Ухвала суду № 38347219, 22.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1908/13-ц Головуючий у І інстанції Нечипоренко Л.М.Провадження № 22-ц/780/1273/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 23 22.04.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Сушко Л.П.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі Рокитнянського районного підрозділу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 30.07.2013 року ПАТ "Київобленерго" в особі Рокитнянського районного підрозділу був виявлений факт самовільного підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку житлового будинку в смт. Рокитне по вул. Заводській, 174 шляхом встановлення перемички між запобіжниками, які знаходяться перед лічильником та запобіжниками, які знаходяться після лічильника. про що був складений відповідний акт № к 022735.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача суму збитків в розмірі 4441,55 грн. та судові витрати.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2013 року позовні вимоги ПАТ "Київобленерго" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київобленерго» в особі Рокитнянського районного підрозділу на спеціальний розрахунковий рахунок №26036321998482 в Головному управлінні ВАТ «Ощадбанк» по м. Києву та Київській області МФО 322669 код 23243188 - 4441 грн. 55 коп. спричиненої матеріальної шкоди, а також суму судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.07.2013 року позивачем був виявлений факт порушення відповідачем, з яким 06.08.2013 року укладений договір №200049602 про користування електричною енергією, правил користування електричною енергією (ПКЕЕН), що проявилося у вигляді самовільного підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку житлового будинку в смт. Рокитне по вул. Заводській, 174 шляхом встановлення перемички між запобіжниками, які знаходяться перед лічильником та запобіжниками, які знаходяться після лічильника. про що був складений акт № к 022735 та нараховано суму збитків недоврахованої електричної енергії, згідно яких вона склала 4559,15 грн.

Задовольняючи вказаний позов, суд першої інстанції виходив із того, що під час перевірки працівниками позивача було виявлено порушення споживання електроенергії з боку відповідача.

Відповідно до вказаного акту була нарахована сума збитків, яку відповідач повинен сплатити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромережі, споживання електричної енергії без приладів.

Згідно п. 53 вищезазначених Правил у разі виявлення представником постачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником електропостачальника та споживачем. Акт про порушення цих правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюються енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості оскільки матеріалами справи підтверджується факт порушень з боку відповідача, завдання збитків позивачу та встановлено їх розмір.

Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду, оскільки вони вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши спір, повно та всебічно дослідив й оцінив обставини справи, надані сторонами докази, застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми спричиненої матеріальної шкоди.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: