуддяП.П. Микуляк